90. Які існують способи сплати процентів по кредиту?
Існують чотири основні підходи до сплати процентів по кредиту:
1. На інкасаційній основі, коли процент сплачується у момент погашення векселя, тобто після завершення кредитної угоди. Якщо кредит 10 тис. грн. на рік під 26%, то ефективна ставка процента
складає 2,6/10=26%.
2. На основі дисконту, коли процент по кредиту відраховується від суми запозичення. За попередніх умов ставка процента становить 2,6/(10-2,6)=35,14%.
3. На основі накопичення, коли сума процента визначається до надання кредиту і розбивається на рівні частини відповідно до графіка повернення кредиту. Фактичне користування кредитними грошима тут не враховується, і це може значно підвищити вартість користування грошима.
4. Коли процент враховується у складі платежів по кредитах, що амортизуються.
91. Як би ви роз’яснили значення фінансового планування? Надайте загальну характеристику методам визначення фінансових потреб.
Фінансове планування являє собою процес оцінки фінансових потреб фірми і розробки рішень про методи їх фінансування. Мова йде не тільки про передбачення щодо руху готівки, а й про стан потреб у зовнішніх джерелах фінансування взагалі.
Без наявності надійних прогнозів (перетворених на планові рішення) фірма може залишитися без достатніх коштів для сплати рахунків постачальників, процентів по боргу, комунальних послуг, податків тощо. Це, у свою чергу, шлях до банкрутства підприємства.
Прибуткові проекти, експансія ринку не можуть гарантувати ліквідність і перманентну платоспроможність фірми. Особливо це стосується малих фірм, які мають обмежений доступ до зовнішніх фінансових ресурсів. Недостатньо забезпечують високу ліквідність і рахунки дебіторів, оскільки вони не можуть бути швидко перетворені у готівку.
Отже, менеджери для визначення майбутніх потреб мають постійно складати фінансові плани і своєчасно обирати ті чи інші прийоми фінансування.
Методи визначення фінансових потреб:
1) Метод відсотка товарообігу:
AFN
= 
(ΔR)
- 
(ΔR)
- ER
•
T
де А – активи, їх величина змінюється разом із зміною обсягів продажу, – спонтанні активи, наприклад, зростання обсягів продажу призведе до необхідності забезпечення в обороті додаткових готівкових коштів, запасів сировини і матеріалів, об’єму рахунків дебіторів тощо;
L – пасиви, їх величина змінюється разом із зміною обсягів продажу – автоматично зростаючі пасиви, наприклад, при зростанні продажу слід очікувати зростання кредиторської заборгованості по певних її позиціях у залежності від прийнятої фірмою практики фінансової діяльності;
ER – нерозподілені прибутки до обсягів реалізації, що плануються на даний період;
ΔR – запланована зміна обсягів продажу (випуску) товарів.
Відносні величини спонтанних активів та змінних пасивів є нормативами, що обраховуються в рамках формування стратегії фірми на наступний період.
Наприклад:
Відносна величина спонтанних активів і змінних активів компанії “Ремонт і виготовлення імпортного взуття” за звітний період складають, відповідно, 0,6 і 0,2. Компанія планує впровадити більш жорстку кредитну політику щодо клієнтів, що змінить спонтанні активи на-15%. У наступному періоді передбачається зростання попиту на 120 тис. грн. Необхідна норма прибутковості (ER/R) дорівнює 8%.
Виходячи з наведеного, компанії на наступний період необхідно фінансування з зовнішніх джерел на рівні 27,6 тис. грн. (0,6• (100%-15%)•120-0,2•120-0,08•120).
2) Метод балансу грошових надходжень: передбачає складання балансу грошових надходжень, за яким можна передбачити майбутні фінансові потреби фірми. На практиці цей метод планування грошових потоків дуже поширений, але запланований грошовий потік надійний тільки тоді, коли правильно визначено надходження і суми до виплат. Надходження - це гроші від реалізації товарів, оплати рахунків дебіторами, надходження дивідендів та прибутків від інвестицій та ін. Суми до виплат здебільшого складаються з платежів за куплені товари, оплати дебіторської заборгованості, орендної плати, страхових внесків, сплати податків та ін. За даними минулих і поточних надходжень і витрат фінансист може скласти прогнозний баланс грошових надходжень і витрат і на його основі виявити дефіцит або надлишок грошових коштів.