18.5.3.Облік формування власного капіталу в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм

Облік власного капіталу в новостворених сільськогосподарських підприємс­твах будується відповідно до правових вимог створення підприємств різних орга­нізаційно-правових форм та особливостей реорганізації КСП.

Для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю за­конодавством встановлені норми щодо формування та зміни статутного капіта­лу. Розмір статутного капіталу фіксується в установчих документах і не може бути меншим за встановлену законодавством величину. Так, Законом України „Про господарські товариства" від 19.09.1991р. №1576-ХП визначено, що у то­варистві з обмеженою відповідальністю розмір статутного фонду не повинен ста­новити суми меншої, ніж еквівалент 100 мінімальних заробітних плат, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Для акціонерного товариства цей показник стано­вить суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам.

При реорганізації КСП у господарське товариство для підтвердження вар­тості майна, яке визначене засновникам товариства в рахунок їх майнових паїв і яке передається до статутного капіталу, до органу державної реєстрації подають­ся витяг з рішення вищого органу управління зі списком визначеного майна та довідка про його вартість.

У разі створення господарського товариства з числа колишніх членів КСП, яке не є правонаступником КСП, засновники можуть використати один з таких методів оцінки майна при внесенні його до статутного капіталу:

1) за балансовою (залишковою) вартістю майна на момент його отримання з КСП. У такому разі до органів державної реєстрації подається довідка про вар­тість майна, що видана КСП;

2) за вартістю, визначеною за домовленістю між засновниками (учасника­ми). У такому разі до органів державної реєстрації подається витяг з протоколу установчих зборів про затвердження оцінки внесків;

3) за вартістю, визначеною експертом-оцінювачем. У такому разі до органу державної реєстрації подається звіт про експертну оцінку.

Формування статутного капіталу після державної реєстрації товариства, а також внески учасників (засновників) до статутного капіталу підприємства відо­бражаються за загальновстановленими правилами:

- на всю суму статутного капіталу, яка зазначена у статуті, здійснюється запис за дебетом рахунку 46 „Неоплачений капітал" та за кредитом рахунку 40 „Статутний капітал". При цьому аналітичний облік неоплаченого капіталу ве­деться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та по кожному засновнику (учаснику) підприємства (для підприємств інших органі­заційно-правових форм);

- оприбуткування активів, отриманих в рахунок внесків до статутного капі­талу підприємства або оплати акцій відображають за дебетом рахунків 10 „Ос­новні засоби", 11 „Інші необоротні матеріальні активи", 12 „Нематеріальні акти­ви", 14 „Довгострокові фінансові інвестиції", 15 „Капітальні інвестиції", рахунків з обліку виробничих запасів, грошових коштів та їх еквівалентів, тощо, та за кредитом рахунку 46 „Неоплачений капітал".

У разі конвертації зобов'язань підприємства у власний капітал, що можливо при санації, реорганізації підприємства або при приєднанні дивідендів до власно­го капіталу тощо рахунок 46 „Неоплачений капітал" кореспондує з рахунками 50 „Довгострокові позики", 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 66 „Розрахунки з оплати праці", 67 „Розрахунки з учасниками", 68 „Розрахунки за іншими операціями" та іншими рахунками з обліку зобов'язань.

Облік власного капіталу в сільськогосподарських кооперативах здійснюється відповідно до Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію" від 17.07.1997р. № 469/97-ВР.

У сільськогосподарському кооперативі створюється неподільний та пайовий капітал. Пайовий капітал формується за рахунок пайових внесків членів коопе­ративу і складається з обов'язкового та додаткового паю. Розміри обов'язкових пайових внесків встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу у його господарській діяльності. Понад обов'язковий пай член кооперативу може передати до пайового капіталу додатковий пай.

Порядок формування і розміри неподільного капіталу визначаються стату­том. Він формується за рахунок вступних внесків членів кооперативу у розмірах, встановлених статутом, та майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не відносяться.

Формування неподільного фонду відображається за кредитом рахунку 411 „Неподільний капітал" і дебетом рахунків з обліку коштів або інших активів. За кредитом рахунку 412 „Пайовий капітал" відображаються внески до пайового фонду в кореспонденції з дебетом рахунків, на які зараховується майно. Відпові­дно на кредиті рахунку 412 „Пайовий капітал" обліковується фактично внесена сума пайового капіталу. В аналітичному обліку інформація узагальнюється по кожному члену кооперативу в розрізі складових його внеску.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отри­мання майнового паю натурою, грішми або, за бажанням, цінними паперами

відповідно до вартості паю на момент виходу. Термін та інші умови отримання паю встановлюються статутом кооперативу. Операція з виділення паю члену коо­перативу відображається за дебетом рахунку 412 „Пайовий капітал" та креди­том рахунку 67 „Розрахунки з учасниками". Виділення конкретних об'єктів відо­бражається за дебетом рахунку 67 „Розрахунки з учасниками" і кредитом рахунків з обліку необоротних активів, виробничих запасів, грошових коштів тощо.

Прийняті на баланс правонаступником КСП об'єкти соціальної сфери та майно, що не підлягало паюванню, відображаються на відповідних рахунках з обліку активів. Одночасно на їх вартість формується фонд майна соціальної сфе­ри та загального користування, який обліковується в складі додаткового капіталу на рахунку 426 „Фонд майна соціальної сфери та загального користування".

Нарахування амортизації на необоротні активи, які відносяться до соціаль­ної сфери, і ті, що не підлягають паюванню, відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів записом за дебетом субрахунку 949 „Інші витрати операційної діяльності" і кредитом рахунку 13 „Знос необоро­тних активів". Одночасно на суму нарахованої амортизації вищезазначених об'­єктів зменшується додатковий капітал. Ця операція відображається за дебетом рахунку 426 „Фонд майна соціальної сфери та загального користування" і креди­том рахунку 719 „Інші доходи від операційної діяльності".