В чому полягає сутність ставки проценту, чинники, що її обумовлюють? Дайте характеристику структури ставки проценту.
Ставка процента (rate of interest) – ціна послуг, що здійснюються грошима.
Від тієї ставки процента, що пропонується фінансовим ринком,слід відрізняти “чисту” ставку. Фінансова теорія визначає її як таку,що необхідно сплачувати, позичаючи гроші для здійснення повністю безризикового проекту.
Ставка процента – є ціною, що сплачується для того, щоб позичити капітал.
Наука визначає два головних чинники, які обумовлюють вартість грошей: (1) виробничі можливості (мається на увазі виробництво у широкому розумінні цього слова); (2) часові уподобання щодо споживання.
Якщо рівень добробуту низький, коли часові уподобання населення щодо споживання є дуже високими, загальні заощадження будуть незначними, ставка процента буде високою, а формування капіталу – важким.
Таким чином, ставка процента, що сплачується власникам заощаджень, залежить у загальному плані від: (1) рівня доходу виробників, який вони очікують отримати на інвестований капітал, і (2) часових уподобань споживачів (власників заощаджень) щодо поточного проти майбутнього споживання.
Капітал, як і інший ресурс, розподіляється між фірмами через фінансовий ринок на основі певної ставки процента (ціни), яку вони можуть запропонувати. Її рівень залежить від того, який дохід вони очікують отримати від вкладення цього капіталу. Тому фірми, що пропонують більш високу ставку, відтягують капітал від фірм, товари яких не користуються значним попитом на ринку. У реальному житті фінансовий ринок не впорядковується лише ринковими силами. Є певні сегменти, що користуються пільговими умовами запозичення грошей.
Розглянемо, як формується рівновага на ринках зобов’язань з низьким і високим рівнем ризику (рис. 4).
Рис. 4. Формування рівноважної ставки процента на фінансовому ринку
Загальна картина взаємодії попиту і пропозиції така, що, наприклад, в умовах спаду економіки попит на фонди зсувається з D1 до D2.
Це зменшує пропозицію і ставку процента. Внаслідок цього інвестори пересунуться до ринку ризикових зобов’язань, де будуть отримувати премію за ризик (12% – 8% = 4%). Пропозиція на ризикованому ринку зросте з S1 до S2 і обумовить падіння ставки процента, що у свою чергу призведе до втрати переваг і відливу капіталів до ринку з неризикови-
ми зобов’язаннями. Таким чином, встановлюється рівновага на фінансовому ринку.
Це один з аспектів, бо на динаміку процентної ставки впливає також інфляція, хоча б тому, що вона знецінює віддачу від інвестицій.
Взагалі зменшення рівня інфляції зменшує і ставку процента.
Сучасна фінансова теорія розглядає наступну структуру процента:
k = k* + IP + DRP + LP + MRP;
де:k – номінальна ставка процента;k* – чиста, або реальна, ставка процента.
Показник k* являє собою ставку процента по безризикових зобов’язаннях. Вона ще зветься безризиковою ставкою. У стабільних розвинутих економіках рівень реальної ставки визначається дохідністю державних зобов’язань – Treasury Bonds (T-bonds) у США. Коливання безризикової ставки процента незначні, втім вона теж динамічна
і змінюється у часі відповідно до економічного стану, у залежності від того:
− який доход очікують отримати корпорації та інші позичальники від інвестування фондів;
− якими є уподобання громадян щодо поточного споживання проти споживання майбутнього.
IP (inflation premium) – інфляційна премія.