2. Обов’язкове страхування авіаційних ризиків

Закон України «Про страхування» передбачає як обов’яз­ковий вид – страхування цивільної авіації.

Авіація є дуже сильно регламентованим сектором економіки. Під повітряним транспортом розуміють:

1. повітряні судна цивільної авіації, що входять до Єдиного державного реєстру цивільної авіації України;

2. повітряні судна та літальні апарати, що не входять до реєстру ЦА;

3. повітряні судна та літальні апарати, що входять до Єди­ного державного реєстру військово-транспортної авіації.

З усіх перелічених об’єктів обов’язковому страхуванню підлягає тільки цивільний повітряний транспорт п.1.

Повітряний кодекс цивільної авіації (ЦА) регламентує діяльність тільки повітряного транспорту п.1, тобто повітряного транспорту, що входить до Єдиного реєстру ЦА.

Повітряний кодекс у ст. 103 та Постанова КМУ № 1535 виз­начають порядок та умови проведення обов'язкового авіаційного страхування і включають п’ять видів страхування:

1. страхування повітряних суден;

2. страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу;

3. страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам;

4. страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

5. страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного про­цесу під час виконання авіаційних робіт.

Конкретні умови обов'язкового авіаційного страхування ци­вільної авіації визначаються договорами обов'язкового страху­вання.

Зауважимо, що серед цих видів авіаційного страху­вання обов'язковою з погляду міжнародних вимог є лише відповідальність повітряного перевізника перед третіми особами, пасажирами, власниками багажу, вантажу та пошти. В Україні обов’язковість страхування повітряних суден та членів екіпажу установлено лише внутрішнім законодавством.

Закон України «Про страхування» п. 26 визначає як обов'язковий і такий вид «страхування, як відповідальність суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів».

Звичайно ж суб'єктом перевезення небезпечних вантажів може бути й авіа експлуатант, і тоді він також страхує свою відповідальність в обов’язковому порядку.

1. Обов'язкове страхування каско повітряних суден

Цей вид страхування здійснюється з метою захисту майнових інтересів власника повітряного судна, що пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхуваль­ника, що пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджен­ням повітряним судном і не суперечать законодавству.

Застрахованими вважаються ризики, що виникають під час руління, у повітрі чи на землі. Якщо договором обов'язкового страхування повітряних суден передбачено одночасне страхування двох чи більше повітряних суден, то законодавчі вимоги застосовуються окремо для кожно­го з повітряних суден.

Страхувальником за цим договором страхування визнано юридичну чи фізичну особу – власника повітряного судна або його експлуатанта, який здійснює експлуатування означеного по­вітряного судна на законних підставах.

Слід зауважити, що під час укладання договорів обов'язково­го страхування страхувальники мають право призначати бенефіціарів – фізичних чи юридичних осіб, з метою отримання останніми сум страхового відшкодування за умови настання страхових подій,

Страховим випадком у разі страхування повітряних суден може бути визнано: повну загибель (зникненням безвісти) повітряного судна або пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції внаслідок будь-яких при­чин, окрім наперед обумовлених у договорі як винятки.

Згідно з міжнародною авіаційною практикою судно визнаєть­ся повністю втраченим, якщо вартість відновлювальних, рятува­льних і супутніх витрат перевищує 75% узгодженої страхової суми. Під зникненням безвісти повітряного судна, що здійснювало плановий політ у період дії страхового договору, розуміють:

а) неприбуття повітряного судна до пункту призначення та відсутність наслідків від пошукових заходів щодо нього впро­довж 60 діб;

б) офіційне припинення розшуку до закінчення зазначеного вище терміну, що прирівнюється до повної загибелі повітряного судна.

Страхова сума, установлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітряного судна.

Страховий тариф для цього виду обов'язкового страхування законодавчо обумовлено в максимальному розмірі брутто-тарифу на один рік, що залежить від максимальної злітної маси та виду повітряного судна. Розміри максимальних страхових тарифів на один рік для повітряних суден із максимальною злітною масою до 15000 кг не повинні перевищувати 8%, від 15001 кг і більше - 6%, для вертольотів - 10% страхової суми, визначе­ної договором обов’язкового страхування.

Страхові платежі вносяться страхувальником у націо­нальній валюті України (за офіційним обмінним курсом Націо­нального банку на день внесення). Платіж вважається внесеним з дати його списання з розрахункового рахунка страхувальника.

У разі, коли будь-який зі страхових платежів не вно­ситься страхувальником у зазначений термін, страховик має пра­во в односторонньому порядку припинити дію договору шля­хом повідомлення про це страхувальника та одночасно уповно­важеного органу виконавчої влади в галузі цивільної авіації.

При цьому дія договору не може бути припинена раніше ніж за десять ро­бочих днів після такого повідомлення.

Після погашення заборгованості дія договору може бути поновлена з відповідним повідомленням страхувальника та упов­новаженого органу виконавчої влади в галузі цивільної авіації.

Страхове відшкодування здійснюється у межах реально завда­ного збитку, але не більше розміру страхової суми. Розрахунок та виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком на підставі заяви страхувальника та страхового акта, що складається страховиком протягом 10 робо­чих днів від дня підписання технічного акту огляду повітряного судна.

Якщо повітряне судно є власністю кількох осіб, кожна осо­ба отримує страхове відшкодування пропорційно її частці в праві власності на повітряне судно.

Якщо заподіяну шкоду компенсовано іншими особами, страховик сплачує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкодуванню за договором обов’язкового страхування, і су­мою, що компенсована іншими особами.

Про таку компенсацію страхувальник зобов’язаний повідомити страховика.