- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
Ремонт корпусу передньої бабки частіше зводиться до відновлення отворів під підшипники (переднього та заднього). Отвори розточують на горизонтально-розточному верстаті, запресовують чи садять на клей компенсаційні втулки, а потім виконують розточку отворів у втулках під розмір підшипника.
Технологія ремонту (рис. 6.18 а, б, в):
- попередньо зачищають шабером задирки на опорних поверхнях 8 та 10 корпусу бабки 3 (рис. 6.18, а), а також у отворах 1 і 4 під підшипники 2 і 5;
- встановлюють бабку 3 на стіл 9 горизонтально-розточного верстату поверхнями 8 та 10, вивіряють та виконують розточку отворів під втулку. Точність установки корпусу бабки на столі горизонтально-розточного верстату перевіряються індикатором по оправці 7, закріпленій у шпінделі 6 верстата. При цьому перевіряють радіальне биття у отворах (допуск 0,01 мм) та відхилення від паралельності відносно опорних поверхонь 8 та 10;
Рисунок 6.18 — Схема ремонту передньої бабки
- запресовують чи садять на клей компенсаційні втулки;
- корпус бабки знову встановлюють на стіл верстату опорними поверхнями 8 та 10, вивіряють індикатором та виконують остаточну розточку отворів у втулках під розмір підшипників.
Після ремонту отворів бабку встановлюють на відремонтований верстат та вивіряють правильність її установки. У випадку відхилень виконують підшабровування опорних поверхонь 8 та 10 бабки, домагаючись правильного її положення на направляючих станини. Перевірку правильного встановлення бабки проводять індикатором 3 по оправці 1 (рис. 6.18, в), пересуваючи місток із штативом 2 по направляючим.
6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
При ремонті задньої бабки відновлюють (ремонтують):
- точність спряження мостика задньої бабки із станиною верстата;
- точність отвору корпусу бабки під піноль;
- висоту центрів передньої та задньої бабки (співвісність).
При ремонті корпусу задньої бабки та мостика без застосування пластмасових компаундів, відновлення виконують у наступній послідовності:
1) шабрують поверхню 3 основи бабки 1 (рис. 6.19) кількість відбитків (плям) повинно бути не менше 10 на площі 25x25 мм;
2) фрезерують поверхню 4 мостика 2 та встановлюють накладки на клею чи гвинтах;
3) шабрують поверхні корпусу 3, які контактують з поверхнями 4 мостика;
4) шабрують поверхні 5, б, 7 мостика по направляючим станини.
Рисунок 6.19 — Задня бабака токарного верстату
Кількість відбитків краски повинна бути не менше 10 – 15 на площі 25x25 мм. Одночасно при шабруванні добиваються горизонтальності поверхні спряженої з корпусом з точністю 0,05 мм на довжині 1000 мм. Перевірку роблять по рівню встановленому на поверхні 4 уздовж і поперек направляючих станини.
5) скріплюють мостик 2 з корпусом бабки 1;
6) закріплюють борштангу у шпинделі передньої бабки верстата. Вісь борштанги у місці кріплення різця повинна бути вище нормального положення вісі шпинделя на 0,05 мм, для чого: ослаблюють бовти кріплення передньої бабки, за допомогою ричага піднімають передню частину бабки і підкладають під направляючи фольгу товщиною 0,05 мм і закріплюють бабку на станині. Вивіряють паралельність вісі шпінделя до направляючих. Підводять індикатор до верхньої образуючої борштанги і замічають її нове положення. Вісь борштанги повинна бути вище за вісь шпинделя на 0,05 мм.
7) Встановлюють задню бабку попереду каретки супорту та розточують отвір для пінолі в корпусі задньої бабки за два-три проходи (рис. 6.20). Швидкість обертання шпінделя 250 об/хв; подача 0,1 мм/хв. Повинні отримати шорсткість поверхні Ra = 3,2; конусність не більше 0,02 мм, овальність не більше 0,01 мм.
8) Шліфують отвір у корпусі бабки за допомогою розтискної оправки закріпленої у шпинделі, і наждачного паперу. Швидкість обертання шпінделя 500-800 об/хв, подача 10-15 м/хв. Чистота поверхні Ra = 0,8, конусність – не більше 0,02 мм, овальність – не більше 0,01 мм.
9) Проводять доводку отвору чавунним притиром. Швидкість обертання шпінделя 200-300 об/хв, подача 5-8 м/хв. При такій обробці досягається чистота поверхні Ra=0,4, конусність не більше 0,01 мм, овальність – не більше 0,005 мм.
10) Видаляють фольгу із під направляючих передньої бабки і закріплюють її на станині.
11) Збирають задню бабку із заново виготовленою піноллю. Рух пінолі повинен бути плавним і без люфтів;
12) Перевіряють співпадання центрів передньої та задньої бабки.
Рисунок 6.20 — Схема розточки отворів під піноль в задній бабці
Відновлення отвору під піноль задньої бабки токарного верстату бутакрілом
Цей спосіб ремонту на відміну від вищеназваного простий та ефективний, так як відпадають операції по точній розточці і доводці отвору під піноль та створює можливість зберегти стару піноль.
Техпроцес відновлення включає в себе наступні операції:
1) Отвори під піноль у корпусі бабки розточують на розточному чи токарно-гвинторізному верстаті зі зняттям шару металу 1,5... 3,0 мм. Високої точності розточки не потрібно (рис. 6.20). Чистота обробки – Ra 50, конусність та овальність дозволяється не більше 0,5 мм.
2) У шпинделі 2 передньої бабки 1 верстату вісь якого вивірена на паралельність направляючих станини, встановлюють пустотілу оправку 7 (див. рис. 6.21). Зовнішній діаметр оправки відповідає зовнішньому діаметру відремонтованої пінолі та повинен мати розмір на 0,01 мм більше, ніж піноль.
Рисунок 6.21 — Ремонт отвору задньої бабки (заливка бутакрілом)
3) Обертанням шпинделя 2 перевіряють биття оправки за допомогою індикатору. Биття повинно бути на більше 0,15...0,18 мм;
4) В корпусі задньої бабки 4 над отвором пінолі свердлять два отвори діаметром 6...8 мм;
5) Розточений під піноль отвір знежирюють та просушують при Т = 18...20 °С протягом 15...20 хв.;
6) На оправку наносять тонкий шар розчиненого мила, встановлюють корпус задньої бабки та закріплюють на станині.
7) Отвір під піноль (простір між оправкою та корпусом бабки) герметизуюсь кільцями 3 та пластиліном, 6, а у просвердлені отвори встановляють, воронки 5 з пластиліну;
8) Приготовляють розчин бутакрила і заливають в одну воронку; заливку завершують, коли маса бутакрила заповнює другу воронку;
9) Залиту бутакрилом бабку витримують на місці не менш 2 годин при температурі 18...200 С;
10) Переміщують задню бабку вправо та вилучають оправку з отвору, очищують корпус від пластиліну та затоків пластику;
11) Роблять змазочні канавки, свердлять отвори, довбають шпоночний паз та виконують зборку задньої бабки.
Ремонт пінолі задньої бабки. Цей процес включає операції по шліфуванню зовнішнього діаметра і відновленню конусного отвору шляхом установки компенсаційної втулки. Компенсаційна втулка (рис. 6.22) має циліндричну форму зовні і конус всередині. Втулку часто виготовляють з цементованої сталі, при цьому конус гартують до HRC 58 – 60. Товщину стінки втулки приймають від 2 мм і більше (залежно від діаметру пінолі). Зовнішній діаметр втулки виготовляють по розточеному отвору пінолі з зазором 0,05 мм, чистота обробленої поверхні Ra 3,2...1,6
Втулку на клей встановлюють у пінолі і після затвердіння (через 24 год.) шліфують конусний отвір.
Рисунок 6.22 – Ремонт пінолі задньої бабки
Контрольні питання
1 Вказати, які деталі верстату відносяться до базових та корпусних; їх призначення у верстатах
2 Вказати різновидності конструкцій направляючих
3 Пояснити сутність роботи гідростатичних направляючих станин
4 Які вимоги пред'являються до направляючих станин
5 Які способи ремонту використовуються для відновлення направляючих та від чого залежать їх вибір
6 Як перевірити паралельність, прямолінійність та спіральну звернутість направляючих, інструменти та пристосування які використовуються для їх перевірки
7 Як визначається величина зносу направляючих та якими інструментами та приладами виявляється знос
8 У яких випадках використовується ремонт направляючих шабруванням
9 Як визначати якість обробки поверхонь направляючих шабруванням
10 Пояснити технологію ремонту направляючих станин струганням
11 В яких випадках відновлюють направляючих станин фрезеруванням
12 Пояснити сутність обробки направляючі станин вібровідкаткою
13 Назвати способи підвищення довговічності направляючих станин та їх сутність
14 Пояснити сутність ремонту повздовжніх та поперечних направляючих каретки супорта токарного верстату
15 Пояснити сутність ремонту поворотних та верхніх салазок супорту токарного верстату
16 Які дефекти можуть мати місце в корпусі передньої бабки токарного верстату та як їх виключати.
17 Пояснити технологію ремонту задньої бабки токарного верстату без застосування пластмасових компаундів
18 Пояснити технологію ремонту задньої бабки токарного верстату бутакрілом
Література: [2.с. 140...І56] [1;с. 99...111]
