- •1 Мета і задачі предмету
- •2 Витрати на ремонт і обслуговування обладнання
- •3 Значення ремонту і обслуговування обладнання
- •Тема 1 Організація ремонтних служб підприємства
- •1.1 Основні задачі ремонтних служб підприємства та їх структура
- •1.2 Види організації ремонтного господарства
- •1.3 Системи технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •1.4 Види ремонту
- •1.5 Зміст типових робіт з планового ремонту механічної частини металорізального устаткування
- •1.6 Структура і періодичність планових робіт з технічного обслуговування і ремонту
- •1.7 Планування простоїв обладнання
- •1.8 Вузловий метод ремонту обладнання
- •Тема 2 Зміст типових ремонтних робіт
- •2.1 Технічне обслуговування обладнання
- •2.2 Облік відпрацьованого обладнанням часу
- •2.3 Припустимі і граничні зноси деталей
- •2.4 Технологічний процес капітального ремонту
- •2.5 Приймання верстата у ремонт
- •2.6 Розбирання обладнання
- •2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
- •2.8 Типова відомість дефектів на ремонт обладнання
- •2.9 Загальне складання верстатів після ремонту
- •2.10 Приймання та випробування верстатів
- •Тема 3 Несправності і шляхи підвищення довговічності обладнання
- •3.1 Причини виникнення несправностей обладнання
- •3.2 Знос деталей машин
- •3.3 Характерні несправності деталей машин
- •3.4 Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання
- •3.5 Мастильні матеріали
- •3.6 Змащування вузлів
- •Тема 4 Способи відновлення деталей
- •4.1 Економічна доцільність відновлення деталей
- •4.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •4.3 Відновлення деталей зварюванням і наплавленням
- •4.4 Відновлення і зміцнення зношених деталей електролітичним методом та хіміко-термічними засобами
- •4.5 Відновлення деталей полімерними матеріалами
- •4.6 Відновлення деталей зміною конструкції
- •Тема 5 Ремонт деталей, з'єднань, нерухомих сполук та трубопроводів
- •5.1 Ремонт різьбових з’єднань
- •5.2 Ремонт шпонкових і шліцьових з’єднань
- •5.3 Ремонт зварювальних з'єднань
- •5.4 Ремонт трубопроводів
- •5.5 Ремонт валів і шпинделів
- •5.6 Ремонт підшипників ковзання і складальних одиниць з підшипниками кочення
- •5.7 Балансування деталей
- •5.8 Ремонт муфт
- •5.9 Ремонт зубчастих коліс
- •5.10 Ремонт деталей передач «гвинт-гайка»
- •Тема 6 Ремонт базових та корпусних деталей верстатів
- •6.1 Базові та корпусні деталі
- •6.2 Характер зносу і технічні вимоги на ремонт направляючих станин
- •6.3 Визначення величини зносу направляючих
- •6.4 Ремонт направляючих станин верстатів
- •6.5 Способи підвищення зносостійкості направляючих станин в процесі ремонту
- •6.6 Ремонт направляючих каретки супорту і поворотних салазок токарного верстату
- •6.7 Ремонт корпусу передньої бабки токарного верстата
- •6.8 Ремонт задньої бабки токарного верстата
- •Тема 7 Ремонт гідравлічного і пневматичного обладнання
- •7.1 Загальні відомості про гідравлічне обладнання
- •7.2 Несправності гідросистем, причини їх виникнення та способи усунення
- •7.3 Ремонт гідроциліндрів і поршнів.
- •7.4 Ремонт керуючої та регулюючої гідроапаратури
- •7.5 Ремонт насосів
- •7.6 Ремонт пневмоприводів
- •Тема 8 Ремонт металоріжучого обладнання
- •8.1 Особливості ремонту механізмів і деталей металоріжучого обладнання
- •8.2 Технічна діагностика верстатів і способи усунення несправностей
- •8.3 Зборка механізмів металоріжучого обладнання
- •8.3.1 Зборка шпіндельного вузла токарно-гвинторізного верстату
- •8.3.2 Регулювання вузлів фрезерних верстатів
- •8.4 Загальна зборка верстатів
- •Тема 9 Безпека праці при виконанні ремонтних робіт
- •9.1 Вимоги безпеки при виконанні ремонтних робіт
- •9.2 Правила безпеки при користуванні підйомно-транспортними пристроями
- •9.3 Електробезпека при ремонтних роботах
2.6 Розбирання обладнання
Перед розбиранням верстата його перевіряють на точність, що дозволяє визначити величини зносу окремих деталей і уточнити послідовність проведення ремонтних робіт.
Перед розбиранням верстата перевіряється також його комплектність.
Успішне виконання ремонту верстата в значній мірі залежить від того, як було здійснено його розбирання. Операції розбирання – це відповідальні операції, проведені за певною технологією для кожного даного агрегату. Перед розбиранням верстата потрібно ознайомитися з його будовою, призначенням і взаємодією його складових одиниць і деталей. Якщо це важко здійснити обстеженням верстата, необхідно ознайомитися з інструкціями та кресленнями, які у даного верстата є, і тільки після цього приступити до його розбирання. Точно так само перед подетальним розбиранням тієї чи іншої складальної одиниці слід добре вивчити її внутрішній устрій і способи кріплення окремих деталей, встановити порядок і способи розбирання. Перед розбиранням, а також у процесі розбирання складних і відповідальних механізмів верстата рекомендується складати їх схеми і робити замальовки, особливо в тих випадках, коли ремонтник вперше має справу з подібними пристроями. При розбиранні слід наносити на неробочі торцеві поверхні деталей цифрові мітки, які полегшують в подальшому підбір деталей до збирання і саме складання. Розбираючи кріпильні деталі, потрібно пам'ятати, що деякі деталі після зняття частини кріплень можуть опинитися в положенні нестійкої рівноваги і впасти, а це небезпечно для оточуючих і може призвести до аварії, пам'ятаючи про це, потрібно приймати відповідні заходи попередження. Наприклад, знімаючи важкий кронштейн, треба забезпечити надійну підтримку кронштейна, при цьому на початку відгвинчують гвинти і видаляють контрольні шпильки в менш доступних місцях. Взагалі при відкріпленні деталі необхідно враховувати, де знаходиться її центр ваги і в якому напрямку переміститься деталь, коли звільнять те чи інше її кріплення. Розбиранням великих і особливо складних верстатів і машин зазвичай безпосередньо керує механік цеху, а унікальних верстатів – головний механік заводу.
2.7 Очищення і промивання деталей і складальних одиниць
Після розбирання верстата або іншого обладнання деталі необхідно очистити і промити, оскільки дефекти краще виявити за умови чистоти оглядаємих поверхонь. Крім того, очищення і промивання забруднених деталей покращує санітарні умови ремонту.
Очищення деталей обладнання, що підлягають ремонту, здійснюється термічним, механічним, абразивним або хімічним способами.
Термічний спосіб:
застосовується у тих випадках, коли необхідно зняти з поверхні іржу, стару фарбу, затверділе мастило. Ці речовини випалюють полум'ям.
Механічний спосіб:
видалення іржі, затверділого мастила і старої фарби здійснюється щітками, механізованими шарошками, роторними машинками та іншими переносними механізмами (рисунок 2.3).
Рисунок 2.3 — Інструменти для очистки виробів, складальних одиниць і деталей від бруду, вапна, нагару, іржі: а – щітка стальна плоска; б – шабер двосторонній; в – кирка-молоток
Абразивний спосіб:
очищення поверхонь здійснюють в основному гідропіскоструміними установками (рисунок 2.4).
Рисунок 2.4 — Піскоструйна установка для очистки деталей і складальних одиниць: 1 – місткість для піску; 2 – ежектор; 3 – сопло на кінці шлангу; 4 – пристрій для видалення масла і вологи з повітря
Хімічний спосіб:
очищення поверхонь деталей від іржі, старої фарби, нашарувань мастила та інших забруднень здійснюють спеціальною пастою або розчинами, що складаються з негашеного вапна, мила, каустичної соди, мазуту та інших компонентів.
Промивання деталей:
- від бруду та мастила як правило здійснюється механізованим способом у стаціонарних та пересувних мийних машинах (установках) під дією потужного струменя мийного розчину, створюваного насосом певного тиску. Мийна рідина являє собою: 3...5 % розчин кальцинованої соди, 0,3…0,5 % розчин мила, 2…3 % нітрат натрію, які підігрівають до Т = 80° С, (рисунок 2.5, 2.6).
Рисунок 2.5 — стаціонарна ванна для мийки деталей і складальних одиниць: 1 – паровий змієвик для підтримання постійної температури; 2 – бак; 3 – трубопровід з форсунками для подачі розчину в ванну; 4 – відцентровий насос; 5 – дно ванни (сітчасте); 6 – фільтруюча перегородка
Рисунок 2.6 — Ванна для мийки деталей і складальних одиниць гарячим лужним розчином: 1 – бак; 2 – решітка для укладання деталей; 3 – змієвик підігрівающого розчину паром або електричний нагрівальний елемент; 4 – витяжний зонд; 5 – брандспойт; 6 – фільтруюча перегородка
Після промивання деталі просушуються стисненим повітрям.
