- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
Питання:
6.1 Базові та корпусні деталі верстатів
6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
6.3 Визначення величини зносу направляючих
6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
6.1 Базові та корпусні деталі
Базова деталь – це основна частина верстату (машини), на якій монтують всі механізми та складальні одиниці.
До базових деталей відносяться станини верстатів, пресів, молотів, рами машин та ін.
Корпусні деталі – це коробки швидкостей, коробки подач та ін., які мають цільове призначення, в яких розміщені групи валиків, зубчастих коліс, шпинделів, опор, муфт та ін. деталей.
Станини являються основною базовою частиною верстата, на якій змонтовані усі його механізми, відносно станини орієнтуються і переміщуються рухомі механізми верстата та оброблювані на ньому деталі.
Помилка у відносному положенні поверхонь станини, визначаючих положення приєднаних до неї деталей, яка з'являється внаслідок неякісної обробки, зносі, деформації, невірного монтажу, являється причиною втрати верстатом точності обробки деталі.
У металорізальних верстатах використовуються направляючі ковзання та кочення. Направляючи ковзання можуть бути зроблені одним цілим зі станиною або накладними, виготовленими із загартованої сталі, або спеціальних пластикових синтетичних матеріалів, антифрикційних металів та ін.
Форма направляючих ковзання буває різна: прямокутного профілю, призматичного, трикутного та типу "хвіст ластівки" – зустрічається найчастіше (рис. 6.1).
Рисунок 6.1 – Направляючі ковзання станин верстатів: а – прямокутна, б – призматична та трикутна; в – V-подібна; г – типу "хвіст ластівки"
У верстатах широко використовуються гідростатичні та аеростатичні направляючі.
У гідростатичних направляючих масло під тиском подається між поверхнями тертя, в результаті, створюється масляний шар, сприяючий зменшенню тертя (Рис. 6.2)
Насосом 1 масло подається через дроселі 3 і 6 до несучих карманів 4 і 5 з постійним тиском, котрий регулюється переливним клапаном 2.
Рисунок 6.2 — Схема закритих гідростатичних направляючих
Гідростатичні направляючі використовуються для верстатів з підвищеною точністю та верстатів з ЧПК, їх використання дозволяє підвищити точність, вантажопідйомність, швидкість переміщень і знизити потужність холостого ходу.
Аеростатичні направляючі аналогічно гідростатичним відрізняються тим, що у несучі кармани 4 і 5 нагнітається стиснене повітря з певним тиском.
Направляючі кочення представляють собою сполучення роликових або шарикових опор у спряженні з термічно обробленими металевими накладними направляючими (планками) з цементованої сталі, загартованої до твердості 58-60 НRС. Опори кочення являють собою сепаратори з роликами або кульками і роликові опори у вигляді танкеток.
Танкетки виготовляють різних типів та розмірів, одна з них надається на рисунку 6.3 Вона складається з двох обойм 1, комплекту роликів 6, двох сепараторів 3, з'єднувальних гвинтів 5, штіфтів 7, 8 і направляючої 4.
Рисунок 6.2 – Роликова направляюча кочення ("танкетка")
Опори кочення забезпечують рівномірне переміщення механізмів при повільних та високих швидкостях, малий коефіцієнт тертя, дозволяють знизити потужність двигунів приводів подач, забезпечують підвищену жорсткість, точність та довговічність.
Направляючі верстатів повинні бути точно оброблені, так як від їх стану залежить якість обробки деталей. Вони повинні бути добре захищенні від стружки і гарно змащуватись.
Ремонт направляючих виконують різними способами, як шліфуванням, струганням, фрезеруванням та ін.
Використання того чи іншого способу ремонту направляючих залежить від характеру та величини зносу, а також від оснащення підприємства спеціальним ремонтним обладнанням і пристосуваннями.
