56. Як здійснюється аналіз сценарію?

Хоча аналіз чутливості реагування широко застосовується як методика аналізу ризику, він має недоліки. Вони полягають у тому, що зміни оцінюються відносно одного показника, у той час як інші залишаються на базовому рівні. У реальній дійсності всі чинники, що обумовлюють рівень NPV, взаємозв’язані. Наприклад, зміни обсягів про-дажу часто супроводжуються й змінами цін реалізації. Взагалі, ризик проекту залежить від: (1) чутливості його NPV до змін у ключових змінних величинах та (2) інтервалу можливих значень цих змінних (величин), що відображається в їхніх ймовірних розподілах. Оскільки аналіз чутливості розглядає тільки перший фактор, тому він не є достатньо досконалим.

Аналіз сценарію являє собою методику аналізу ризику, яка розглядає чутливість реагування NPV до змін у ключових змінних величинах та можливий інтервал значень цих змінних. При цьому до аналізу включаються: несприятливий набір обставин (низька ціна продажу,низький обсяг продажу, високі змінні витрати на одиницю тощо), середній або “більш можливий” набір та сприятливий набір обставин. Потім розраховуються NPV грошових потоків за умов поганих і сприятливих обставин і порівнюються з очікуваною NPV або з NPV у базовому випадку. Таким чином:

1. Сценарій найгіршого випадку: аналіз, коли всі з наведених варіацій відносяться до гіршої очікуваної вартості.

2. Сценарій кращого випадку: аналіз, коли всі з наведених варіацій відносяться до кращої очікуваної вартості.

3. Базовий випадок: аналіз, коли всі наведені варіації відносяться до можливої очікуваної вартості.

61. Що означає „ринковий ризик” або „бета-ризик”?

β-коефіцієнт (beta coefficient) відображає тенденцію зобов’язань рухатися разом із ринком. Зобов’язання з середнім рівнем ризику визначаються як такі, що мають тенденцію рухатися угору або донизу разом із середніми показниками ринку взагалі. Концепція β є основою методу оцінки капітальних активів (CAMP – capital assets pricing model). Основні його положення полягають у наступному:

1. Ризик зобов’язань містить два типи ризиків: ринковий і специфічний.

2. Специфічний ризик компанії можна зменшувати шляхом диверсифікації портфеля.

3. Інвестору має бути компенсовано ризик за рахунок збільшеннядоходу. Втім, це стосується ризику, рівень якого не можна зменшити шляхом диверсифікації.

4. β є кутовим коефіцієнтом

Методи виміру бета-ризику

У главі 3 посібника розглядалося поняття бета-коефіцієнтів для акцій та було зроблено наголос на тому, що важко визначити значення майбутньої бети. В економіках з достатньо розвинутим фондовим ринком для цього застосовуються два підходи щодо оцінки окремих активів – метод чистої гри та метод балансової бети.

Метод чистої гри

Метод чистої гри застосовують для оцінки бета-коефіцієнта проекту, при якому фірма ідентифікує декілька компаній, що виробляють тільки даний продукт, розраховує бету для кожної компанії і знаходить середню бету, яку використовує як приблизне значення для бети свого проекту.

Метод чистої гри важко реалізувати внаслідок труднощів знаходження таких аналогічних компаній. До того ж інформація щодо проектів часто є недоступною. Крім того, у дійсності більшість проектів розробляється й реалізується великими фірмами, а їхня діяльність щодо реалізації таких проектів комбінується з іншими видами діяльності, що робить практично неможливим визначення ринкової бети для окремого проекту.

Метод балансової бети

Як зазначено вище, може бути практично неможливо знайти фірми, що є акціонерними компаніями відкритого типу і мають виробничу структуру, яка б підходила для використання методу чистої гри. Коли компанія зіштовхується з цією проблемою, вона застосовує регресію доходів акцій визначеної компанії на прибутки акцій ринкового

індексу. Метод балансової бети: метод оцінки бети проекту за рахунок оцінки регресії між базовою спроможністю компанії утворювати прибутки та середньою базовою спроможністю утворювати прибутки набору фірм. Бета-коефіцієнти, визначені таким методом, тобто, використовуючи балансові показники фондового ринку, називаються балансовими бетами.

Балансові бети нового проекту можуть бути розраховані тільки після того, як проект схвалено, введено у виробництво і він почав давати результати. Однак якщо керівництво компанії вважає, що даний проект такий же, як і інші проекти, які фірма реалізовувала в минулому, тоді за основу бети проекту, що розглядається, можна взяти балансову бету деякого іншого проекту. На практиці балансові бети розраховуються для цілих підрозділів або для інших великих виробничих

одиниць, а не для одиничних активів.