4. Страхування електронної техніки

Страхування електрон­них пристроїв почалося в 20-х роках у Німеччині зі страхування слаб­кострумових установок. На той час страхувалися майже виключно за­соби зв’язку, наприклад, телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостеріга­лось особливо бурхливо (зокрема, в таких галузях, як промислова електроніка, медична електроніка та техніка зв’язку) завдяки можливос­тям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресив­ним стало на той час застосування електронно-обчислюваних машин (ЕОМ) для обробки даних, страху­вання яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявив­ся вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхуван­ня. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні стра­хування слабкострумових установок на страхування електронних при­строїв, що згодом перетворилося на окремий вид у галузі страхування технічних ризиків.

Страхувальники. При страхуванні електронного обладнання та пристроїв страхувальниками електронних пристроїв можуть бути:

• власники електронних систем (експлуатаційник або фірма, що обслуговує застраховану установку);

• наймач, який страхує обладнання від імовірних збитків, за які він згідно з договором про найм несе відповідальність.

Об'єкти страхування. У рамках майнового страхування електрон­них пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

• ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості) та носії даних;

• електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамматрон, великогабаритні стерилізатори, апарати «залізні легені» тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях);

• пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні теле­фонні станції (комутатори) та засоби зв’язку, установки спрямованого радіозв’язку, радіолокаційні установки, пристрої в неземних станціях авіанавігації та супутникового зв’язку, радіо - і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи телевідеотексту, факсимільні апарати тощо);

• телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратно-студійні блоки для кіно - і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, клітографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. ін.;

• конторські машини, наприклад адресо друкувальні, бухгалтерсь­кі, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

• диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові ви­трати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

Обсяг відповідальності. Страхування цих ризиків передбачає захист на випадок загибелі, пошкодження або втрати застрахованого майна в результаті непередбачених подій незалежно від того, пов’язані причини збитків з експлуатацією майна чи ні. Зокрема, страховий захист розповсюджується на збитки, які виникли внаслідок помилок при експлуатації майна, необережності обслуговуючого персоналу. Матеріальні збитки мають торкнутися реальної вартості застрахова­ного предмета, через що постає потреба його ремонту чи заміни.

До страхових випадків, як правило, належать:

• пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

• скупчення диму, сажі, газів;

• дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опа­дами чи не зумовлена умовами виробництва);

• коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

• помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажу, дефекти лиття й матеріалу;

• помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

• злий намір та зазіхання третіх осіб;

• град, мороз, буря;

• зсув ґрунту, обвал, лавини та інші стихійні лиха.

Винятки. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

• воєнні дії та всі види суспільних хвилювань;

• пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;

• пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачно­сті страхувальника або його представника;

• спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;

• помилки чи несправності, за які на підставі договору або за зако­ном несе відповідальність третя особа;

• витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;

• суто зовнішні недоліки (подряпини на лакованих чи полірованих поверхнях).

Страхова сума. Страховою сумою є вартість електронних прист­роїв, які підлягають страхуванню.

Страхове відшкодування — це вар­тість відновлення пристроїв у межах страхової суми чи ліміту відпові­дальності за кожним об’єктом. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок підвищення цін), то страхувальник зобов'яза­ний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страху­вання.

Страхові тарифи. При установленні розміру премій користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифікують з урахуванням специфічних особливостей ризику.

Становлення ринкових відносин в Україні, приватизація державної власності, розвиток інвестування та збільшення числа власників – потенційних страхувальників, а також вихід нашої держави на міжнаро­дну арену в плані економічних взаємовідносин – усе це позитивно вплине на ситуацію з проведенням технічних видів страхування.

НАСК „ОРАНТА” пропонує страхування електронних обчислювальних машин; електронних медичних апаратів та ін. Крім того, можуть бути застраховані : магніті диски, стрічки, карти і т.п., а також витрати, пов’язані з виходом зі ладу ЕОМ, витрати з відновлення інформації на носіях. Термін страхування від одного місяця і більше. У страхову суму, яка установлюється в межах вартості електронного обладнання, включаються витрати на перевезення, монтаж, мито.

Для укладання договору необхідні: установленої форми заява – анкета страхувальника, технічна документація електронного обладнання.

Страхові платежі можуть бути сплачені одноразово в розмірі річної суми або в два терміни, за першим із яких повинно надійти в установлений договором термін не менше 50% річної суми, а решта – протягом 4 місяців після нього. За одноразової сплати річної суми обчислених платежів надається знижка до 10%.

Останнім часом в окремий вид страхування виділився такий вид, як страхування комп’ютерної техніки, хоча комп’ютерна техніка може бути й об’єктом за договором страхування електронного обладнання.

Об’єктом страхування комп’ютерної техніки є комп’ютерна техніка КТ і пов’язане з нею комп’ютерне обладнання.

Страховими ризиками можуть бути:

• викрадення КТ, включаючи центральний процесор і периферійні пристрої;

• знищення КТ;

• механічне пошкодження;

• зупинки виробничої діяльності внаслідок вибуття комп’ютерів;

• знищення допоміжних установок, носіїв інформації.

У договорі страхування ризики зазначаються окремо для центрального процесора й периферійної системи.

Розрахунок страхової премії залежить від багатьох факторів:

• приміщення, де установлені комп’ютери;

• особливостей контрактів за гарантійним і сервісним обслуговуванням;

• типу комп’ютера, зіставлення з аналогічними;

• можливості пошкоджень, внаслідок зміни температурного режиму, збою в роботі допоміжних систем;

• особливостей зберігання комп’ютерних записів.

У більшості випадків страхувальник несе основні збитки не у випадку загибелі комп’ютерів, а від утрати бази даних і файлів, які знаходяться в них. Вартість поновлення баз даних може набагато перевищувати вартість самого комп’ютера. Тому страхування «комп’ютерних баз даних» теж виділилось в окремий вид страхування, який набуває все більшої актуальності.

В Україні страхування комп’ютерної техніки не становить окремого виду страхування.