- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
1.7 Планування простоїв обладнання
Тривалість простоїв обладнання в ремонті залежить від виду ремонту (малого, середнього або капітального), ремонтоскладності обладнання, чисельності ремонтної бригади, технології ремонту та організаційно-технічних умов ремонтних робіт.
У неавтоматизованому виробництві ремонт обладнання організують в одну, дві або три зміни в залежності від того, наскільки стримує виробництво простой даної одиниці обладнання.
Простої обладнання враховуються з моменту зупинки агрегату, верстата тощо, на ремонт до моменту прийняття його з ремонту контролером ВТК з оформленням акту.
Простої внаслідок ремонту електрообладнання верстатів не плануються, оскільки вони виконуються паралельно з ремонтом механічної частини верстата
Норми тривалості простою на ремонт і технічне обслуговування у неавтоматизованому виробництві наведені в таблиці 1.1.
Тривалість простоїв верстата (діб) підраховують множенням норми таблиці на ремонтоскладність механічної частини і на 8, 16, 24 відповідно при одно-, двох-, тризмінній роботі ремонтної бригади. Наприклад, тривалість простою токарного верстата 1К62 з ремонтною складністю 11R. в одну зміну складає:
Таблиця 1.1 – Норми тривалості простоїв обладнання у ремонті і технічному обслуговуванні у неавтоматизованому виробництві
Види робіт |
Норми простою, год/R |
||
У 1 зміну |
У 2 зміни |
У 3 зміни |
|
Капітальний ремонт |
16 |
18 |
20 |
Поточний ремонт |
2,0 |
2,2 |
2,4 |
Огляд перед капремонтом |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
Огляд плановий |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
Перевірка точності як самостійна операція |
0,2 |
- |
- |
Промивання як самостійна операція |
0,2 |
- |
- |
Випробування електричної частини як самостійна операція |
0,1 |
- |
- |
Тобто на протязі ремонтного циклу на ремонт токарного верстата витрачається 26,7 діб.
Для обладнання, що відпрацювало більше 20 років, нормативи можуть бути збільшені на 10%.
1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
Вузловий метод ремонту доцільно застосовувати на підприємствах з великою кількістю однотипних верстатів, а також у поточно-масових виробництвах. Цей метод скорочує простої верстатів, що ремонтуються, і не порушує режиму виробничого циклу.
Вузловий метод ремонту полягає у заміні складальних одиниць верстата, які вимагають ремонту, запасними (новими або відремонтованими раніше).
В металорізальних верстатах складальними одиницями можуть бути : передня бабка, фартух, супорт, шпиндельні коробки, револьверні та шліфувальні головки тощо. Номенклатуру взаємозамінних складальних одиниць і деталей виготовляють або ремонтують у централізованому порядку.
До переваг цього методу можна віднести:
тривалість ремонту скорочується у кілька разів порівняно до звичайної;
виконання операцій відновлення деталей і ремонту окремих механізмів не викликає простоїв обладнання;
створюються умови для раціонального розподілу праці між виконавцями;
забезпечується постійність робочих місць ремонтників і найзручніше їх розміщення;
забезпечується постійне і повніше завантаження обладнання ремонтно-механічного цеху;
підвищується якість ремонтних робіт і знижується їх собівартість.
Впровадження методу вузлового ремонту вимагає добре продуманої і ретельної підготовки, а саме аналізу економічної доцільності такого ремонту, підготовки усіх складальних одиниць верстата, призначених для виготовлення або ремонту, розробки технічної документації, креслень, технологічного процесу, визначення виконавців, терміну робіт тощо.
Контрольні питання
1 Перелічити основні задачі ремонтних служб підприємства.
2 Пояснити структуру ремонтних служб підприємства та їх обов'язки.
3 Назвати основні види організації ремонтних робіт на підприємстві і пояснити їх суть.
4 У чому полягає суть системи технічного обслуговування і ремонту обладнання.
5 Пояснити суть планового і непланового ремонту обладнання.
6 Назвати види ремонту і пояснити їх суть.
7 Пояснити суть ремонтного циклу, структури ремонтного циклу, міжремонтного періоду.
8 Дати поняття про ремонтну складність обладнання та її вплив на матеріальні і трудові витрати.
9 Вказати від чого залежить тривалість простоїв обладнання при його ремонті.
10 Як визначається тривалість простоїв обладнання і від чого вона залежить.
11 Пояснити суть вузлового методу ремонту обладнання та умови його застосування.
12 Які переваги забезпечує вузловий метод ремонту обладнання.
Література: [2, с.185...199]
