23.4.3. Облік товарообмінних операцій

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси", затвердженого наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. №246, придбані (одер­жані) запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Пе­рвинна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запа­си, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. У разі, якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість (п.13 П(С)БО 9). Різниця між балансовою і справедливою вартістю первинних запасів включається до скла­ду витрат звітного періоду.

Первинною вартістю запасів, які придбані в обмін на неподібні запаси, вважається справедлива вартість одержаних запасів.

В бухгалтерському обліку при здійсненні бартерних операцій згідно з п.5 П(С)БО 16 „Витрати", затвердженим наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318, витрати відображаються в обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. При одержанні запасів за товарообмінним дого­вором збільшуються і активи, і зобов'язання. Однак згідно з п. 7 П(С)БО 16 витрати визначаються одночасно з виникненням доходів, для одержання яких вони здійснені. Витрати на придбання оприбуткованих за бартером запасів ста­нуть витратами тільки після виникнення за ними доходів (наприклад, при про­дажу таких запасів).

Згідно з п.5 П(С)БО 15 „Дохід", затвердженим наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290, доходи визнаються при збільшенні активу або зменшенні зобов'язання. У П(С)БО 15 бартерним операціям спеціально відводиться пункт 23: „Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вар­тістю активів, робіт, послуг, які одержані або підлягають одержанню підприєм­ством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержа­них грошових коштів та їх еквівалентів". Однак при здійсненні товарообмінних операцій не завжди виникають доходи. Оскільки п. 9 П(С)БО 15 передбачено: доход не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, робота­ми, послугами та іншими активами), подібною за призначенням і такою, що має однакову справедливу вартість.

23.5. Облік операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності

23.5.1. Загальні положення

Основним нормативним документом є Закон України „Про операції з давальницькою сировиною" від 04.10.2001 № 2761-III. Специфіка здійснення операцій вимагає детального висвітлення в інших нормативних документах, якими є:

Наказ ДПАУ від 25.02.2002 № 83 „Про затвердження Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах";

Лист ДПА від 05.06.2002 № 8949/7/15-1217 „Щодо порядку оподаткуван­ня ПДВ операцій з давальницькою сировиною";

Лист Держпідприємництва України від 05.04.2002 № 1-221/1952 „Щодо сплати ПДВ під час ввезення давальницької сировини";

Наказ Мінфіну, від 17.01.2002 № 34 Про затвердження Положення про порядок погодження вивезення за межі митної території України дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, їх брухту і відходів як давальницької сировини,

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 430 „Про тим­ часове обмеження вивезення шкіряної сировини, яка використовується в операці­ях з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"

Лист ДПАУ від 19.03.2001 № 1274/6/16-1217-1 „Щодо послуг з переробки давальницької сировини для нерезидента з різною формою оплати"

Лист ДПАУ, Витяг від 28.02.2001 № 2466/7/16-1217-26 "Про готову продукцію, що виготовлена з різної давальницької сировини"

Лист ДПАУ від 18.01.2001 № 556/7/16-1217-14 „Щодо відшкодування ПДВ по операціях з продажу товарів, що виготовлені з давальницької сировини"

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.1999 № 1161-р „Щодо встановлення терміну виконання операцій з давальницькою сировиною";

Лист Держмитслужби України від 29.04.1996 № 11/6-2952 „Щодо По­ рядку видачі разового індивідуального дозволу на вивезення окремих видів готової продукції виробленої з давальницької сировини";

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.1998 № 140-р „Про продовження терміну повернення готової продукції, виробленої з давальницької сировини."

Наказ Мінекономіки від 29.06.2000 № 136 „Перелік товарів, експорт яких здійснюється за умови реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів)".

Давальницька сировина — сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку си­ровину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову про­дукцію належить замовнику.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відноси­нах — операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) дава­льницької сировини в результаті технологічного процесу із зміною коду по ТН ЗЕД (незалежно від кількості виконавців), а також етапів (операцій з перероб­лення цієї сировини) з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

Учасниками операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах є замовник та виконавець.

Замовник — суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку си­ровину для вироблення готової продукції.

Виконавець — суб'єкт господарської діяльності, який здійснює операції з давальницькою сировиною.

Готова продукція — продукція (товар), вироблена з використанням даваль­ницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення роз­рахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Готова продукція може бути повернена у країну замовника або реалізована замовником (чи за його дорученням виконавцем) у країні виконав­ця або в іншій країні. Кабінет Міністрів України визначає види продукції (това­ру), які не можуть класифікуватися як готова продукція.

Для того, щоб зовнішньоекономічна операція відносилася до складу опера­цій з давальницькою сировиною, необхідно виконання таких умов:

• обов'язкова попередня поставка виконавцю давальницької сировини з наступ­ним повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику;

• сировина замовника на конкретному а також на заключному етапі переро­бки, є основним матеріалом та її вартість становить не менш як 20 відсот­ків загальної вартості готової продукції. Окрім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.97 р. № 1216 „Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини у загальній вартості го­тової продукції за окремими видами операцій у зовнішньоекономічних від­носинах" давальницька сировина, яка вивозиться з митної території України для переробки у готову продукцію, що класифікується за кодами товарних груп 1-24 УКТ ЗЕД, повинна мати вартість не менш як 80 відсо­тків вартості готової продукції;

• здійснення технологічного процесу із зміною коду за ТН ЗЕД.