- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
До керуючої і регулюючої гідроапаратури відносять клапани (запобіжні, редукційні і переливні); гідророзподілювачі золотникового і кранового типу, дроселі крани.
Їх ремонт не є особливо трудомістким. Головним при ремонті є досягнення гарного ущільнення в різьбових з'єднаннях. При роботі клапанів (рис. 7.5, а, б) необхідно забезпечити щільне прилягання до поверхні запорно-регулюючого елементу – шарика, конічного сідла, тарілки, головки. Щільність прилягання досягають ретельною притиркою поверхонь.
Необхідно також підібрати пружини по заданій характеристиці з тим, щоб забезпечити потрібне зусилля.
Рисунок 7.5— Запобіжні клапани прямої дії. а – шариковий; б – з конічним сідлом
Ремонт золотників (гідророзподілювачів) зводиться до зовнішнього огляду і виявлення дефектів – рисок і задирів. Потім вимірюють отвір зовнішнього діаметру золотника, встановлюють величину зносу і відхилення від геометричної форми – овальності. Ремонт отвору під золотник виконують ручним розгортанням, розточуванням і притиранням. Ремонт золотника виконують хромуванням з наступним шліфуванням і притиркою під розмір отвору. Якщо золотник ремонту не підлягає, то виготовляють новий. Шліфований золотник притирають під отвір у корпусі тонкою пастою з гасом.
На рис. 7.6 зображені гідророзподілювачі золотникового і кранового типу.
Рисунок 7.6 — Схема гідро розподілювачів: а – золотникові; б – кранові
Проблеми з перемиканнями золотника можуть бути результатом зменшення зусилля, необхідного для його переміщення, або наслідком зростання опору золотника переміщенню, і, таким чином, нормальне зусилля виявляється недостатнім.
Зусилля, необхідне для перемикання золотника, зростає в наступних випадках: коли золотник працює в забрудненому маслі; коли він дуже нагрівається і збільшується в об'ємі, що викликає зменшення зазорів; коли він затискається в корпусі високим тиском масла або перебуває під тиском в нерухомому стані протягом декількох годин. Останнє супроводжується потраплянням продуктів розкладання масла в зазори між золотником і корпусом циліндра, де вони можуть утворити значні скупчення. Цей "накип" видаляють легкими ударами молотка через виколотку по корпусу циліндра і по золотнику. Зусилля, необхідне для переміщення золотника, тоді зменшується і він починає працювати нормально.
Чи затискається золотник тиском масла - легко перевірити, попрацювавши на меншому тиску.
У верстатах, де гідропровід має дросельне регулювання, швидкість подачі поступово знижується головним чином внаслідок засмічення фільтра перед дроселем або засмічення самого дроселя. Це часто спостерігається в розточувальних, токарних, поздовжньо-фрезерних та інших верстатах, що працюють з малими подачами, де дросель налаштований на дуже малий прохідний перетин.
Несправності усувають ремонтом або заміною ущільнювачів поршня з циліндром, промиванням всієї гідросистеми чистим маслом з гасом. Для промивання системи відкривають дросель на максимальну подачу і включають на 3-5 хв привід; потім знову налаштовують дросель на робочу подачу.
