4. Договір роздрібної купівлі-продажу

За договором, роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покуп­цеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його (ст. 698 ЦК). До відносин за участю покупця - фізичної особи, яка відповідає вимогам п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», застосовується законодавство про захист прав споживачів та спеціальне законодавство, яке охоплюється поняттям торгове право¹⁸⁴.

Роздрібна торгівля певними групами товарів врегульована окремими правилами торгівлі. Загальним актом є “Порядок провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” що затверджений Постановою КМУ від 15 червня 2006 р. №833. Він визначає загальні умови провадження торгівельної діяльності, основні вимоги до торгівельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торгівельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, фізичних осіб-підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України. Вони охоплюють як роздрібну так і оптову торгівлю.

Стосовно окремих видів торгівлі встановлені окремі правила. Так, Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11.03.2004 N 98 затверджено «Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами». Ним встановлено специфічні вимоги: до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарської діяльності проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо). У разі відсутності на індивідуальній упаковці товару маркування підприємства-виробника, визначеного законодавчими актами та нормативними документами, товар до продажу не допускається.

Слід також звернути увагу на наказ МЗЕЗ  вiд 11.07.2003 N 185, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за N 628/7949 “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами”. Ним встановлено особливості роздрібної торгівлі продовольчими товарами. Так, вказано, що засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час продажу товарів, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і проходити періодичну повірку в установленому порядку. Продавці повинні дотримуватися Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, затверджених Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України від 24.12.2001 N 633.

Юридична характеристика договору роздрібної купівлі-продажу охоплює те, що він вважається консенсуальним хоча здебільше виконується у момент його укладення чи навіть укладення констатує факт вибору покупцем товару і володіння ним (при самообслуговуванні), двостороннім, відплатним та публічним, споживчим, договором про приєднання.

Договір роздрібної купівлі-продажу спрямований на передачу у власність товару на еквівалентно-оплатній основі за рахунок грошових сум для використання його у побутовій домашній сфері. До нього застосовуються загальні положень про купівлю-продаж параграфу 2 глави 54 ЦК (про строк, кількість, асортимент, якість і комплектність товару тощо). Водночас стосовно роздрібної купівля-продажу взагалі та окремих її різновиду є значна кількість нормативних актів із врахуванням їх підвидів, способу виконання, місця торгівлі, особливостей товару.

Водночас цей договір має особливості, а саме предмет, включаючи у деяких випадках кількість товару, суб'єктний склад, що зумовлює порядок його укладення. Все це дозволяє виокремити його у вид договору купівлі-продажу із самостійним регулюванням (пар. 2 гл. 54 ЦК)¹⁸⁵.

Оскільки договір роздрібної купівлі-продажу є публічним (ч.2 ст. 698 ЦК), то продавець може висловити пропозицію укласти договір у вигляді так званої публічної оферти, яка буває двох видів (ст. 699 ЦК України):

1. пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, якщо вона містить усі істотні умови договору;

2. виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу незалежно від того, чи вказано ціну та інші істотні умо­ви договору, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відпо­відний товар не призначений для продажу.

Сторонами договору є продавець (юридична особа або фізична особа-підприємець, які здійснюють торговельну діяльність) та покупець (здебільше фізична особа, що набуває товар для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного із підприємницькою діяльністю). Покупцем по цьому договору може бути також юридична особа, у випадках, коли майно придбавається у порядку і з оформленням, які застосовуються для договору роздрібної купівлі-продажу, та не з метою здійснення підприємницької діяльності (наприклад, придбання некомерційною організацією меблів, але не зі складу, а з торгової зали магазину, у загальному порядку, «в черзі» із іншими покупцями; розрахунки провадяться готівкою, а оформлюються такі відносини не письмовим договором, а товарним чеком).

Іноді щодо кола осіб, які можуть бути покупцями, встановлюються певні обмеження. Так, продаж тютюнових виробів дозволяється лише особам, які досягли 18 років, а алкогольних напоїв – з 21 років. Певні особливі обмеження, порівняно із загальними положеннями про купівлю-продаж, встановлені також щодо продавців. Так, відповідно до п. 5 Порядку провадження торговельної діяльності, суб'єкт господарювання провадить торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності відповідних дозвільних документів (ліцензії, торговельного патенту тощо).

Істотною умовою договору є умова про предмет. Предметом є товар, призначений для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. Предметом договору роздрібної купівлі-продажу не можуть бути майнові права та право вимоги. Не можуть бути також предметом роздрібної торгівлі об’єкти нерухомості а також величезні партії товарів, які реалізуються через оптову чи біржову торгівлю.

У договорі роздрібної купівлі-продажу значення істотної умови набуває умова про кількість товару.

Форма договору: усна або письмова (на підтвердження укладення договору видається розрахунковий документ – розрахунковий чек). Чек видається лише тими торговцями, які за законом зобов’язані використовувати ЕККА і він є важливим при спорах із такого договору.

За договором роздрібної купівлі-продажу продавець може мати певні додаткові обов’язки, порівняно із загальними обов’язками по договору купівлі-продажу. Так, як вже зазначалось вище, договір роздрібної купівлі-продажу є публічним договором. Отже, продавець має усі обов’язки, які зумовлені публічним характером цього договору (ч.ч. 2 – 4 ст. 633 ЦК). Крім того, продавець у таких правовідносинах є професіоналом, на відміну від покупця. Тому законодавець, для досягнення реальної рівності сторін у цих відносинах, закріплює за продавцем додаткові обов’язки та наділяє покупця додатковими правами. Як приклад таких додаткових обов'язків продавця можна навести обов’язки:

1. надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар (ст. 700 ЦК);

2. продавець зобов’язаний усіляко сприяти покупцю у вільному виборі товарів і додаткових послуг та у разі перевірки покупцем якості, безпеки, комплектності, міри та ціни товарів, що підлягають придбанню, надавати на його вимогу контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну товарів. Суб'єкт господарської діяльності повинен забезпечити демонстрацію правил користування товаром, якщо це не передбачено характером товару, його складністю небезпеками;

3. передпродажні обов’язки які передбачені у відповідних правилах продажу конкретних видів товарів. Наприклад, відповідно до п. 10 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо).

4. обов’язок продавця інформувати покупця про підприємства, які задовольняють вимоги покупців, що пов’язані із неналежною якістю товарів, якщо покупцем є фізична особа (ч.4 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

5. протягом трьох днів від дня звернення покупця організувати проведення експертизи продукції, якщо необхідно визначити причини втрати якості, якщо покупцем є фізична особа. Причому покупець має право бути особисто присутнім при проведенні такої експертизи (ч.4 ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

6. інші обов’язки продавця, встановлені ст.ст. 12-19 ЗУ «Про захист прав споживачів» та іншими нормативними актами в сфері захисту прав споживачів, зокрема щодо правового режиму діяльності господарюючих суб'єктів, організації продажу товарів, ціноутворення, санітарних вимог, якості продаваних товарів, та ін..

Певну особливість має обов’язок продавця передати покупцеві товар. Так, якщо в договорі купівлі-продажу є умова про доставку, то моментом виконання продавцем цього обов’язку є вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності - особі, яка пред'явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору чи оформлення доставки товару (ч. 2 ст. 704 ЦК).

Як приклад додаткових прав покупця можна навести право, передбачене ст. 707 ЦК. Відповідно до ст. 707 ЦК покупець, за умов, визначених у цій статті, має право впродовж 14 днів із моменту передання йому непродовольчого товару, якщо триваліший строк не оголошено продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар, якщо товар не підійшов за розміром, формою, габаритами, фасоном, комплектацією тощо. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, покупець має право згідно з ч. 1 ст. 707 ЦК повернути придбаний товар продавцеві та одержати за нього грошову суму.

Покупцеві надаються також інші додаткові права, передбачені ст.ст. 4, 12 – 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» та іншими нормативними актами в сфері захисту прав споживачів

У разі завдання шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, продавець або виготовлювач товару відшкодовує її відповідно до положень пар. 3 гл. 82 ЦК. Якщо покупцем є фізична особа, продавець або виготовлювач товару повинні додатково керуватись положеннями ст. 16 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідальність сторін за цим за договором роздрібної купівлі-продажу підпорядкована загальним положенням про цивільно-правову відповідальність, але характеризується певними особливостями. Вони полягають, передусім, у можливості покладення законом на продавця особливих додаткових обов’язків, порівняно із загальними положеннями про купівлю-продаж. Наприклад, у разі продажу товару неналежної якості, продавець зобов’язаний, зокрема, усунути недоліки товару протягом 14 днів з моменту звернення покупця, причому доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача) (ст. 709 ЦК, ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

ЦК виділяє такі види договору роздрібної купівлі-продажу:

договір з умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк;

• договір про продаж товарів за зразками;

• договір про продаж товарів з використанням автоматів;

• договір з умовою про доставку товару покупцеві;

• договір найму-продажу;

• договір на умовах самообслуговування;

• договір за попередніми замовленнями;

• договір купівлі-продажу на умовах оптового відпуску товарів;

• договір купівлі продажу на ринках.

Договори роздрібної купівлі-продажу мають ряд різновидів у залежності від видів товарів. Особливо йдеться про торгівлю продовольчими товарами, для яких спеціально виписані правила так званого Кодексу аліментарус¹⁸⁶.

Усі харчові продукти і продовольча сировина в роздрібного торгівця повинні бути з документами, які передбачені чинним актами законодавства. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати його вимогам, зокрема щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання.

Неякісні та небезпечні харчові продукти і продовольча сировина підлягають вилученню з обігу в порядку, установленому ЗУ "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції". До неякісних належать харчові продукти і продовольча сировина, якісні показники та споживчі властивості яких не відповідають зазначеним у нормативному документі чи нормативно-правовому акті, а також такі, якість яких знизилась унаслідок порушення маркування; порушення чи деформування тари та окремих одиниць упаковки (крім бомбажних консервів); наявності сторонніх запахів, ознак замокання, що не становлять загрози для споживачів; наявності сторонніх домішок чи предметів, що можуть бути видалені.

До небезпечних належать харчові продукти і продовольча сировина, показники безпеки яких не відповідають установленим в Україні для даного виду продукції, а також харчові продукти і продовольча сировина, споживання яких пов'язане з ризиком для здоров'я і життя людини, зокрема фальсифіковані, контрабандні, безхазяйні харчові продукти і продовольча сировина, а також такі, що не можуть бути належним чином ідентифіковані, на які відсутні супровідні документи виробника (власника), що підтверджують їх походження, або документи, що підтверджують їх якість і безпеку; термін придатності до споживання (використання) яких закінчився; виготовлені із застосуванням не дозволених в установленому порядку компонентів, харчових добавок, матеріалів, технологій тощо; з явно вираженими ознаками псування та пошкодження гризунами чи комахами. Небезпечні та неякісні харчові продукти і продовольча сировина, які неможливо повернути в обіг, підлягають утилізації або знищенню в порядку, установленому законодавством.

Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти без маркування державною мовою України, яке повинно містити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію про: загальну назву харчового продукту; номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маса, об'єм тощо); склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок; харчову цінність, а також енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають); кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання; умови зберігання; позначення нормативного документа (для харчових продуктів вітчизняного виробництва); найменування та адресу виробника й місце виготовлення; умови використання (якщо такі передбачені); наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (у разі, якщо використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт); застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо); іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі дозволяється тільки протягом строку їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів.

Працівники суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу покупця - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів. Продавець повинен забезпечити інформування покупців про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів, які оформляються відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 04.01.97 N 02 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.97 за N 4/1808.

Покупець має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для покупців місці.

Певну специфіку має купівля-продаж засобів самооборони, що заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії; мисливської зброї, сильнодіючих та наркомістких лікарських препаратів, барбуратів, автотранспорту тощо. Критерії видової класифікації можуть бути встановлені відповідно до потреб цивільного обігу та відповідні погляди продовжують розвиватись.