4. Порядок визначення відшкодування та інших страхових виплат у період дії договорів страхування

Сумою шкоди (збитку) страхувальника вважається: вартість загиблого майна за страховою оцінкою, вартість пошкодження (ремонту) майна з урахуванням його знецінення, вартість робіт по рятуванню майна та приведення його у порядок. З суми шкоди вилучається вартість залишків майна, придатних для подальшого використання (дошки, цегла, колоди тощо).

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування розраховується за тією системою страхового забезпечення, яка передбачена умовами страхування. Під системою страхового забезпечення розуміються - методи розрахунку страхового відшкодування за договорами страхування майна та відповідальності. Існує декілька систем страхового забезпечення:

Пропорційна (часткова) система страхового забезпечення – передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі такої частки шкоди (збитку), яку страхова сума займає по відношенню до страхової оцінки (вартості) об'єкта. Тобто суму страхового відшкодування можна визначити за формулою:

.

Якщо майно застраховано в повній вартості, то зникає різниця між страховою оцінкою та страховою сумою і страхове відшкодування буде виплачено в розмірі шкоди (збитку).

Система забезпечення першого ризику – передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі шкоди, але в межах страхової суми. Тобто вся шкода в межах страхової суми компенсується повністю, а шкода, яка перевершує страхову суму, не відшкодовується зовсім.

Гранична система страхового забезпечення, за якої відшкодовується збиток, визначений як різниця між раніше обумовленою граничною сумою та досягнутим рівнем доходу. Звичайно вона використовується при страхуванні доходу.

Також при розрахунку суми страхового відшкодування необхідно враховувати франшизу, якщо вона була установлена при укладанні договору страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Франшиза установлюється у відсотках від страхової суми або в абсолютній сумі і може бути умовною й безумовною.

За умовної франшизи не виплачується сума обчисленого страхового відшкодування в межах суми грошових коштів, які складають франшизу. Якщо сума страхового відшкодування більш ніж розмір франшизи, то воно виплачується повністю. За безумовної франшизи - із будь-якої суми страхового відшкодування франшиза віднімається.

Слід пам’ятати, що при розрахунку суми виплати (відшкодування) страхувальнику за договорами страхування, за якими установлена франшиза, спочатку визначається сума страхового відшкодування за тією чи іншою системою страхового забезпечення, а потім ця сума порівнюється з розміром франшизи.

Якщо страховик виплатив відшкодування в розмірі повної страхової суми, то його зобов’язання перед страхувальником вважаються вичерпаними, і договір втрачає чинність. Якщо сума відшкодування менш ніж страхова сума, то договір вважається чинним в обсягах різниці між установленою страховою сумою і сумою виплаченого відшкодування.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Якщо майно застраховане у кількох страховиків і загальна страхова сума перевищує дійсну вартість майна, то страхове відшкодування, що виплачується усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розміру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Згідно з принципом суброгації до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки.

По особистому страхуванню страхувальник має право звернутись у страхову компанію з заявою про отримання страхової суми внаслідок страхового випадку протягом трьох років, додавши до заяви необхідні документи, які передбачені правилами страхування. На основі поданої страхувальником заяви і необхідних документів спеціалісти страхової компанії складають “розрахунок на виплату”. Страховик здійснює страхову виплату, якщо на день страхового випадку договір страхування діяв, тобто був сплачений внесок і це документально підтверджено.

Інколи страховик при прийняті заяви від страхувальника, його правонаступника або третьої особи на виплату відшкодування або страхової суми приймає рішення у відмові їм.

Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, установлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у термін не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

Лекція № 4. Страхування життя та пенсій

Ключові питання

1. Страхування життя як підгалузь особистого страхування. Його значення, види та принципові відмінності від інших видів страхування.

2. Змішане страхування життя.

3. Страхування дітей та страхування до вступу в шлюб.

4. Страхування ренти.

5. Страхування пенсій.