2. Страхування будівельно-монтажних ризиків

Технічний прогрес, підвищення попиту на всі види будівельних робіт, постійне зростання вартості окремих будівельних об’єктів і пов’язане з цим збільшення ступеня технічного та економічного ризиків будівництва зумовили в усьому світі підвищений попит на страхування будівельно-монтажних ризиків. Нерідко забудовники, архітектори, кредитори та інші суб’єкти будівельної галузі при видачі замовлень на будівництво наполягають на укладенні договору страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.

В Україні серед видів страхування технічних ризиків найбільший розвиток отримало страхування будівельного під­приємця. Але останнім часом страховики почали використовува­ти комбіновані правила страхування будівельно-монтажних ро­біт, які поєднали умови страхування будівельного підприємця від усіх ризиків і страхування всіх монтажних ризиків.

Страхування будівельно-монтажних робіт – добровільний вид страхування технічних ризиків, що передбачає захист майно­вих інтересів замовників (забудовників), підрядників та інших осіб у разі настання певних подій, визначених договором стра­хування під час виконання будівельних, монтажних і пускона­лагоджувальних робіт.

Суб'єктами страхування будівельно-монтажних ризиків є страховик і страхувальник.

Страховик – фінансова установа, яка згідно з отриманою лі­цензією бере на себе зобов'язання виплатити страхове відшкоду­вання страхувальникові в разі настання страхового випадку, пе­редбаченого договором страхування.

Страхувальник. Договір страхування будівельно-монтажних робіт може укласти замовник (забудовник) або підрядник.

Кожен учасник будівництва може застрахувати тільки свій, окремий від інших осіб страховий інтерес. Зацікавленість щодо укладання договору страхування залежить від того, на яких умо­вах споруджується об’єкт. У разі будівництва об’єкта на умовах контракту «під ключ» відповідальність за постачання матеріалів та обладнання, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи повністю лежить на генеральному підряднику, який від­повідно має інтерес щодо укладання договору страхування.

У разі спорудження об'єкта на умовах контракту «поставка й контроль» (або «шефмонтаж») у підрядника немає страхового інтересу, бо все обладнання, будівельні матеріали й робоча сила є власністю замовника. Підрядник лише здійснює контроль за бу­дівництвом і монтажем. Відповідно цього страховий інтерес по­ширюється лише на помилки його працівників під час здійснення безпосередньо будівельно-монтажних робіт. Таким чином, у разі здійснення будівельно-монтажних робіт майнові ризики доцільно страхувати замовнику, а ризики відповідальності — підряднику.

Крім того, договір страхування будівельно-монтажних робіт може укласти виробник чи постачальник монтажного об'єкта, якщо монтажні роботи виконуються ним самим або під його від­повідальність; фірма, якій доручено виконати монтаж; покупець або кредитор.

Проектні організації можуть застрахувати свій інтерес щодо відшкодування збитків, завданих унаслідок помилок у проекту­ванні будівництва за договором страхування професійної відпо­відальності, а постачальники обладнання - за договором стра­хування вантажів.

Вигодонабувач. Під час укладення договору страхування страхувальник може визначити юридичну особу (наприклад, кре­дитора), яка матиме право отримати страхове відшкодування в разі знищення або пошкодження застрахованого майна.

Об'єктами страхування за договором страхування будівель­но-монтажних робіт виступають майнові інтереси страхувальни­ка, пов'язані з володінням, розпорядженням, користуванням май­ном, необхідним для виконання ним будівельно-монтажних та інших робіт під час спорудження промислових споруд, електро­станцій, мостів, каналів, дорожніх і залізничних об'єктів, контор­ських будівель, лікарень, шкіл, житлових будинків тощо. Відпо­відно страховому захисту підлягають:

– майно, яке є предметом будівництва й монтажу, зокрема й усі будівельні ма­теріали та конструкції, витрати на транспорту­вання, митний збір;

– майно, призначене для виконання будівельно-монтажних робіт: машини, пристрої та обладнання для проведення монтаж­них робіт;

– допоміжні споруди (наприклад, тимчасові обвідні канали та захисні дамби);

– обладнання будівельного майданчика (тимчасові будівлі, складські приміщення, гуртожитки та ін.);

– витрати з розчищення території після страхового випадку.

Перелік об'єктів страхування за договором страхування буді­вельно-монтажних робіт може бути розширено за домовленістю сторін, зокрема додатково страховик може прийняти на страху­вання будівельні машини й обладнання, закріплені на об'єкті будівництва; предмети, що знаходяться на будівельному майдан­чику або в безпосередній близькості до нього, які належать замо­внику або підряднику; після пускові гарантійні зобов'язання. За окремим договором може бути застрахована цивільна відповіда­льність страхувальника за шкоду, завдану третім особам, що виникла внаслідок матеріальних втрат, або тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням будівельних і монтажних робіт у межах будівельної площадки та на визначеній в умовах страхування відстані від неї (не поширюється на працівників і службовців, зайнятих у будівельно-монтажних роботах).

За договором страхування будівельно-монтажних робіт не приймаються на страхування ескізи, плани, креслення, фотографії, зразки, макети, цінні папери, гроші, бухгалтерські та інші документи.

Страхові ризики. Страхування будівельно-монтажних робіт передбачає страхове покриття з відповідальністю «за всі ризики», тобто за непередбачені й раптові збитки, що виникли внаслідок таких подій:

– пожежа, вибух, удар блискавки, падіння пілотованих літа­льних апаратів;

– повінь, затоплення, дощ, сніг, підтоплення ґрунтовими во­дами, лавина, землетрус, буря, ураган, тайфун, опускання ґрунту, зсув, обвал, сель;

– протиправні дії третіх осіб, зокрема, крадіжка, грабіж, розбій;

• аварія інженерних мереж (наприклад, електропостачання, водопроводу тощо) та інші виробничі аварії;

– обвалення або пошкодження об'єкта, зокрема й частинами, що обвалюються або падають.

У міжнародній практиці страхування будівельного підприєм­ця від усіх ризиків і страхування всіх монтажних ризиків станда­ртний поліс (договір) передбачає страхування від усіх ризиків, крім тих, які зазначені як винятки з відповідальності страховика.

У разі страхування після пускових гарантійних зобов'язань страховик несе відповідальність за збитки, що сталися внаслідок недоліків, допущених підрядником під час здійснення будівель­но-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, але виявлених у період гарантійної експлуатації об'єкта.

Винятки. Зазвичай за договором страхування будівельно-монтажних робіт не відшкодовуються збитки, що сталися внаслі­док військових дій, громадських заворушень, революції, арешту, конфіскації майна органами влади, тероризму, впливу ядерної енергії, навмисних дій або грубої необачності страхувальника чи його представника, внутрішніх пошкоджень будівельних машин, корозії, гниття, природного зношення. Страховик не несе відпо­відальності і тоді, коли знищення або пошкодження майна є наслідком експериментальних або дослідницьких робіт; повного або часткового припинення будівельних робіт, стихійних лих, якщо територію страхування було оголошено зоною стихійного лиха до часу укладення договору страхування; нормальних погодних умов для місцевості, на якій здійснюються будівельно-монтажні роботи; невиконання страхувальником правил техніки безпеки під час здійснення будівельно-монтажних робіт.

Термін страхування. Договір страхування зазвичай укладається на період, визначений у контракті на виконання будівельно-мон­тажних робіт. Страховий захист починається після вивантаження будівельних матеріалів і техніки на будівельному майданчику за умови сплати страхових платежів.

Страхова сума установлюється за кожним окремим об'єктом страхування, визначеним у договорі страхування. Об'єкти будів­ництва (монтажу) приймаються на страхування у розмірі договірної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документа­цією; допоміжні споруди, обладнання будівельного майданчика та будівельні машини — у розмірі залишкової вартості; витрати з розчищення території будівельного майданчика після страхо­вого випадку – у розмірі 2–5% страхової суми за договором страхування.

Якщо майно застраховане не на повну вартість, збитки у разі настання страхового випадку відшкодовуються за пропорційною системою страхового відшкодування.

Якщо в період дії договору збільшиться вартість будівництва, то страхова сума може бути збільшена за письмовою заявою страхувальника. Страхові платежі у цьому разі перераховуються за термін, що залишився до кінця дії договору за кожен місяць – 1/12 річної премії.

Наприкінці терміну дії договору страховик перевіряє відповід­ність розміру страхової суми вартості спорудженого об'єкта і в разі потреби страхувальник доплачує частину залишкової премії за скоригованою страховою сумою.

Страхові тарифи. У практиці страхування будівельно-монтаж­них робіт відсутні загальноприйняті ставки премій. Адже різноманітність видів виробництва навіть у межах однієї галузі, по­стійне ускладнення технологічних процесів, поява нових будівель­них матеріалів та обладнання, а також наявність значної кількості індивідуальних факторів робить майже неможливим уніфікований підхід до умов договору страхування та визначення ставок премій. Ставки премій страховик визначає індивідуально за кож­ним договором страхування будівельно-монтажних робіт з урахуванням ступеня ризику (умов та особливостей здійснення буді­вельно-монтажних робіт), власного досвіду страхової компанії за цим видом страхування, наявності підтримки перестраховиків, рівня конкуренції на страховому ринку та інформації, що міститься в заяві-анкеті страхувальника про укладення договору страхування, підрядному контракті та документації до нього (кресленнях, описі будівельного об'єкта, планах-графіках, кошторисах витрат тощо).

Тарифи установлюються окремо за видами ризиків, передба­ченими договором страхування, й коригуються шляхом викорис­тання знижувальних або підвищувальних коефіцієнтів, які врахо­вують такі фактори ризику:

• характер будівельного майданчика та ступінь його зараження на ризик (кліматичні та тектонічні умови);

– призначення і складність будівельних об'єктів;

– конструктивні особливості об'єкта та властивості будівель­них матеріалів;

– ризики, які впливають на виконання графіка робіт тощо.

Франшиза. У страхуванні будівельно-монтажних робіт обо­в'язково застосовується безумовна франшиза, розмір якої визна­чається за домовленістю страховика та страхувальника, за кож­ним об'єктом, прийнятим на страхування.

Територія страхування. Об'єкти страхування вважаються застрахованими на території будівельного майданчика, зазначеного в договорі страхування. Будь-яке переміщення застрахованого майна з місця проведення будівельно-монтажних робіт, зазначеного в договорі, автоматично веде до зупинки страхового захисту відно­сно вилученого майна.

Порядок укладання договору страхування. Договір страху­вання будівельно-монтажних робіт укладається на підставі пись­мової заяви-анкети страхувальника, яка має містити необхідну для визначення ступеня ризику, інформацію про об'єкт страху­вання, зокрема:

• повну назву страхувальника; реквізити контракту на проведення будівельно-монтажних робіт;

• кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт;

• місцезнаходження будівельно-мон­тажного майданчика, його обладнання;

• вид, тип і призначення об'єкта будівництва (монтажу);

• дані про проектувальника й виробника будівельних матеріалів, конструкцій і монтажного обла­днання;

• технологію здійснення будівельно-монтажних робіт;

• кі­лькість і кваліфікацію будівельних і монтажних робітників, інженерів та інші відомості. До договору може залучатись опис усього застрахованого майна.

Страхова премія за договором страхування будівельно-мон­тажних робіт може бути сплачена страхувальником одноразово за весь термін страхування або періодично впродовж терміну стра­хування шляхом переказу на рахунок страхової компанії.

Договір страхування починає діяти за умови сплати страхо­вої премії, у момент початку будівельних робіт або після виван­таження будівельних матеріалів на будівельному майданчику, але не раніше дати, зазначеної в договорі страхування, й три­ває впродовж усього часу будівництва (монтажу) й закінчуєть­ся прийманням чи пуском в експлуатацію об'єкта будівництва (монтажу).

Відповідальність за обладнання будівельного майданчика та будівельні машини починається після їх вивантаження на будіве­льному майданчику й закінчується після вивезення з нього.

Якщо в період дії договору страхування змінюється ступінь ризику (наприклад, збільшується вартість робіт чи майна), то здійснюється перерахунок страхової суми й платежів та уклада­ється додатковий договір (адендум) на термін до закінчення дії основного договору.

У разі прискорення робіт і дотермінового прийняття в експлуа­тацію об'єкта будівництва (монтажу) страхова премія, сплачена страхувальником, не повертається. Якщо будівельно-монтажні роботи були призупинені або повністю зупинені (на термін понад три місяці), дія договору страхування також призупиняється й може бути поновлена тільки після відновлення відповідних буді­вельно-монтажних робіт, за додатковим узгодженням сторін і лише після сплати додаткової страхової премії.

Визначення збитку й виплата страхового відшкодування. За настання страхового випадку страхувальник повинен негайно вжити заходів щодо рятування застрахованого майна, відразу ж по­відомити про настання події у відповідні установи згідно з їх компетенцією (міліцію, пожежну, аварійну служби тощо) та стра­ховика про завдання збитку засобами фіксованого зв'язку (факс, телекс тощо).

Для отримання страхового відшкодування страхувальник має подати страховій компанії письмову заяву про відшкодування збитку, в якій необхідно зазначити причини виникнення збитку, його розмір з додатком розрахунків, очікуваний розмір страхово­го відшкодування та розмір збитку, компенсованого йому ін­шими особами. За умовами договору страхування будівельно-монтажних робіт страхувальник повинен також надати можли­вість представнику страховика здійснити огляд знищеного та пошкодженого майна, розслідувати причини настання збитку, визначити його розмір. Крім того, відповідно до конкретного страхового випадку страхувальнику слід подати вказані стра­ховиком документи, необхідні для установлення факту, причин і розміру збитку.

Після надходження заяви страховик має оглянути знищене та пошкоджене майно й у присутності страхувальника скласти страховий акт, в якому обов'язково мають бути зазначені причи­ни виникнення збитку, зроблений його опис, визначений розмір і здійснений розрахунок суми страхового відшкодування.

Страхове відшкодування виплачується, виходячи з реального збитку, заподіяного страхувальнику. Розмір збитку страхова компанія визначає шляхом проведення експертизи з урахуванням страхової вартості пошкодженого майна. У разі знищення майна збиток визначається в розмірі його вартості з урахуванням варто­сті залишків, придатних для подальшого використання, та витрат на його рятування. У разі пошкодження застрахованого майна збиток визначається як розмір витрат на його відновлення (ре­монт) з урахуванням витрат на рятування. До витрат на віднов­лення майна включається вартість матеріалів і запасних частин, необхідних для ремонту, та витрати на оплату ремонтних робіт за тарифами, що діяли на дату страхового випадку. Витрати, пов'язані з додатковим удосконаленням застрахованих об'єктів до суми збитку не входять.

Страхове відшкодування виплачується за пропорційною системою забезпечення, тобто у такому відсотку від суми збитку, в якому об'єкт був застрахований.

Рішення щодо здійснення виплати страхового відшкодування страховик приймає впродовж визначеного умовами страхування терміну (наприклад, 10 днів) від дня отримання ним документів, що підтверджують факт настання страхового випадку й розміру збитку.

Але страхова компанія може відмовити у страховій виплаті, якщо страхувальник вчинив навмисні дії, спрямовані на настання страхового випадку або отримав повне відшкодування збитків від винної особи. Страховик не несе відповідальності й тоді, коли страхувальник подав свідомо неправдиві відомості про об'єкт страхування; несвоєчасно повідомив про настання страхового випадку або створив страховику перешкоди у визначенні обста­вин і розміру збитку.