17.5. Облік запасів

17.5.1. Класифікація запасів

У будівельно-монтажних підприємств матеріальними ресурсами виступають виробничі запаси, склад і структура яких залежить від характеру робіт, що вико­нуються.

У зв'язку із різноманітністю видів запасів, які використовуються в будівництві, виникає необхідність їх класифікації. Всі запаси на будівельних підприємствах поділяються на такі групи:

♦ будівельні матеріали;

♦ конструкції та деталі;

♦ обладнання до встановлення;

♦ малоцінні та швидкозношувані предмети;

♦ інші запаси.

До будівельних матеріалів належать запаси, що використовуються безпосе­редньо у процесі виконання будівельних і монтажних робіт для виготовлення буді­вельних деталей, для зведення і обробки конструкцій, частин будівель та споруд. Зокрема це: лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо); метало­вироби (цвяхи, гайки, болти, скоблені вироби тощо); силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла тощо); санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, трійники, фланці тощо) та інші подібні матеріали.

До конструкцій та деталей відносяться завезені на будівельний майданчик готові до встановлення будівельні конструкції та деталі: металеві, залізобетонні та дерев'яні конструкції; блоки та збірні частини будівель тощо.

Обладнання до встановлення включає обладнання, яке потребує прикріплен­ня до фундаменту або несучої частини конструкцій, після чого стає можливим введення його в дію.

Облік матеріалів, будівельних конструкцій здійснюється згідно з П(С)БО 9 „Запаси" за первісною вартістю з використанням таких видів оцінок при відпуску запасів у виробництво, продажу чи іншому вибутті:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (FIFO);

• собівартості останніх за часом надходження запасів (LIFO);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Фактичні витрати матеріалів на виконання будівельно-монтажних робіт по об'єктах обліку відображаються в облікових реєстрах на підставі матеріальних звітів.

17.5.2. Документування руху запасів

Будівельні матеріали, конструкції, вироби, деталі, запасні частини надходять від постачальників, підзвітних осіб, що придбали матеріали за готівковим розрахун­ком, внаслідок списання основних засобів та інших необоротних матеріальних акти­вів, що стали непридатними, власного підсобного виробництва тощо.

Запаси, що надходять на будівельне підприємство, оформляють бух­галтерськими документами в такому порядку.

Разом з відвантаженням продукції постачальник передає покупцю розрахункові та інші супровідні документи — накладні, товарно-транс­портні накладні, платіжні вимоги, квитанцію до залізничної накладної тощо, пра­вильність оформлення яких перевіряється бухгалтерією.

У відділі постачання на підставі документів, що надходять, перевіряють від­повідність договірним умовам обсягу, асортименту, термінів постачання, цін, якості матеріалів тощо. В результаті такої перевірки на розрахунковому або іншо­му супровідному документі роблять відмітку про повний або частковий акцепт (згода на оплату).

Перевірені платіжні вимоги з відділу постачання передають до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій — експедитору для одержання і доставки запасів. Для одержання запасів зі складу постачальників, що знаходяться в інших містах, експедитору видають наряд і довіреність, в яких зазначають перелік та кількість матеріалів, які належить одержати.

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства і здає завіду­вачу складу, який перевіряє відповідність кількості і якості запасів даним супро­відних документів. Прийняті комірником запаси оформляють прибутковими орде­рами, які підписують завідувач складу і експедитор.

У тих випадках, коли кількість і якість оприбуткованих на склад запасів не відповідають даним супровідних документів, приймання запасів здійснюється ко­місією, у складі якої обов'язково повинен бути представник постачальника. За результатами перевірки кількості та якості запасів складається акт про приймання запасів, який є підставою для пред'явлення претензії постачальнику. Акт склада­ється також при прийманні запасів, що надійшли на підприємство без документів (невідфактуровані поставки).

Надходження на склад запасів власного виготовлення від підсобних вироб­ництв, відходів будівельного виробництва, внаслідок ліквідації основних засо­бів, розбирання тимчасових будівель і споруд тощо, оформляють накладними на внутрішнє переміщення матеріалів форми М-11.

Обладнання, що надійшло на склад будівельно-монтажної організації, опри­бутковується шляхом складання акта про приймання обладнання (ф. М-15). При надходженні обладнання на відповідальне зберігання складається окремий акт.

Будівельні матеріали відпускаються у виробництво на підставі пра­вильно оформлених первинних облікових документів за вагою, обсягом, площею або на підставі рахунку з вказівкою кодів замовлень, об'єктів, видів робіт, для виконання яких вони відпущені, у суворій відповідності до норми витрачання ресурсів, що безпосередньо розробляються будівельним під­приємством та щорічно затверджуються його керівником.

Відпуск запасів з центрального складу на приоб'єктні в обліку повинен відо­бражатися не як списання запасів на виробництво, а як їх переміщення в середині будівельного підприємства.

Фактичне витрачання запасів на виконання будівельних робіт за об'єктами обліку відображається в реєстрах бухгалтерського обліку на підставі матеріаль­них звітів.

У будівництві використовуються різні види запасів, що зберігаються на відкритих майданчиках: зокрема, окремі види каменю, пісок, гравій, щебінь, блоки, дошки тощо. При використанні запасів відкритого зберігання на будів­ництво об'єктів видаткові документи не складаються, а фактична наявність і витрачання запасів в такому разі визначаються шляхом проведення щомісяця їх інвентаризації за станом на останнє число кожного місяця. Результати інвента­ризації, а також кількість використаних у виробництві запасів визначаються за даними акту інвентаризації на списання запасів відкритого зберігання. Згідно з даними інвентаризації фактичне витрачання запасів визначається як різниця між сумою залишку на початок місяця і надходженнями запасів за місяць з вираху­ванням їх фактичного залишку на кінець місяця, і кількості запасів, проданих та відпущених на сторону.

Необґрунтовані перевитрати матеріалів на собівартість будівельних робіт не відносяться, а підлягають відшкодуванню винними особами у порядку, встано­вленому чинним законодавством.

Для оформлення відпуску матеріальних цінностей внутрішнім підрозділам і господарствам підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям використовуються накладні-вимоги на відпуск (внутрі­шнє переміщення) матеріалів форми М-11.

При систематичному відпуску матеріальних цінностей для виконання будіве­льно-монтажних робіт використовуються лімітно-забірні картки форми: М-8 — при багаторазовому відпуску одного виду матеріалів протягом місяця; форми М-9 — для чотириразового відпуску матеріалів; форми М-28 — для відпуску матеріалів на будівельні потреби протягом всього періоду будівництва, яка зберігається у ви­конавця робіт (при цьому одночасно складається лімітно-забірна картка форми М-28а строком на місяць, що зберігається на складі).

Лімітно-забірні картки виписує відділ постачання у двох примірниках на один або на декілька видів матеріалів і, як правило, терміном на 1 місяць. Мо­жуть застосовуватися квартальні і піврічні лімітно-забірні картки з відривними місячними талонами на фактичний відпуск. В них зазначається вид робіт, номер складу, що відпускає матеріали, ділянка-одержувач, шифр витрат, номенклатур­ний номер і найменування матеріалів, що відпускаються, одиниця виміру і ліміт місячного витрачання матеріалів, який обчислюється відповідно до виробничої програми на місяць і діючих норм витрачання.

Один примірник лімітно-забірної картки передається ділянці-одержувачу, дру­гий — складу. Комірник записує кількість відпущеного матеріалу і залишок ліміту в обох примірниках картки і ставить підпис в картці ділянки-одержувача. Представник ділянки підтверджує підписом одержання запасів у картці, що знаходиться на складі.

Замість первинних документів з витрачання будівельних запасів можна ви­користовувати картки складського обліку (ф. № М-12). Для цього представники ділянок-одержувачів розписуються в одержанні матеріалів у самих картках склад­ського обліку, які, таким чином, стають виправдальними документами. У карт­ках проставляють шифр виробничих витрат з метою наступного групування запи­сів за об'єктами калькуляції та статтями витрат.