- •Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •Історія розвитку юридичної психології.
- •Завдання юридичної психології.
- •Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •Методи психологічного впливу на особистість.
- •Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •Відчуття: поняття та класифікація.
- •Властивості відчуттів.
- •Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •Закономірності сприйняття предметів.
- •Закономірності сприйняття простору.
- •Закономірності сприйняття часу.
- •Закономірності сприйняття руху
- •Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •Асоціації як метод запам’ятовування.
- •Процеси пам'яті.
- •Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •Здібності особистості.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •Психологічні елементи огляду місця події.
- •Психологія освідування.
- •Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •67. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
70. Методи судово-психологічної експертизи.
Теорія судово-психологічної експертизи включає в себе, як необхідний елемент, методи вирішення завдань, що ставляться перед нею.
Використання експертом-психологом різноманітних методичних прийомів дозволяє йому достатньо повно виявити основні особливості та індивідуальну своєрідність психічної діяльності підекспертного, що створює основу для висновку з тих конкретних питань, які перед ним поставлені.
Всезагальний діалектичний метод пронизує усі інші методи, будучи базою для їх розвитку. Він передбачає такі широко використовувані в експертній практиці формально-логічні операції пізнання, як: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація та формалізація. Загальнопсихологічні методи дослідження в експертній реалізації — психологічна діагностика, прогнозування, моделювання, методи впливу.
Методи експертної діагностики включають: організаційні методи судово-психологічної експертизи (планування, підготовку та побудову провадження експертизи); емпіричні методи (психологічний аналіз документів, спостереження, бесіда, інтерв'ювання, метод незалежних характеристик, структурний та анкетний методи); психодіагностичні методи (тести особливостей та рівня розвитку інтелекту, особистісні та спеціальні опитувальники, створення з оформлених деталей осмисленого цілого, витлумачення певної події, малювання на вільну або задану тему і т. д.); праксиметричні методи (метод аналізу продуктів діяльності, природний, лабораторний та асоціативний експеримент); метод обробки даних та їх інтерпретації (статистичний аналіз, ранжування, вивчення досвіду, біографічний метод, психоаналіз і т. п.).
Спеціальні експертні методи — це методи, що розробляються або на підставі пристосовування існуючих методів в інших галузях науки, або спеціально створюються експертами на підставі практики дослідження конкретних, одиничних об'єктів.
71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
На даний час у науковій літературі переважає думка про поділ всіх судових експертиз на дванадцять класів: 1) криміналістичні; 2) медичні та психофізіологічні; 3) інженерно-технічні; 4) інженерно-транспортні; 5) інженерно-технологічні; 6) економічні; 7) біологічні; 8) ґрунтознавчі; 9) сільськогосподарські; 10) харчових продуктів; 11) екологічні; 12) мистецтвознавчі.
Звідси випливає, що судово-психологічна експертиза як самостійний рід експертизи належить до класу медичних та психофізіологічних.
Судово-медична та судово-психіатрична експертизи розвиваються в рамках медицини, яка є самостійною галуззю знань, має власний понятійний апарат, свою методологію. Натомість психологія не є галуззю медицини, вона становить собою дуже диференційовану науку. Судово-психологічна експертиза розвивається в рамках юридичної психології. Тож материнські науки, в рамках яких розвиваються ці експертизи, різні: для судово-медичної та судово-психіатричної експертизи — це медицина, для судово-психологічної — це психологія. Крім того, при всій подібності об'єктів судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи, їх предмети є різними, що випливає з відмінностей базових наукових дисциплін — психології та психіатрії.
З огляду на вищевикладене, варто погодитись з пропозицією О. М. Холопової виділити судово-психологічну експертизу з класу медичних та психофізіологічних експертиз, а останній перетворити у наступні самостійні класи експертиз: а) судово-медичні, б) судово-психіатричні, в) судово-психологічні та судово-патопсихологічні, а також г) судово-психофізіологічні.
Перейдемо до класифікації судово-психологічної експертизи.
Залежно від процесуального статусу підекспертного:
а) підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого — у кримінальному судочинстві;
б) позивача та відповідача, свідків — у цивільному та адміністративному судочинстві;
в) правопорушника, потерпілого, свідка — у справах про адміністративні правопорушення.
Залежно від особливостей особистості підекспертного:
а) неповнолітніх;
б) повнолітніх;
в) осіб з фізичними або психічним вадами
За кількістю підекспертних:
а) окремих осіб;
б) двох, трьох осіб;
в) групи осіб.
За статевою ознакою: .
Залежно від предмету дослідження:
а) емоційних та інших станів особистості;
б регуляторних здібностей особистості (
в) когнітивних здібностей особистості
г) комунікативних здібностей особистості
е) індивідуально-психологічних властивостей особистості;
За предметно-змістовною ознакою:
а) психічних процесів;
б) емоційних станів;
в) індивідуально-психологічних властивостей особистості;
г) потерпілих у справах про злочини проти статевої свободи і недоторканності;
Залежно від об'єкта дослідження:
а) судово-психологічна експертиза живих осіб;
б) судово-психологічна експертиза за матеріалами справи (кримінальної, цивільної, адміністративної), яка у свою чергу поділяється на заочну та посмертну.
Класифікація, запропонована вище, не є остаточною і поповнюватиметься з розвитком як юридичної психології, так і теорії судової експертизи.
