5. Космічне страхування

Космічне страхування як вид – один із наймолодших у світі, що, аналогічно до авіаційного страхування охоплює сукупність ризиків усіх трьох галузей страхування. Воно з кожним роком відіграє все більшу роль у забезпеченні економічного захисту космічної діяльності держав при реалізації космічних проектів, що здійснюються за участю як українських, так і закордонних інвесторів.

Щорічно страхується понад 15 космічних проектів.

В освоєнні космічного простору роль страхування важко переоцінити, особливо в галузі страхування телекомунікаційних супутників. Спеціалісти в цій галузі стверджують, що низка космічних проектів не була б здійснена, якщо б світовий страхо­вий ринок не прийняв на себе ризик невдачі.

Абсолютно виключним і дуже сприятливим для розвитку космічного страхування епізодом стало повернення на Землю в 1984 році супутників "Палана В-2" і "Вестер-6", що "заблукали", та їх ремонт. Цю операцію запропонував і повністю фінансував консорціум страхових компаній на чолі зі страховим товариством "Ллойд". Уся операція по поверненню та їх ремонту коштувала близько 10 млн. дол.; повна втрата супутників обійшлася б страхо­вим товариствам у 170 млн. дол.

Як супутники так і ракети-носії з моменту їхнього виготов­лення і до експлуатації на орбіті піддаються небезпеці, яка може призвести до повного знищення об’єкта або порушення окремих його функцій. Ризики, що виникають при реалізації космічних проектів, можна поділити на такі види: технічні; відповідальності перед третіми особами; контрактні та фінансові; політичні та форс-мажорні.

Об'єктом космічного страхування можуть вважатися:

а) майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ракетами космічного призначення, розгінними блоками, головним оптичником, косміч­ними апаратами, їх складовими частинами, супутнім облад­нанням, необхідним для здійснення робіт на космодромі; будівлями та спорудами технічних і стартових комплексів космодрому; назем­ним технічним обладнанням, обладнанням заправної станції;

б) фінансові інтереси страхувальника, що не суперечать чин­ному законодавству й пов'язані з втратою доходу внаслідок пря­мих чи приведених майнових витрат страхувальника.

Страхове покриття та ризики. На сьогодні у світовій прак­тиці опрацьовано чотири типових варіанти страхування косміч­них ризиків, застосування яких зумовлене життєвим циклом кос­мічного засобу.

Страховик несе відповідальність за:

1) ризик загибелі (втрати) та пошкодження застрахованої техніки на період виготовлення, складання, з наступним випро­бовуванням вузлів, агрегатів, систем космічних засобів на підприємстві-виробнику;

2) ризик загибелі (втрати) та пошкодження застрахованої техніки на період транспортування космічних засобів, їх збері­гання, передстартової підготовки на космодромі до моменту включення двигунів під час пуску ракет космічного призначення. У разі відміни пуску страхова відповідальність зберігається впродовж обумовленого в договорі терміну або до повторного пуску;

3) ризик загибелі (втрати) та пошкодження застрахованої техніки на стадії запуску:

а) ризик загибелі (втрати) застрахованої техніки під час виведення косміч­ного апарату у визначену точку космічного простору;

б) ризик часткової чи повної втрати можливості застосу­вання космічного апарата за цільовим призначенням під час перевірки готовності апаратури та обладнання космічного апарата;

в) ризик відповідальності перед третіми особами під час пус­ку ракети космічного призначення;

4) ризики загальної і часткової загибелі об’єкта на стадії експлу­атації:

а) ризик порушення працездатності космічного апарату, що обмежує чи унеможливлює його застосування за цільовим призначенням під час орбітальної експлуатації;

б) ризик відповідальності оператора космічного апарату перед третіми осо­бами під час орбітальної експлуатації космічного апарату;

Винятком зі страхового покриття на сьогодні є ризик тероризму.

Страхувальниками в кожному космічному проекті є кілька юридичних осіб, серед яких: замовник проекту; головний розроб­ник-виготовлювач космічного апарату; головна компанія з на­дання носія виведення космічного апарату на задану орбіту («пу­скове агентство»); експлуатуюча організація, що володіє назем­ною космічною інфраструктурою.

Тому страхування може бути проведено принципово двома різними способами:

1) або кожен учасник проекту страхує свої ризики самостійно;

2) або учасники консолідуються й страхують свої ризики сумісно.

Звичайно, найбільш оптимальним зі техніч­ного й економічного погляду є принцип консолідації, тому що для кожного космічного проекту спеціально розробляється консолідована програма управління ризиками. Така програма є од­ним із необхідних елементів страхового обслуговування косміч­них ризиків і передує укладенню договору страхування. Програ­ма узгоджується з усіма учасниками космічного проекту.

Термін дії договору за базовим полісом страхування визнаєть­ся як «Пуск +180 діб експлуатації на орбіті».

Страхова сума не повинна перевищувати дійсної вартості об'єктів космічного страхування.

Страховий тариф розраховується залежно від обсягу відповідальності та типу космічної техніки. Наприклад, для згаданого вище базового поліса тариф може становити 19– 30% вартості ракетоносія чи космічного апарату.

Страхова премія визначається аналогічно до решти видів за­гального страхування та має бути повністю сплачена страховику за 30 діб до визначеної дати старту.

Завважимо, що у разі повної загибелі (конструктивної чи фізичної) та часткової конструктивної загибелі космічного апарату передбачено застосування безумовної франшизи. І тільки за умови беззапереч­ного доведення вини можливе застосування суброгації.

Законом України «Про страхування» (ст. 7) передбачені такі види обов'язкового страхування космічних ризиків:

п. 22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Мініст­рів України за поданням Національного космічного агентства України;

п.23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів кос­мічної діяльності;

п.24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна Інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'яза­них з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її в космічному просторі;

п.25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'яза­них із підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі.

Умови та порядок здійснення кожного з перелічених видів регламентуються відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.