85. З якою метою підприємства використовують знижки? Виходячи з яких принципів визначається розмір знижок?

На практиці балансування між прагненням скоротити дебіторську заборгованість і створити для покупців привабливі умови шляхом надання комерційного кредиту реалізується за рахунок використання знижок.

За умов, наприклад, надання кредиту на термін 30 днів фірма може пропонувати клієнтам, що сплачують рахунки протягом 10 днів, знижку у 2-3% ціни.

Припустимо, що річний обсяг реалізації становить 3000 тис.грн. і середній період інкасації (тривалість дебіторської заборгованості) – 45 днів без надання знижок. Отже, середні залишки дебіторської заборгованості складають:

(Дебіторська заборгованість)=ADS*ACP=3000⋅45/360=375 тис. грн.

За умов 2/10, чистих 45 (тобто коли надається знижка у 2%, якщо клієнт сплачує рахунок протягом 10 днів), частина клієнтів (припустимо, 60%) скористається знижкою.

Альтернативні витрати у зв’язку із використанням знижки становитимуть:

(0,2 грн. прибутку у кожній гривні реалізації)⋅(3000⋅60%)=6 тис. грн. щороку. У такому випадку АСР скоротиться на (0,6⋅10+0,4⋅45)=24 дні. Кількість оборотів – 15 замість 8. Отже, дебіторська заборгованість зменшиться з 375 тис. грн. до 200 тис. грн. Вартість грошових коштів, що звільнюються, дорівнює альтернативним витратам їх іммобілізації. Якщо норма прибутковості – 21%, то економія на альтернативних витратах буде: (375-200)⋅21%=36,75 тис. грн. Як видно, прийнятий варіант задовольняє умовам балансування витрат у зв’язку з застосуванням знижок і економії від звільнення іммобілізованих грошових коштів.

Аналогічно оцінюються варіанти політики, виходячи з врахування безнадійних боргів.

86. В чому полягають задачі управління запасами? Як визначається економічний розмір замовлення?

Товарно-матеріальні цінності є зв’язуючим ланцюгом між виробником і покупцем. Їх призначення – забезпечувати безперервність діяльності виробника. Тому запаси створюються впродовж усього ланцюга – від отримання сировини до реалізації. Крім поточних запасів, фірми створюють і страховий запас, що призначений для забезпечення діяльності у разі непередбачених обставин.

Мінімально необхідний рівень запасів, що є безпечним з огляду на підтримання безперервності виробничого процесу, визначається виходячи з економічного розміру замовлення (EOQ – economic order

quantity). Якщо розмір певного запасу є незмінним протягом даного періоду часу і немає страхового або резервного запасу, то середній запас буде дорівнювати половині обсягу замовлення.

Загальні витрати на відтворення запасів складаються з (1) витрат на утримання запасів –витрати по зберіганню, транспортуванню і страхуванню разом із рівнем прибутку, втраченого від інвестування у іммобілізовані активи, і (2) вартості виконання замовлень.

EOQ буде дорівнювати:  2*F*S/C*P

A (average inventory) – середній фізичний запас:

A = 2S/n

де S – фізичний обсяг продажу за рік, шт.;

n – число замовлень від постачальників.

TCC = c * p * A,

де TСС (total carrying cost) – сумарний річний показник поточних витрат;

с – відсоток витрат на утримання запасів у ціні продукції, що постачається;

р – ціна за одиницю.

TOC = f *n,

де TOC (total ordering costs) – витрати на отримання замовлення– ведення документації поштово-телеграфні витрати тощо;

f – фіксовані витрати на одне замовлення.

TIC= TOC+ TCC=c*p*Q/2+f*S/2A

де TIC (total inventory costs) – сумарні витрати на товарноматеріальні запаси.

Рішення цього рівняння щодо мінімізації витрат і дає формулу для розрахунку показника EOQ.

Момент наступного замовлення = (тривалість виробничого циклу)*(обсяг продажу за день) – (товари в дорозі).