- •Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •Історія розвитку юридичної психології.
- •Завдання юридичної психології.
- •Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •Методи психологічного впливу на особистість.
- •Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •Відчуття: поняття та класифікація.
- •Властивості відчуттів.
- •Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •Закономірності сприйняття предметів.
- •Закономірності сприйняття простору.
- •Закономірності сприйняття часу.
- •Закономірності сприйняття руху
- •Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •Асоціації як метод запам’ятовування.
- •Процеси пам'яті.
- •Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •Здібності особистості.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •Психологічні елементи огляду місця події.
- •Психологія освідування.
- •Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •67. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
Кожна наука має свій предмет та відповідні йому методи дослідження. За метою дослідження методи юридичної психології поділяються на чотири групи:
а) методи наукового пізнання;
б) методи вивчення особистості в юридичній діяльності;
в) методи психологічного впливу на особистість;
г) методи судово-психологічної експертизи.
Методи наукового пізнання за ступенем узагальнення поділяються на: всезагальний метод — метод діалектики (засвідчує принципову можливість відображення й пізнання всіх явищ та фактів навколишнього світу, їх взаємозв'язок і взаємообумовленість; є основою для всіх інших методів пізнання людини, суспільства, держави і права); загальнонаукові методи, які, у свою чергу, включають: чуттєво-раціональні методи — спостереження, описування, експеримент; методи формальної логіки — аналіз, синтез, індукція, дедукція, гіпотеза, аналогія, порівняння, конкретизація, узагальнення, моделювання; кібернетичні методи — комп'ютеризоване тестування, комп'ютеризоване опитування, комп'ютеризоване опрацювання результатів експериментів; спеціальні методи інших наук — статистичний, соціологічний, історичний.
Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
У юридичній діяльності для вивчення особистості використовуються наступні емпіричні методи: спостереження (планомірне і цілеспрямоване сприйняття суб'єкта, його діяльності), бесіда (емпіричний метод одержання інформації на основі вербальної словесної комунікації), біографічний метод (полягає у зборі та аналізі матеріалів, що характеризують життєвий шлях людини; сприяє прослідковуванню процесу формування конкретної людини, точніше зрозуміти її індивідуально-психологічні якості, риси характеру, нахили, здібності тощо), метод узагальнення незалежних характеристик (передбачає збирання відомостей про особу допитуваного шляхом запитів, з показань осіб та оперативним шляхом), метод вивчення процесу та результатів слідчої і судової діяльності (з аналізу матеріалів справи дозволяє одержати деякі дані про індивідуально-психологічні особливості особи учасника процесу), експериментальний метод (штучне відтворення явища чи події для вивчення їх зв'язків з іншими явищами, діяннями, процесами; за цього методу цілеспрямовано або планомірно спонукається зміна досліджуваних процесів, станів, явищ і з точністю враховуються умови їх перебігу), метод вивчення творів мистецтва (кращі зразки детективної літератури, твори таких класиків як Оноре де Бальзак, Ф. М. Достоєвський, Л. М. Толстой, Артур Ігнатіус Конан Дойл, Агата Мері Кларисса Крісті, Едґар Аллан По, які висвітлювали події кримінального характеру, дають багато для розширення загального та психологічного світогляду слідчого, прокурора, адвоката, судді).
Однак найрезультативнішими методами цієї групи є психодіагностичні, що дозволяють діагностувати типи темпераменту, можливу реакцію особи на подразник, прогнозувати поведінку людини у певних ситуаціях. До них належать: метод заучування десяти слів, метод пошуку чисел за допомогою таблиць Щульте, метод виключення предметів, метод опосередкованого запам'ятовування Леонтьєва, метод порівняння понять, метод послідовності подій та ін.
