Лекція № 13. Авіаційне страхування

Ключові питання

1. Необхідність значення й особливості страхування авіаційних ризиків.

2. Обов’язкове страхування авіаційних ризиків.

3. Страхування відповідальності суб'єктів перевезення не­безпечних вантажів.

4. Добровільні види авіаційного страхування.

5. Космічне страхування.

1. Необхідність, значення й особливості страхування авіаційних ризиків

Авіаційне страхування – це загальна назва комплексу май­нового, особистого страхування та страхування відповідальності, яка випливає з експлуатації повітряного транспорту і захищає майнові інтереси юридичних та фізичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або законодавством.

Міжнародна практика до авіаційного страхування, крім авіа-каско, відносить багато інших видів страхування, зокрема страхування авіа запчастин та двигунів, спеціального обладнання установленого на борту і пов’язаного з забезпеченням польоту, страхування вантажів, страхування від нещасних випадків пасажирів, членів екіпажів, авіадиспетчерів, авіаційних спеціалістів від втрати ліцензії, страхування відповідальності аеропортів і власників ангарів, відповідальність виробників повітряних суден та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов’язаних з авіацією галузей.

Незважаючи на розширене розуміння терміна „авіаційне страхування” головним носієм ризику в цих видах страхування є повітряне судно. Тобто авіаційне страхування включає цілий комплекс страхових послуг, що тягне за собою відповідальність з багатьох різних об’єктів, яка проявляється при настанні одного спільного для всіх випадку - авіаційної катастрофи.

До авіаційного страхування входить також страхування відповідальності перед третіми особами за нанесення можливої шкоди під час експлуатації повітряних об`єктів або при будівництві літаків та їх ремонті, страхування відповідальності доходів власників аеропортів, страхування втрат доходів унаслідок неможливості експлуатувати літак чи гелікоптер, причиною чого є метеорологічні умови, зруйнування злітно-посадочної смуги тощо.

Страхове покриття всіх видів відповідальності перед пасажирами і третіми особами в 10 разів перевищує страхову вартість літака.

Можна виокремити такі особливості авіаційного страхування:

• комплектність (майнове, особисте, відповідальності); ве­ликі розміри страхових сум, визначених у валюті різних країн;

• дія полісів за межами України;

• значна акумуляція ризиків;

• необхідність перестрахування ризиків на міжнародному страховому ринку.

Отже, авіаційне страхування є досить складним за своєю сут­тю, а його реалізація потребує від страховика особливого підходу.

В авіаційному страхуванні ризики можуть бути застраховані як в обов’язковій, так і в добровільній формах.

В Україні, згідно із законом “Про страхування” проводиться обов’язкове авіаційне страхування цивільної авіації.

Однією з причин уведення обов’язкової форми авіаційного страхування в Україні можна вважати вступ держави в члени ІКАО – Міжнародної організації цивільної авіації, а також приєднання до міжнародних конвенцій, які стосуються міжнародного права у сфері цивільної авіації. Обов’язкове авіаційне страху­вання поширюється на всіх авіа експлуатантів України як на тери­торії нашої країни, так і за її межами.

Усі види страхування авіаційних ризиків регламентуються Повітряним Кодексом України, прийнятим 04.05.1993 року: ст. 103 (обовязкове страхування) і ст. 105 (страхування при авіаційних роботах).

Суб'єктами ринку авіаційного страхування є страхувальники (власники або експлуатанти повітряних об’єктів), страховики, які мають ліцензію на право проведення страхування повітряних об’єктів, Національний консорціум авіа страховиків, Авіаційне страхове бюро.

Авіаційне страхове бюро, створене для координації діяльності національних страховиків у галузі авіаційного страхування, збору статистичних даних, розробки програм та методів страхування авіаційних ризиків.

Страховики авіаційних ризиків у СНД працюють з двома категоріями клієнтів. Це авіалінії, що використовують тільки вітчизняне обладнання і ті, які використовують західні літаки шляхом лізингу.

Авіалінії, що користуються вітчизняним обладнанням страхуються від відповідальності перед пасажирами і третіми особами тільки у випадку міжнародних польотів і частіш за все рішення про страхування приймаються тому, що західні аеропорти вимагають наявність такого страхування. Деякі оператори не страхують свою відповідальність перед пасажирами, але це виникає здебільшого через економічні причини.

Другою категорією клієнтів є ті, хто здебільшого використовує лізинг західних літаків, не будучи їх власниками. Це покладає відповідальність на авіалінії відносно страхування активу для задоволення вимог власників літаків (лізингової компанії чи банку), що вміщують контрактну умову страхування від всіх ризиків: відповідальності перед пасажирами, перед третіми особами, страхування від політичних ризиків тощо.