- •Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •Історія розвитку юридичної психології.
- •Завдання юридичної психології.
- •Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •Методи психологічного впливу на особистість.
- •Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •Відчуття: поняття та класифікація.
- •Властивості відчуттів.
- •Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •Закономірності сприйняття предметів.
- •Закономірності сприйняття простору.
- •Закономірності сприйняття часу.
- •Закономірності сприйняття руху
- •Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •Асоціації як метод запам’ятовування.
- •Процеси пам'яті.
- •Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •Здібності особистості.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •Психологічні елементи огляду місця події.
- •Психологія освідування.
- •Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •67. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
Судово-психологічна експертиза — це призначена з дотриманням норм права (кримінально-процесуального, цивільного процесуального, адміністративного судочинства) процесуальна дія, яка полягає у дослідженні психічної діяльності людини, яка не виходить за межі норми, що проводиться за дорученням органу дізнання, слідчого, прокурора або суду особою, яка має спеціальні знання в галузі психології та суміжних галузях і відповідну експертну кваліфікацію для встановлення відомостей про факти, що оформляється у вигляді висновку експерта-психолога, який є самостійним засобом доказування у справі.
загальним предметом судово-психологічної експертизи є психічна діяльність особи у юридично значимих ситуаціях в рамках конкретної справи. Важливою особливістю психічної діяльності як предмета пізнання, що принципово відрізняє судово-психологічну експертизу від інших видів експертиз, є те, що вона не піддається безпосередньому, в тому числі чуттєвому, сприйняттю і може досліджуватись тільки опосередковано, тобто винятково через прояви — поведінку, висловлювання особи і т. п. Окремі предмети судово-психологічної експертизи визначається за характером експертних завдань шляхом конкретизації загального предмету судово-психологічної експертизи.
Отже, об'єктом судово-психологічної експертизи є безпосередньо людина як носій психіки та відомості, що характеризують особливості психічної діяльності підекспертного, і містяться в матеріалах справи.
З гносеологічної точки зору об'єктом судово-психологічної експертизи є джерела інформації: матеріальні та ідеальні. До матеріальних джерел інформації належать: речові докази, протоколи слідчих і судових дій, документи (в тому числі продукти психічної діяльності — щоденники, листи тощо), висновки інших експертів (психіатра, судового медика), результати експериментально-психологічного дослідження.
Ідеальним джерелом інформації є психіка людини, що не є наслідком психічної патології, як основна властивість його мозку, недоступна для безпосереднього чуттєвого пізнання.
Головна функція судово-психологічної експертизи полягає в одержанні на підставі практичного застосування спеціальних психологічних знань і методів дослідження нових фактів, що дозволяють точно та об'єктивно оцінювати індивідуальні особливості психічної діяльності учасників процесу. Такими даними можуть бути відомості про пізнавальну діяльність (від найпростіших відчуттів до вищих форм мислення), ситуативно обумовлені емоційні реакції, стійкі психічні стани і властивості особистості.
судово-психологічна експертиза проводиться переважно щодо психічно здорових людей.
Кримінально-правове значення судово-психологічної експертизи полягає в тому, що вона сприяє індивідуалізації покарання та правильній кваліфікації злочину, зокрема встановленню ознак особи, що є елементами складу злочину: віку, сильного душевного хвилювання, що раптово виникло, безпорадного стану потерпілого, мотиву злочину.
У кримінально-процесуальному значенні судово-психологічна експертиза є одним із засобів доказування в кримінальних справах. Крім того, використання судово-психологічної експертизи у галузі кримінального судочинства є необхідною умовою висунення та перевірки слідчих версій, підвищення ефективності тактики проведення слідчих та оперативно-розшукових дій.
