18.3. Облік кормів і контроль за їх використанням

18.3.1. Загальні положення

Приріст ваги тварин, що відгодовується і випасається, кількість і якість м'ясопро­дуктів, що отримані від забою, залежать, насамперед, від правильної організації від­годівлі і догляду за тваринами, що безпосередньо пов'язано з використанням кормів.

Денні норми витрат кормів встановлюють для кожної відгодівельної групи тварин із залученням спеціалістів зоотехнічної служби.

В основу норм витрат кормів закладено кормові одиниці, що характеризу­ють харчову цінність кормів. Кормова одиниця відповідає харчовій цінності І кг вівса (комбікорму).

Для різних відгодівельних груп встановлені різні норми витрат кормів зале­жно від ваги тварин, що відгодовуються в цих групах. Наприклад, при відгодівлі свиней на добу на одну голову за відгодівельними нормами необхідно: у групі вагою 30 кг — 1,5-1,8 кормових одиниць; 60-70 кг — 2,6-3,0 кормових одиниць; 100-110 кг — 4,0-4,5 кормових одиниць;

Норми витрат кормів залежать також від виду відгодівлі — м'ясний, м'ясо-сальний, сальний, бекон, є окремі норми і для вирощування молодняка та утри­мання продуктивних тварин.

На основі встановлених норм з урахуванням наявності кормів розробляють раціони для окремих відгодівельних груп тварин.

Наприклад:

Кормові раціони затверджує керівник організації. Правильно складені раці­они з широким використанням харчових відходів забезпечують повноцінне хар­чування тварин і отримання від них високої продуктивності, зниження собівар­тості тварин і продукції відгодівлі.

18.3.2. Облік кормів на складі та в бухгалтерії

Корми, що надійшли на відгодівельний пункт, здаються на склад під відповідальність завідувача складу (комірника) чи іншої матеріально відповідальної особи на основі первинних документів: товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, прохідних, накладних тощо При надходженні кормів на склади здійснюється ретельна перевірка відпові­дності їх асортименту, кількості (вазі, об'єму) і якості, вказані у супровідних до­кументах (товарно-транспортній накладній та ін.). Корми на складі перевіряють­ся і приймаються в день їх надходження.

Якщо корми на склад надійшли без супровідних документів, завідувач скла­дом (комірник) складає акт приймання. Акт підписують: особа, що прийняла кор­ми, і особа, що доставила їх на склад.

Якщо корми надійшли на склад у пошкодженій тарі, з ознаками псування, бою, їх приймання здійснюється комісією. При встановленні невідповідності асор­тименту, кількості і якості складають акт приймання.

Надходження харчових відходів від підприємств громадського харчування, хлібопекарень, а також заготівельних і виробничих підприємств, що знаходяться на одному балансі з відповідальним господарством, оформляється забірними ли­стами чи видатковими накладними підприємств, що їх відпустили.

Відпуск кормів зі складу (комори) відгодівельного пункту здійснюється на основі раціонів і оформляється забірною відомістю. Відомість складається в двох примірниках. Перший залишається у завідувача складу (комірника), другий пере­дається особі, що здійснює відгодівлю.

Витрачання кормів для годування тварин оформляється кормовою відомістю. У кінці місяця зоотехнік чи зав. відгодівельного господарства (пункту) ви­значає фактичні витрати кормів по кожній групі тварин.

Кількість витрачених за місяць кормів, яка відображена у кормових відомо­стях, повинна відповідати тій кількості, що вказана в забірній відомості.

Кормові відомості подаються в бухгалтерію разом із Звітом про рух кормів. Облік кормів на складі (в коморі) ведеться в книзі за назвами і ґатунками тільки в натуральних показниках.

У встановлені терміни, але не рідше одного разу в місяць матеріально відповідальна особа складає Звіт про рух кормів у 2 примірниках. Перший з первинни­ми документами здається в бухгалтерію, другий — з відміткою і підписом бухга­лтера залишається у матеріально відповідальної особи.

Перевірений звіт затверджується керівником.

На підсобних сільськогосподарських підприємствах корми обліковуються на субрахунку 208 „Насіння і корми".

В обліку корми відображаються за фактичною або плановою собівартістю з доведенням останньої до фактичної після закінчення звітного періоду.

Корми, що надійшли на сільськогосподарське підприємство, як різновид за­пасів згідно із П(С)БО 9 оцінюються за первісною вартістю.

В аналітичному обліку у зв'язку із можливою зміною цін на корми одного виду, складністю визначення витрат на перевезення кормів та інших витрат, що включаються до їх первісної вартості, доцільно окремо вести облік:

• кормів за обліковими цінами;

• відхилень між обліковою вартістю кормів та фактичною вартістю кормів за цінами постачальників;

• транспортно-заготівельних та інших витрат, що входять до первісної вар­тості кормів.

При такому способі обліку суми транспортно-заготівельних та інших ви­трат, що узагальнюється на окремому субрахунку (аналітичному рахунку) раху­нків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, без­оплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних та інших витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних та інших витрат і вартості запа­сів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспон­денції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних та інших витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заго­тівельних та інших витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

За умови використання журнально-ордерної форми обліку для підприємств агропромислового комплексу, що затверджена наказом Мінагрополітики Украї­ни від 07.03.2001р. №49, дані про наявність і рух кормів в грошовому виразі за місцями зберігання (матеріально відповідальними особами) узагальнюються за мі­сяць в розрізі синтетичних рахунків (субрахунків) в Журналі-ордері № 10.1 с.-г., який об'єднано з відомістю. Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з при­дбанням кормів, відображаються на підставі Журналів-ордерів № 6 с.-г., № 8 с-г. (на суму витрат, пов'язаних з доставкою силами постачальників та інших орга­нізацій); № 7 с.-г. (на суму витрат по службових відрядженнях, пов'язаних з придбанням матеріалів тощо); 10.2 с.-г. (на суму витрат допоміжних виробництв, пов'язаних з доставкою); № 10.3 с.-г. (на суму заробітної плати, нарахованої за навантаження та розвантаження цінностей, які надходять від постачальників).

Кредитові обороти по синтетичних рахунках (субрахунках) з обліку кормів з Журналу-ордера № 10.1 с.-r. переносять в Головну книгу.

Аналітичний облік кормів у бухгалтерії сільськогосподарського підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі перевірених та протаксованих Звітів про рух матеріальних цінностей. Сальдові відомості можуть бути двох варіантів: ф. № 41 та ф. № 41а. При першому варіанті сальдову відомість ф. № 41 відкрива­ють і ведуть по матеріально-відповідальних особах. При другому варіанті сальдо­ву відомість ф. №41а ведуть в цілому по господарству з розшифруванням по матеріально-відповідальних особах. Варіант сальдових відомостей вибирає головний бухгалтер.

Підсумки залишків по синтетичних рахунках (субрахунках) сальдової відо­мості звіряють з даними про залишки матеріальних цінностей, відображених в Журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості (дебет рахунків) в розрізі матеріально-відповідальних осіб.

Залишки кормів у Журналі-ордері № 10.1 с.-г. та відомості узгоджують з підсумковими даними сальдових відомостей по кожному синтетичному рахунку (субрахунку).

Нижче наведено схему запису в реєстри з обліку виробничих запасів, мало­цінних та швидкозношуваних предметів, готової продукції та товарів (у тому числі кормів) (рис. 18.2.).

Аналітичний облік кормів в бухгалтерії ведуть у спеціальній книзі в розрізі матеріально-відповідальних осіб, найменувань і сортів кормів, в натуральних і грошових показниках.

Витрати кормів оформляються кормовою відомістю за звітний пері­од на кожну облікову групу тварин. Складання кормових відомостей за відгодівельними групами і видами відгодівлі дає можливість перевірити правильність витрат кормів відповідно до норм та раціонів, а також вста­новити відповідність приросту ваги тварин до кількості кормових оди­ниць, витрачених для відгодівлі.

На підставі кормової відомості бухгалтер переводить фактичні витрати кор­мів у кормові одиниці, що знаходяться в одному кілограмі корму.

Наприклад: в одному кг картоплі міститься 0,3 кормових одиниць, в 1кг харчових відходів — 0,27 к.од., в 1 кг буряка кормового — 0,11 к.од., і т.д.

При перевірці кормових відомостей бухгалтер зіставляє фактичні витрати кормів, виражені в кормових одиницях, з витратами кормів за нормою і визначає перевитрати кормів за нормою чи витрати нижче норми. Поряд з тим в кінці міся­ця необхідно також перевірити відповідність отриманого приросту ваги за відго­дівельними групами тварин кількості і якості витрачених кормів, виражених в кормових одиницях. При цьому виходять з норми приросту ваги тварин в цій відгодівельній групі і норми витрат кормів на цей приріст ваги.

Наприклад: у відгодівельній групі свиней з живою вагою 90-100 кг для отри­мання приросту ваги 750 г за кормодень повинно бути витрачено 4,2 кормових одиниці. При фактичних витратах кормів в середньому 3,9 кормових одиниць за кормодень приріст ваги повинен бути 700 г.

3,9 х 750 / 4,2 = 700 г.

Розрахований таким чином приріст ваги за нормою зіставляють з фактич­ним середньодобовим приростом ваги за місяць і знаходять відхилення фактично­го приросту ваги від приросту за нормою.

Якщо є невідповідність, то встановлюють її причини і вживають заходи із усунення недоліків у використанні кормів.

Але необхідно зазначити, що такий розрахунок не може бути основою для притягнення кормача до матеріальної відповідальності за недоотримання прирос­ту ваги. Головне — встановити і усунути причини недоотримання приросту ваги і домогтися того, щоб тваринам згодовувались всі корми, що відпущені.