70. 70. Методи судово-психологічної експертизи.

Теорія судово-психологічної експертизи включає в себе, як необхідний елемент, методи вирішення завдань, що ставляться перед нею.

Використання експертом-психологом різноманітних методичних прийомів дозволяє йому достатньо повно виявити основні особливості та індивідуальну своєрідність психічної діяльності підекспертного, що створює основу для висновку з тих конкретних питань, які перед ним поставлені.

Всезагальний діалектичний метод пронизує усі інші методи, будучи базою для їх розвитку. Він передбачає такі широко використовувані в експертній практиці формально-логічні операції пізнання, як: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація та формалізація. Загальнопсихологічні методи дослідження в експертній реалізації — психологічна діагностика, прогнозування, моделювання, методи впливу.

Методи експертної діагностики включають: організаційні методи судово-психологічної експертизи (планування, підготовку та побудову провадження експертизи); емпіричні методи (психологічний аналіз документів, спостереження, бесіда, інтерв'ювання, метод незалежних характеристик, структурний та анкетний методи); психодіагностичні методи (тести особливостей та рівня розвитку інтелекту, особистісні та спеціальні опитувальники, створення з оформлених деталей осмисленого цілого, витлумачення певної події, малювання на вільну або задану тему і т. д.); праксиметричні методи (метод аналізу продуктів діяльності, природний, лабораторний та асоціативний експеримент); метод обробки даних та їх інтерпретації (статистичний аналіз, ранжування, вивчення досвіду, біографічний метод, психоаналіз і т. п.).

Спеціальні експертні методи — це методи, що розробляються або на підставі пристосовування існуючих методів в інших галузях науки, або спеціально створюються експертами на підставі практики дослідження конкретних, одиничних об'єктів.

71. 71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.

На даний час у науковій літературі переважає думка про поділ всіх судових експертиз на дванадцять класів: 1) криміналістичні; 2) медичні та психофізіологічні; 3) інженерно-технічні; 4) інженерно-транспортні; 5) інженерно-технологічні; 6) економічні; 7) біологічні; 8) ґрунтознавчі; 9) сільськогосподарські; 10) харчових продуктів; 11) екологічні; 12) мистецтвознавчі.

Звідси випливає, що судово-психологічна експертиза як самостійний рід експертизи належить до класу медичних та психофізіологічних.

Судово-медична та судово-психіатрична експертизи розвиваються в рамках медицини, яка є самостійною галуззю знань, має власний понятійний апарат, свою методологію. Натомість психологія не є галуззю медицини, вона становить собою дуже диференційовану науку. Судово-психологічна експертиза розвивається в рамках юридичної психології. Тож материнські науки, в рамках яких розвиваються ці експертизи, різні: для судово-медичної та судово-психіатричної експертизи — це медицина, для судово-психологічної — це психологія. Крім того, при всій подібності об'єктів судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи, їх предмети є різними, що випливає з відмінностей базових наукових дисциплін — психології та психіатрії.

З огляду на вищевикладене, варто погодитись з пропозицією О. М. Холопової виділити судово-психологічну експертизу з класу медичних та психофізіологічних експертиз, а останній перетворити у наступні самостійні класи експертиз: а) судово-медичні, б) судово-психіатричні, в) судово-психологічні та судово-патопсихологічні, а також г) судово-психофізіологічні.

Перейдемо до класифікації судово-психологічної експертизи.

Залежно від процесуального статусу підекспертного:

а) підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого — у кримінальному судочинстві;

б) позивача та відповідача, свідків — у цивільному та адміністративному судочинстві;

в) правопорушника, потерпілого, свідка — у справах про адміністративні правопорушення.

Залежно від особливостей особистості підекспертного:

а) неповнолітніх;

б) повнолітніх;

в) осіб з фізичними або психічним вадами

За кількістю підекспертних:

а) окремих осіб;

б) двох, трьох осіб;

в) групи осіб.

За статевою ознакою: .

Залежно від предмету дослідження:

а) емоційних та інших станів особистості;

б регуляторних здібностей особистості (

в) когнітивних здібностей особистості

г) комунікативних здібностей особистості

е) індивідуально-психологічних властивостей особистості;

За предметно-змістовною ознакою:

а) психічних процесів;

б) емоційних станів;

в) індивідуально-психологічних властивостей особистості;

г) потерпілих у справах про злочини проти статевої свободи і недоторканності;

Залежно від об'єкта дослідження:

а) судово-психологічна експертиза живих осіб;

б) судово-психологічна експертиза за матеріалами справи (кримінальної, цивільної, адміністративної), яка у свою чергу поділяється на заочну та посмертну.

Класифікація, запропонована вище, не є остаточною і поповнюватиметься з розвитком як юридичної психології, так і теорії судової експертизи.