- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
8.4 Загальна зборка верстатів
Процес загальної зборки верстатів із складальних одиниць та механізмів є завершальним етапом ремонту та являє собою монтаж (встановлення) складальних одиниць на верстаті. Для прикладу розглянемо загальну зборку токарного верстату. Її треба починати з встановлення каретки супорту на відновленні (відремонтовані) направляючі станини, яка була перевірена по рівню. Встановивши каретку, прикріплюють до неї прижимні планки та добиваються плавного переміщення каретки по направляючим. Коли це буде досягнуто, паралельно монтують та вивіряють передню бабку, коробку подач, фартух, ходовий гвинт та валики. Паралельне проведення ремонту та зборки декількох складальних одиниць станка групою слюсарів є раціональним методом, що забезпечує значне скорочення часу простою верстата в ремонті.
Передню бабку необхідно встановити на верстаті так, щоб вісь шпінделя була паралельна направляючим станини. Для цього в шпіндель 5 (див. рис. 8.9) вставляють оправку 2 і в супорті 3 закріплюють стійку з індикатором 1.
Підвівши вимірювальний стрижень індикатора до оправки 2, починають переміщати супорт вздовж направляючих 4 станини та спостерігати за відхиленнями стрілки індикатора 1. Перевірка відбувається у горизонтальній та вертикальній площинах. Якщо у вертикальній площині відхилення перевищує 0,03 мм на довжині 300 мм, а у горизонтальній площині перевищує 0,015 мм, то це вказує на необхідність додаткового шабрування поверхні передньої бабки 6, яка спрягається із станиною.
Рис. 8.9 — Перевірка відхилень від паралельності вісі шпінделя направляючих станин
Після нанесення тонкого шару фарби на направляючі станини по ним переміщують передню бабку, щоб одержати відбитки на її поверхні. По цим відбиткам і виконують шабрування, у відповідності до величин показаних індикатором.
Шабруванням необхідно забезпечити якісну пригонку направляючих передньої бабки до станини, інакше після закріплення бабки на станині гвинтами можуть утворитися напруження, які приведуть до порушення паралельності вісі шпінделя до направляючих.
При зборці токарного верстату необхідно вивірити положення коробки подач, фартуха, кронштейна, що підтримує ходовий гвинт і вал, досягаючи, щоб вісі отворів, через які проходить ходовий гвинт, суворо співпадали, а також збігалися вісі отворів, через які проходить ходовий вал.
Допустиме відхилення не повинне перевищувати 0,07...0,1 мм.
Вивіряння виконують після того, як всі перелічені складальні одиниці, в тому числі й каретка з супортом встановлені у передбаченій конструкцією верстату послідовності та закріплені.
Паралельність перевіряють індикатором 2 (рис. 8.10) у трьох точках: біля замкнутої роз'ємної гайки 1 фартуху та біля обох підшипників ходового гвинта 4.
Рис. 8.10 — Схема перевірки паралельності вісей ходового гвинта, ходового вала і роз'ємної гайки до напрямляючих: 1 – роз'ємна гайка; 2 – індикатор; 3,5 – підшипники; 4 – ходовий гвинт; 6 – напрямна
Якщо відхилення від паралельності між вісями підшипників 3 та 5 та напрямними 6 станини перевищують 0,1 мм, а від паралельності вісі гайки 1 з вісями підшипників перевищує 0,15 мм. Необхідно виправити положення вісей.
Похибки вилучаються одним з таких способів:
- встановленням на зношених направляючих каретки накладок – компенсаторів (цим виправляють положення вісі гайки);
- шабруванням та пригонкою контактующих між собою поверхонь коробки подач і станини (виправляють положення вісей підшипників).
Після встановлення та вивіряння вказаних складальних одиниць продовжують зборку верстату. В його лівій тумбі встановлюють головний електродвигун та регулюють ремінну передачу. Монтують електродвигун прискорених переміщень супорту. Наливають у резервуар коробки швидкостей, коробки подач та фартуху машинне мастило. Встановлюють арматуру охолодження, захисні кожухи та щітки.
Виконавши всі перераховані роботи, вмикають верстат та проводять його попередню обкатку, випробовування на холостому ходу і під навантаженням, на геометричну точність та ін.
При позитивних результатах випробувань складається акт та верстат передається замовнику.
Контрольні питання
1 З якою метою проводять діагностику верстату
2 Які причини впливають на радіальний та осьовий люфти переднього підшипника шпінделя токарного верстату і як їх усунути
3 Які причини впливають на пробуксовування фрикційної муфти та способи усунення несправності
4 Які причини впливають на пробуксовування ременів електродвигуна до коробки швидкостей токарного верстату і способи їх усунення
5 Які причини впливають на появу люфту гвинта поперечного переміщення супорту токарного верстату и способи усунення люфту
6 Які причини впливають на відхилення від циліндричності, округлості, бочкоподібності, сідлоподібності, хвилястості і неплощинності при обробці на токарних верстатах
7 Вказати послідовність зборки шпіндельного вузла токарного верстату
8 Як досягається жорсткість опор шпінделя з ролико- та шарикопідшипниками
9 Як забезпечити попередній натяг підшипникових опор шпінделя
10 Як виконують вимірювання зазорів та жорсткості шпінделя токарного верстату
11 Як здійснюють регулювання гвинтової пари
12 Опишіть процес встановлення передньої бабки токарно-гвинторізного верстату
13 Як перевіряються відхилення від паралельності вісей ходового гвинта, роз'ємної гайки, ходового вала, підшипників до направляючих токарного верстату
Література: [2, с 177...182, 208...213]
[4, c 137...143]
