3.Особливості укладення окремих договорів

ЦК визначає лише загальні положення щодо укладення цивільно-правових договорів. Укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо визначається відповідними актами цивільного законодавства, локальними нормативними актами конкретної біржі, правилами торгів тощо. Їх особливістю є те, що договори на біржі за дорученням інших осіб вправі укладати лише члени біржі. Із ст. 15 ЗУ “Про товарну біржу” можна встановити умов укладення цих договорів: стосуються товарів, які допущені до обігу на товарній біржі; підлягає реєстрації і реєстрації на біржі не пізніше наступного за її укладенням дня; укладаються професіоналами (брокерами, ділерами); порядок їх укладення урегульовано біржовими правилами; укладається на основі змагальності учасників; оформляється у спеціальному порядку під контролем біржі; розрахунки провадяться через біржу; спори розглядаються у біржовому арбітражі.

Проведення відкритих торгів, аукціонів також регламентується положеннями чи правилами про проведення окремих видів торгів, аукціонів, конкурсів тощо. Окрема процедура, що передбачає попереднє проведення тендеру, встановлена і для укладення договорів, замовниками за якими виступають органи державної влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм установи та організації, а також установи і підприємства, уповноважені КМ України або органами місцевого самоврядування здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, і спрямованих на задоволення державних потреб відповідно до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Із зростанням обсягів електронної торгівлі практичний та теоретичний інтерес викликає особливість укладення договорів через мережу Інтернет. Перш ніж укладати договори через мережу Інтернет, слід укласти договір з провайдером про доступ до її операційної системи, зокрема придбати карточку-ресурс роботи в системі та мати електронний гаманець. За допомогою паролю відкривається доступ в систему після чого укладаються договори приєднанням до вказаних умов. Інший шлях – укладення договору з надання послуг стільникового мобільного зв’язку стандартів GSM-900 GSM -1800 тощо.

Можна визначити способи укладення цих договорів:

• правочинами, які укладаються на умові що правочини укладені через Інтернет мають юридичну силу письмових;

• колективним користуванням контрагентами, які мають стійкі ділові зв’язки, відповідними інформаційними каналами;

• закритим користування мережею Інтернет через посередника (наприклад платіжні системи, доступ до рахунків);

• відкритою пропозицію до оферти, який використовується продавцями товарів та послуг користувачам Інтернету;

• відкритою пропозицію до оферти з використанням систем захисту електронного захисту інформації.

4. Припинення цивільно-правових договорів

У ЦК України не передбачено термін припинення договору. Проте припинення договору є частиною припинення зобов’язань взагалі (статті 598- 609 ЦК) та передбачене стосовно окремих видів договорів (ст.755 – припинення договору довічного утримання смертю відчужувача чи припинення договору найму, зі спливом встановленого строку – ст.763 ЦК). Припинення договору передбачене стосовно інших його видів? Страхування (ст. 997 ЦК), доручення (ст. 1008 ЦК), довірчого управління (ст. 1044 ЦК).

Припинення договору – окремий випадок припинення прав та обов’язків його сторін, який підпорядковується з одного боку загальним правилам про припинення зобов’язань, а з другого – спеціальним правилам щодо окремих видів договорів. У тому та іншому разі їх наближує те, що вони є передбаченими законом юридичними фактами, що поширюються на договірні зобов’язання та призводять до їх припинення чи точніше відпадіння правового зв’язку між його сторонами.

Підстави для припинення договору можуть залежати від його сторін (суб’єктивними за походженням) або не залежати від сторін договору (об’єктивними).

Характериними ознаками припинення договору визнано:

• погашення прав та обов’язків сторін договору на майбутнє;

• припинення договірних зобов’язань після їх виникнення укладенням договору до сплину позовної давності пред’явлення вимоги ;

• наявність достатніх причин суб’єктивного чи об’єктивного походження;

• припинення договору – право його сторін, інших управнених учасників правовідносин.

Тож припиненням договору є відпадання правового зв’язку між його сторонами внаслідок передбачених об’єктивних чи суб’єктивних підстав.

Насамперед до підстав припинення договору відносяться:

визнання договору як правочину недійсним із застосування наслідків недійсності правочинів;

факт його належного виконання, який зафіксований належним чином для письмових договорів відповідними письмовими документами (актами прийняття, підписанням супровідних документів, отриманням підтверджуючих документів (квитанцій, чеків тощо);

неможливість виконання договору, зокрема внаслідок загибелі незамінного предмету;

сплив строку виконання, що надає право кредитору використати альтернативні способи та форми задоволення своїх потреб, а додаткові затрати на це покласти на боржника, який прострочив виконання зобов’язання за договором;

смерті боржника фізичної особи, якщо виконання пов’язане із його особою (є особистим зобов’язанням);

розірвання договору чи відмова від договору. Розірванням договору є припинення на вимогу однієї із сторін чи за рішенням суду заснованих на договорі прав та обов’язків на майбутнє. Договори можуть припинятися на вимогу:

Антимонопольного комітету України, якщо такий договір суперечить антимонопольному законодавству (п.3 ч.1 ст. 8 Закону України «Про антимонопольний комітет України»);

спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів (ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»);

у інших випадках.

Відмова від договору – дія однієї із сторін, яка передбачена для нею законом чи спеціальними застереженнями у тексті договору. Договірні застереження йменуються форс-мажорами. Вони більше характерні для зовнішньоекономічних контрактів, але все більше використовуються і у цивільно-правових договорах. Відмова від договору передбачена стаття 615 та 651 ЦК України і пов’язується із порушенням умов договору однією із сторін від виконання зобов’язання повністю чи частково або у інших випадках якщо це встановлено законом або договором.

До суб’єктивних причин, які повністю залежні від сторони договору відноситься: прощення боргу та відступне; зарахування зустрічних вимог; домовленість сторін і зокрема новація.