Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій(ремонт виробничого обладнання)...doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
15 Мб
Скачать
☆

2.6 Розбирання обладнання

Перед розбиранням верстата його перевіряють на точність, що дозволяє визначити величини зносу окремих деталей і уточнити послідовність проведення ремонтних робіт.

Перед розбиранням верстата перевіряється також його комплектність.

Успішне виконання ремонту верстата в значній мірі залежить від того, як було здійснено його розбирання. Операції розбирання – це відповідальні операції, проведені за певною технологією для кожного даного агрегату. Перед розбиранням верстата потрібно ознайомитися з його будовою, призначенням і взаємодією його складових одиниць і деталей. Якщо це важко здійснити обстеженням верстата, необхідно ознайомитися з інструкціями та кресленнями, які у даного верстата є, і тільки після цього приступити до його розбирання. Точно так само перед подетальним розбиранням тієї чи іншої складальної одиниці слід добре вивчити її внутрішній устрій і способи кріплення окремих деталей, встановити порядок і способи розбирання. Перед розбиранням, а також у процесі розбирання складних і відповідальних механізмів верстата рекомендується складати їх схеми і робити замальовки, особливо в тих випадках, коли ремонтник вперше має справу з подібними пристроями. При розбиранні слід наносити на неробочі торцеві поверхні деталей цифрові мітки, які полегшують в подальшому підбір деталей до збирання і саме складання. Розбираючи кріпильні деталі, потрібно пам'ятати, що деякі деталі після зняття частини кріплень можуть опинитися в положенні нестійкої рівноваги і впасти, а це небезпечно для оточуючих і може призвести до аварії, пам'ятаючи про це, потрібно приймати відповідні заходи попередження. Наприклад, знімаючи важкий кронштейн, треба забезпечити надійну підтримку кронштейна, при цьому на початку відгвинчують гвинти і видаляють контрольні шпильки в менш доступних місцях. Взагалі при відкріпленні деталі необхідно враховувати, де знаходиться її центр ваги і в якому напрямку переміститься деталь, коли звільнять те чи інше її кріплення. Розбиранням великих і особливо складних верстатів і машин зазвичай безпосередньо керує механік цеху, а унікальних верстатів – головний механік заводу.

2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць

Після розбирання верстата або іншого обладнання деталі необхідно очистити і промити, оскільки дефекти краще виявити за умови чистоти оглядаємих поверхонь. Крім того, очищення і промивання забруднених деталей покращує санітарні умови ремонту.

Очищення деталей обладнання, що підлягають ремонту, здійснюється термічним, механічним, абразивним або хімічним способами.

Термічний спосіб:

  • застосовується у тих випадках, коли необхідно зняти з поверхні іржу, стару фарбу, затверділе мастило. Ці речовини випалюють полум'ям.

Механічний спосіб:

  • видалення іржі, затверділого мастила і старої фарби здійснюється щітками, механізованими шарошками, роторними машинками та іншими переносними механізмами (рисунок 2.3).

Рисунок 2.3 — Інструменти для очистки виробів, складальних одиниць і деталей від бруду, вапна, нагару, іржі: а – щітка стальна плоска; б – шабер двосторонній; в – кирка-молоток

Абразивний спосіб:

  • очищення поверхонь здійснюють в основному гідропіскоструміними установками (рисунок 2.4).

Рисунок 2.4 — Піскоструйна установка для очистки деталей і складальних одиниць: 1 – місткість для піску; 2 – ежектор; 3 – сопло на кінці шлангу; 4 – пристрій для видалення масла і вологи з повітря

Хімічний спосіб:

  • очищення поверхонь деталей від іржі, старої фарби, нашарувань мастила та інших забруднень здійснюють спеціальною пастою або розчинами, що складаються з негашеного вапна, мила, каустичної соди, мазуту та інших компонентів.

Промивання деталей:

- від бруду та мастила як правило здійснюється механізованим способом у стаціонарних та пересувних мийних машинах (установках) під дією потужного струменя мийного розчину, створюваного насосом певного тиску. Мийна рідина являє собою: 3...5 % розчин кальцинованої соди, 0,3…0,5 % розчин мила, 2…3 % нітрат натрію, які підігрівають до Т = 80° С, (рисунок 2.5, 2.6).

Рисунок 2.5 — стаціонарна ванна для мийки деталей і складальних одиниць: 1 – паровий змієвик для підтримання постійної температури; 2 – бак; 3 – трубопровід з форсунками для подачі розчину в ванну; 4 – відцентровий насос; 5 – дно ванни (сітчасте); 6 – фільтруюча перегородка

Рисунок 2.6 — Ванна для мийки деталей і складальних одиниць гарячим лужним розчином: 1 – бак; 2 – решітка для укладання деталей; 3 – змієвик підігрівающого розчину паром або електричний нагрівальний елемент; 4 – витяжний зонд; 5 – брандспойт; 6 – фільтруюча перегородка

Після промивання деталі просушуються стисненим повітрям.