32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.

Розглянуті вище емоційні стани — тривожності, страху, стресу, фрустрації нерідко супроводжуються стражданнями.

У психології страждання розглядається як одна з фундаментальних емоцій, яка при всьому своєму негативному характері водночас виконує дуже важливу у біологічному та психологічному аспекті функцію, що сигналізує людині про вплив на неї несприятливих факторів і у такий спосіб спонукає її вживати тих чи інших заходів, спрямованих на усунення причин їх виникнення. Тож страждання — це емоція людини у вигляді негативних переживань, які виникають під впливом подій, що травмують її психіку, глибоко торкаються її особистої структури, настрою, самопочуття, здоров'я.

Власне страждання окремо, у чистому його вигляді спостерігається вкрай рідко. Зазвичай страждання супроводжують страх, стрес, афект, вина, сором та інші негативні емоції. Найпоширенішим є зв'язок страждання і страху, страждання та стресу.

Характерними ознаками страждання, що можуть бути встановлені та доказані в суді, є: зовні людина, яка страждає, виглядає засмученою, усунутою від подій, що відбуваються, від людей; відчуває самотність, ізольованість особливо від тих, хто піклується про неї; відчуває себе невдахою, нещасним, таким, що потерпіла поразку, нездатною до досягнення попередніх успіхів; нудьга, занепад духу, думки про свою професійну некомпетентність, про втрату сенсу життя все частіше відвідують її; зниження загального фізичного тонусу, порушується сон, апетит і т. п. [9]

33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.

Афект — це емоційне переживання, що характеризується особливою інтенсивністю, раптовістю виникнення, швидкістю перебігу та сильними виразними рухами.

Афект виникає раптово як відповідь на сильне враження. Будучи короткочасним переживанням, афект характеризується спалахом.

ознаками:

а) реактивністю — виникає як реакція на гострий подразник;

б) раптовістю виникнення — це емоційний спалах, що є несподіваним для самого суб'єкта;

в) гостротою протікання — має характер гострого психічного переживання;

г) імпульсивністю поведінки — емоційне переживання супроводжується бурхливою рухливою активністю.

Психологи зазвичай ведуть мову про стенічні та астенічні афекти. Для стенічних афектів характерним є посилення фізіологічних, психічних процесів та виразність рухів. При астенічному афекті, навпаки, усі зазначені процеси послаблюються.

Крім того, розрізняють патологічний (надінтенсивний) і фізіологічний (інтенсивний) афекти. Патологічний афект — це короткочасний психічний розлад, що виникає у відповідь на інтенсивну, раптову психічну травму та виражається концентрацією свідомості на травмуючих переживаннях з наступним афективним розладом, за яким слідують виснаження фізичних та психічних сил, безтурботність та часто сонливий стан, поєднаний із забуванням попередніх подій. Фізіологічний афект — це короткочасний емоційний процес вибухового характеру, який стрімко оволодіває людиною, бурхливо протікає, характеризується значними змінами свідомості, частковим зниженням вольового контролю.

Патологічний афект у випадку вчинення суспільно небезпечного діяння є кримінально-релевантним психічним розладом і охоплюється медичним критерієм неосудності, оскільки становить собою тимчасовий розлад психічної діяльності. Фізіологічний афект, на відміну від патологічного, протікає в рамках фізіологічної норми і не веде до повного звуження свідомості та повної дезорієнтації суб'єкта.