Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Цивільне право т 2.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Глава 5. Припинення зобов’язань

  1. Поняття та система підстав припинення зобов’язань.

  2. Окремі способи припинення зобов’язання.

Нормативні акти: Глава 50 ЦК, Глава 22 ГК, Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків: затв. постановою НБУ 7 грудня 2000р.

Література: Зобов’язальне право /За ред. проф. О.В.Дзери. К., Юрінком Інтер. 1999. 980с., Зобов’язальне право України: Підручник / За ред.. Є.О.Харитонової, Н.Ю.Голубєвої. – К.: Істина, 2011. – 848 с., Йоффе О.С. Обязательственное право. М.. Юрид. лит. 1975., Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер. 2002. –160с., Продаєвич І.С. Припинення зобов’язання неможливістю його виконання: автореф. дис. канд. юрид. наук. Одеса. 2009. – 19 с. Цивільне право України. Особлива частина : підручник / за ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, Р.А. Майданика. 3-тє вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с.

Ключова термінологія: припинення зобов’язання, способи припинення зобов’язання, виконання, відступне, зарахування, прощення боргу, неможливість виконання.

1. Поняття та система підстав припинення зобов’язань

Зобов’язання має свої межі чи цикл, що зумовлено підставами їх виникнення, строками існування, межами здійснення цивільних прав та виконання обов’язків (ст. 13-14 ЦКУ), можливістю їх захисту (Глава 3 ЦКУ), буттям фізичної особи (ч. 3 ст. 24 ЦКУ), придатністю предмета зобов’язання, що визначений індивідуальними ознаками, домовленістю сторін тощо. Більшість зобов’язань є строковими і вони рано чи пізно припиняються частково або у повному обсязі. Відповідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або повністю на підставах, встановлених договором або законом. Однак це не означає завжди припинення правового зв’язку між суб’єктами. Такий зв’язок може продовжуватися і характеризується такими моментами:

  1. зміст зобов’язання між його сторонами змінюється;

  2. можливе поновлення правового зв’язку (в межах гарантійного строку), зокрема за гарантією поручитель може усунути недоліки товару чи робіт після припинення правового зв’язку; за договорами на проведення НДДКТР виконавець може повідомляти замовника про нові науково-технічні результати; за видавничими договорами є можливість видання поновленого твору чи додаткового тиражу;

Якщо припустити, що зобов’язання припиняється його виконанням остаточно і безповоротно, то виникає слушне питання чому воно поновляється у подальшому? Це стосується відповідальності за недоліки товарів, робіт (послуг) що проявилися у подальшому. Або варто припустити що законодавець спеціально передбачає можливість поновлення правового зв’язку між сторонами зобов’язання за певних підстав, або те, що це зобов’язання виникає на новій основі – в силу заново встановлених обставин та є новим. До речі зміст пар. 3 гл. 82 ЦК України надає підстави для такого висновку,

Специфіка окремих підстав для припинення зобов’язань виключає можливість їх поновлення. Так при смерті особи її особисті зобов’язання припиняються остаточно. Проте, за ч. 2 ст. 29 ЗУ “Про авторське право та суміжні права” спадкоємці вправі захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора. Не погашені зобов’язання збанкрутілої юридичної особи внаслідок недостатності її майна також припиняються остаточно. Припиняються й майнові вимоги до боржника внаслідок пропуску строків позовної давності.

В цивільному та особливо господарському праві використовуються поняття «безнадійні» та «сумнівні борги» - які підтверджуються відповідними документами, але стягнути які неможливо. Відповідно до “Правил бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків” затверджених постановою НБУ 7 грудня 2000 р. заборгованість за нарахованими доходами є сумнівною, якщо є невпевненість її погашення боржником.

З повним припиненням зобов’язання відпадає правовий зв’язок між боржником та кредитором і припиняються їх суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Боржник не зобов’язаний виконувати певні дії на користь кредитора. Для припинення зобов’язань важливе припинення юридичного обов’язку боржника. При часткового припиненні зобов’язання правовий зв'язок між сторонами не переривається, але зменшується їх обсяг чи предмет.

Припинення зобов’язань упорядковано ЦК, окремими кодифікованих актами цивільного законодавства та поточними законами. Окремі способи припинення зобов’язань передбачені інститутами договірного права чи конкретними договорами. Останнє може досягатися за допомогою клаузул – спеціальних застережень про припинення зобов’язання чи переводу його в інше зобов’язання (новацію) за умови настання певних юридичних фактів.

Способи припинення зобов’язань можуть бути загальні або спеціальні. Спеціальні способи припинення зобов’язань характерні для окремих видів галузевих зобов’язань. Так вони є у морському праві в разі аварії. Можливе припинення і окремих видів зобов’язань, зокрема договірних. Так відповідно ч.3 ст.1126 договір комерційної концесії припиняється у разі: 1) припинення права право володільця на торгівельну марку чи інше позначення, що визначене в договорі, без його заміни аналогічним правом; 2) оголошення правоволодільця або користувача неплатожеспроможним (банкрутом).

Загальні підстави припинення зобов’язань передбачені у гл. 50 ЦК України. Окрім загальних, чинним законодавством встановлені спеціальні, які поділені на: а) підстави, які застосовуються як санкції за порушення зобов’язань (відмова від прийняття виконання (ч.3 ст. 612 ЦК); одностороння відмова від зобов’язання (ст. 615 ЦК); б) інші підстави: закінчення строку довіреності (ч.1 ст. 248 ЦК); припинення поруки (ст.559 ЦК) припинення гарантії (ст.568 ЦК); припинення права застави (ст..593 ЦК); не укладення основного договору (ч.3 ст.635 ЦК); розірвання договору (ч.2 ст. 653 ЦК); в) альтернативні підстави, наприклад одноразова компенсація замість відшкодування збитків чи не отриманого прибутку при порушенні авторських та суміжних прав).

Припинення зобов’язання може статися на вимогу однієї із сторін лише у випадках, які встановлені законом або договором.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]