- •Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •Історія розвитку юридичної психології.
- •Завдання юридичної психології.
- •Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •Методи психологічного впливу на особистість.
- •Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •Відчуття: поняття та класифікація.
- •Властивості відчуттів.
- •Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •Закономірності сприйняття предметів.
- •Закономірності сприйняття простору.
- •Закономірності сприйняття часу.
- •Закономірності сприйняття руху
- •Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •Асоціації як метод запам’ятовування.
- •Процеси пам'яті.
- •Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •Здібності особистості.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •Психологічні елементи огляду місця події.
- •Психологія освідування.
- •Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •67. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
49. Психологія особи, яка проводить обшук.
Беручи до уваги обставини справи, характер шуканих предметів, особливості особи обшукуваного, слідчий повинен уявити собі, які можливості для того, хто ховає, дає дана обстановка і як ці можливості можуть бути реалізовані саме цією особою.
Аналізуючи можливі мислені процеси обшукуваного при виборі ним місця і способу укриття об'єкту, слідчий повинен враховувати не лише його психічні особливості, інтереси, але й знати про дії, вчинені до проведення обшуку. З цією метою з'ясовується, які місця він найчастіше відвідував, які предмети здавав у ремонт і т. п. Це вимагає не лише констатуючого підходу, а вивчення психології вчинків — від намірів до наслідків.
Необхідно враховувати при обшуку фізичні та матеріальні можливості обшукуваного, оскільки від них також залежить можливість або неможливість вчинення конкретних дій, спрямованих на приховання шуканих речей. Вказівки для подальших пошуків слідчий виявляє і в таких знахідках, які важливі не самі по собі, а відіграють проміжну роль. До таких вказівок можна віднести наступні:
1) поведінка заінтересованих осіб щодо певного предмету 2) сумнівність пояснень з приводу того чи іншого предмета. 3) підозріле поєднання предметів, виявлених при обшуку. 4) невідповідність характеру знайдених предметів особі обшукуваного 5) сумніви про те, що знайдені предмети належать обшукуваному; 6) підозрілий спосіб зберігання виявлених предметів (наприклад, парасолі під матрацом ліжка у спальні); 7) незвичні властивості окремих предметів.
Слідчий повинен диференціювати реакції обшукуваного, розібратися в тому, які з них викликані подією в цілому, а які мають локальний характер, тобто стосуються певної ділянки приміщення або предмету.
слідчий повинен не просто шукати, а діяти, постійно здійснюючи вплив на обшукуваного.
50. Психологія пошукових дій.
У психологічному змісті обшуку важливе місце належить спостереженню. Крім шуканих об'єктів, спостереження може охоплювати поведінку тварин і птахів, які нерідко вказують на присутність людини, яка ховається або місцезнаходження схованих речей чи трупа. Ще важливішим об'єктом спостереження є поведінка учасників обшуку.
Ефективність спостереження багато в чому залежить від стійкості уваги слідчого. На місці обшуку повинна панувати сувора дисципліна, заборонені сторонні розмови, непотрібне переміщення та інші дії, що відволікають увагу, та не викликаються необхідністю. Рекомендується передбачити порядок вирішення поточних питань та обміну інформацією між учасниками.
На увагу слідчого негативно впливає його втома. Цілеспрямованість і вольова поведінка слідчого при проведенні обшуку можуть виявитись вирішальними для досягнення успіху. Він не повинен ухилятись від виконання запланованих дій, які б важливі обставини його до цього не спонукали.
Проведення обшуку вимагає прояву максимуму морально-вольових якостей. Недопустимо також відмовлятись від дослідження відштовхуючих, важкодоступних, незручних місць Неможна гребувати при обшуку і брудною роботою. Слідчий не повинен відступати і перед необхідністю перевірки постелі та речей дитини чи хворого. особи, які проводять обшук, повинні уникати дій, що можуть викликати справедливе незадоволення, наприклад, давати які-небудь оцінки щодо способу життя обшукуваного.
