- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
Питання:
7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів
7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
7.5 Ремонт насосів: шестеренчастих, пластинчатих і поршневих
7.6 Ремонт пневмоприводів
7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
В сучасному обладнанні широко застосовують гідроприводи, які мають різноманітне призначення. Гідроприводи застосовуються в якості приводу головного руху – стругальні, довбальні; протяжні, агрегатні верстати, гідропреси та інше; приводи подач – шліфувальні та інші верстати. Їх застосовують для виконання допоміжних функцій, таких як перемикання швидкостей, затискання оброблюваних деталей, автоматизації управління циклом роботи верстата та ін.
Широке застосування гідроприводів пояснюється тим, що вони дають можливість безступінчастого регулювання швидкостей в широких межах, плавне реверсування механізмів верстата, автоматично запобігати перевантаженню верстата, легко забезпечувати змащування поверхонь, що труться та ін. Гідрофіковані верстати більш компактні, їх деталі та вузли можна легко стандартизувати.
До недоліків гідроприводів відносять:
- витікання робочої рідини (масла) через ущільнення і зазори;
- проникнення повітря в робочу рідину;
- зміна властивостей робочої рідини в залежності від температури зовнішнього середовища.
7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
Основними несправностями, що виникають при експлуатації гідросистем, можуть бути:
- зменшення швидкості переміщення механізмів верстата (столу, повзуна, супорта та ін.) працюючих від гідроприводу;
- нерівномірність руху механізму (рух механізмів супроводжується ривками, особливо при малих швидкостях руху).
Зниження швидкості руху механізму може бути за рахунок кавітації – неповного всмоктування мастила насосом. Причиною може бути забруднення фільтру, через який насос всмоктує мастило з резервуару.
Виправлення вказаного недоліку досягається ретельною очисткою фільтру та очисткою мастила від домішок або заміною мастила.
Причиною нерівномірності руху механізмів верстату може бути наявність повітря в гідросистемі. Повітря в гідросистему може проникати внаслідок розбирання чи збирання системи, послаблення з'єднань трубопроводів на лінії, всмоктування через сальники насосу, при зливанні масла в резервуар тощо.
У випадках, коли гідросистема справна, а повітря проникло в неї у процесі збирання чи розбирання, потрібно виконати декілька повних холостих ходів механізму верстата. Тоді повітря разом з маслом попадає в резервуар, а звідти вийде в атмосферу. Після цього вмикають малу подачу механізму і перевіряють рівномірність ходу. Якщо хід механізму зостався нерівномірним, несправність ліквідують повторними кількома повними холостими ходами на максимальній швидкості.
Якщо повітря поступає в гідросистему через з'єднання трубопроводів необхідно виконати ремонт з'єднань, досягнувши якісного ущільнення.
З'єднання трубопроводів зображено на рисунку 7.1 а, б, в.
Рисунок 7.1 — З'єднання трубопроводів у гідроприводі: а – по зовнішньому конусу; б – по внутрішньому конусу; в – обтискним кільцем
Рис. 7.1, а: з'єднання складається із штуцера 1, накидної гайки 2, насадки 3 і розвальцьованої трубки 4. Ущільнення з'єднання забезпечується гайкою 2.
Рис. 7.1, б: з'єднання трубопроводу виконується по внутрішньому конусу. Ніпель 7 приварений до труби 8. Ущільнення з'єднання досягається загвинчуванням гайки 6 на штуцер 5.
Рис. 7.1, в: ущільнення з'єднання забезпечується кільцем 9, яке виготовлене з м'якого металу (міді, алюмінію), яким обжимається труба 10 по зовнішньому діаметру гайкою 11.
Кінці мідних труб розвальцьовують з тим, щоб при збиранні з'єднання забезпечити надійне ущільнення. Розвальцьовування труб виконується на спеціальному пристосуванні, зображеному на рис. 7.2
Рисунок 7.2 — Переносний пристрій для розвальцьовування кінців мідних труб: 1 та 2 – планки; 3 – струбцина; 4 — гвинт; 5 – конус; 6 – вісь, для скріплення планок 1 і 2; 7 – ручка; 8 – труба
Трубку 8 розташовують у відповідний діаметру трубки отвір планок і закріплюють гвинтом 7. Потім змащують мастилом формоутворюючу конусну поверхню 5 гвинта 4 і здійснюють розвальцьовку повільним загвинчуванням гвинта, поки на кінці трубки утвориться потрібна конусність.
Якщо насос працює з різким шумом, то тут можливі дві причини: засмітився фільтр, або трубка всмоктування знаходиться на близькій відстані від дна резервуара.
