16.5. Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва

Відповідно до п.З ст. 11 Закону № 996 [5] для СМП встановлена скорочена за показниками квартальна і річна фінансова звітність у складі Балансу (форма №1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Зазначені форми звіт­ності, а також порядок їх заповнення затверджені Положенням №196 [6]. Решту форм річної звітності (Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал і Примітки до звітності) СМП не складають.

Фінансову звітність СМП подають на загальних підставах у терміни, визна­чені Порядком № 419 [7]. Так, квартальна звітність подається не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступ­ного за звітним року. Важливою особливістю є те, що у тому разі, якщо за підсу­мками першого півріччя підприємство „вписується" в обмежувальні критерії щодо віднесення до СМП, а у III кварталі відбулося перевищення таких показників, то і за III квартал і за звітний рік підприємство може скласти звітність згідно з вимо­гами Положення № 196 [6].

Розділ 17. Особливості обліку у будівництві

17.1. Загальні положення

Будівництво є галуззю матеріального виробництва, діяльність якої спрямо­вана на зведення нових та реконструкцію старих будівель, споруд, об'єктів виро­бничого та невиробничого призначення на місці їх функціонування.

Капітальне будівництво як галузь складається з таких суб'єктів господарю­вання:

— проектно-пошукові та науково-дослідні підприємства;

— підрядні будівельні і монтажні підприємства та обслуговуючі їх транспортні підрозділи;

— підприємства, зайняті виробництвом будівельних матеріалів;

— постачальницькі підприємства, які займаються виробничо-технологічною комплектацією будівництва;

— підприємства, які здійснюють ремонт і експлуатацію будівельної техніки. За технологічною ознакою розрізняють підприємства, які зайняті виконан­ням будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійсню­ють монтаж конструкцій та обладнання.

За участю у спорудженні об'єкта виділяють генпідрядні та субпідрядні буді­вельно-монтажні організації. Генеральний підрядник несе відповідальність за своє­часне введення потужностей та об'єктів, а субпідрядник виконує окремі види ро­біт на об'єкті та передає їх генпідряднику.

Згідно із загальним класифікатором „Галузі народного господарства Укра­їни" (ЗКГНГ), затвердженим наказом Мінстату України від 24.01.1994р. №21 будівельна галузь об'єднує близько 60 видів діяльності. Здійснення діяльності у сфері будівництва підлягає ліцензуванню та регламентується великою кількістю нормативної документації, зокрема П(С)БО 18 „Будівельні контракти" та Держа­вними будівельними нормами (далі — ДБН), зокрема ДБН 1.1.1-2000 „Правила визначення вартості будівництва" затвердженими наказом Держбуду України від 27.08.2000р. № 174, які визначають основи ціноутворення у будівництві.

Господарські відносини між замовником і підрядником регулюються Прави­лами виконання договорів підряду в будівництві, а також Положенням Міністер­ства України у справах будівництва та архітектури від 15.12.1993р. №9 „Про підрядні контракти в Україні".

В галузі будівництва реалізуються капітальні вкладення (інвестиції) підпри­ємств на відтворення основних засобів. Класифікація капітальних вкладень згід­но з вимогами Інструкції про порядок складання статистичної звітності з капіта­льного будівництва, затвердженої наказом Мінстату України від 28.03.1996р. №93, наведена на рис. 17.1.

Будівництво може здійснюватись трьома способами: господарським, підрядним або змішаним.

При господарському способі будівництво здійснюється власними силами підприємства (забудовника) без залучення спеціалізованих підря­дних будівельно-монтажних організацій. При цьому на підприємстві може ство­рюватися будівельно-монтажний підрозділ (наприклад, відділ капітального будів­ництва), який здійснює відповідні будівельні роботи, найчастіше із реконструкції та розширення підприємства або будівництва невеликих об'єктів допоміжного призначення.

При підрядному способі будівництво здійснюється підрядними будівельними та монтажними організаціями за договорами будівельного підряду, що уклада­ються між замовником та підрядником.

При змішаному способі будівництво здійснюється з використанням власних потужностей підприємства із залученням до певної частини робіт підрядних орга­нізацій.

Основними учасниками будівельного контракту є замовник та підрядник. Організація, якій за рішенням інвестора делегуються функції замовника та яка отримує кошти на капітальні інвестиції, називається забудовником.

Інвесторами є суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень в об'єкт будівництва. Між інвестором та замовником-забудовником укладається договір про реалізацію інвестиційного проекту.

Генеральним підрядником виступає загально будівельне підприємство, а суб­підрядниками можуть бути спеціалізовані підприємства.

Замовник як учасник контракту визначає умови складання контракту, при­ймає закінчені роботи і здійснює розрахунки з підрядником. Замовником може виступати інвестор або за його дорученням інші фізичні та юридичні особи.

Основним документом, що регулює взаємовідносини між замовником і гене­ральним підрядником протягом всього періоду будівництва, є генеральний дого­вір будівельного підряду.

Договір будівельного підряду — це угода, на підставі якої одна сторона (генеральний підрядник) зобов’язується виконати за завданням іншої сторони певний комплекс будівельно-монтажних робіт з її або своїх матеріалів, а інша сторона (замовник) зобов'язується забезпечити підрядника обсягом робіт, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконану роботу.

Розрізняють два види договорів підряду — звичайний підряд і підряд на ка­пітальне будівництво.

Звичайний підряд в будівництві застосовується для виконання ремонтних, монтажних та інших робіт на власний ризик підрядника та із власних матеріалів або із матеріалів замовника.

За договором підряду на капітальне будівництво підприємство-підрядник зо­бов'язується власними силами та коштами побудувати і в установлений строк здати підприємству-замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвер­дженої проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язаний надати

підряднику будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошто­рисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та провести оплату виконаних робіт.

Договірна ціна визначається замовником і генеральним підрядником за участю проектних підприємств шляхом прямої домовленості або за результатами проведених тендерних торгів і залежить від складу витрат з урахуванням чинних нормативних документів, інформації про вартість раніше збудованих об'єктів, розрахунків кошторисної вартості проекту тощо та включає кошторисну вартість будівельних і монтажних робіт, лімітовані та інші витрати.

Для виконання робіт підрядник одержує проектно-кошторисну документа­цію, її розробку звичайно здійснює спеціалізована фірма — проектант.

Якщо планується поетапна здача об'єкта в експлуатацію, ціна робіт може встановлюватись тільки на перший етап із визначенням у контракті порядку роз­рахунку ціни робіт наступних етапів.

Договірні ціни на виконання будівельно-монтажних робіт в Україні можуть бути твердими і динамічними.

Тверді (остаточні) договірні ціни є незмінними на весь обсяг будівництва (реставрації, ремонту) та період цього виконання з урахуванням можливого коли­вання цін. При встановленні твердих договірних цін до них можуть включатися витрати по страхуванню ризиків, що забезпечують захист майнової зацікавле­ності учасників контракту в обґрунтованих і погоджених замовником (інвесто­ром) розмірів, проте не більше, ніж 2 % від кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт.

Динамічні (неостаточні, відкриті) договірні ціни мають, як правило, незмін­ну частину витрат — базову кошторисну вартість, що відноситься до діяльності підрядника, і коригуються в процесі виконання робіт за фактом застосування до цін надбавок (знижок), що дає змогу врахувати рівень інфляції та дію економіч­них важелів регулювання вартісних показників.

Основним виробництвом для підрядних організацій є роботи із зведення, ре­конструкції, розширення, капітального ремонту або відновленню будівель та спо­руд, а також з монтажу обладнання, тобто усі так звані будівельно-монтажні ро­боти (далі — БМР).

Будівельні роботи належать до робіт тривалого строку виконання. Облік ви­конаних будівельно-монтажних робіт здійснюється за договорами підряду.

Обов'язком підрядника є ведення всієї виконавчої документації, що перед­бачена чинними нормами та правилами. Замовник має право перевіряти правиль­ність її ведення.

Здача-приймання об'єкта в експлуатацію оформляється актом, підписання І якого визначає момент передачі об'єкта у власність замовника.

Розрахунки здійснюються на підставі підписаної замовником довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за формою № КБ-3.

Довідка за формою № КБ-3 складається щомісячно фахівцями бу­дівельного підприємства, незалежно від форми власності цього підприємства та джерел фінансування цих робіт, для визначення вартості вико­наних обсягів підрядних робіт та витрат і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві.

У разі виконання робіт господарським способом Довідка за формою № КБ-3 складається в аналогічному порядку.

Довідка складається у двох примірниках і подається субпідрядником генпід­ряднику, генпідрядником — забудовнику. У разі вимоги фінансуючого банку скла­дається третій примірник і надсилається на його адресу.

Вартісні показники форми відображаються за поточним рівнем цін відповід­но до умов контракту.

У разі складання актів приймання виконаних підрядних робіт (ф. № КБ-2в) у Довідці вартість виконаних підрядних робіт за період з початку року визначається як сума вартостей робіт згідно з актами за попередні періоди. Розшифрування витрат наводиться в акті приймання виконаних робіт, складеному за типовою формою № КБ-2в (с. 388).

Акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вар­тості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідря­дником — замовнику (забудовнику).

Акт складається обов'язково щомісячно фахівцями будівельного підприємства (незалежно від форми власності цього підприємства), якщо підприємством у звітно­му періоді виконувались будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального та по­точного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності.

У разі виконання робіт господарським способом Акт за формою № КБ-2в складається в аналогічному порядку.

Вартісні показники форми відображаються за поточним рівнем цін, визначе­них у договірній ціні, складеній у поточних цінах згідно з контрактом (догово­ром) на виконання робіт.

Вартість окремих видів робіт визначається калькулюванням на підставі ви­трат ресурсів за ресурсними елементними кошторисними нормами на одиницю виміру та їх вартості у поточних цінах.

Витрати на будівництво (прямі, накладні та інші) визначаються за елемента­ми витрат згідно з чинними Державними будівельними нормами України (ДБН).

Додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий пе­ріод визначаються за окремим розрахунком і передбачаються тільки у випадку виконання робіт у зимовий період, якщо таке планується.

Податки, збори, обов'язкові платежі, що не враховані складовими вартості будівництва і відносяться на собівартість підрядних робіт, визначаються згідно з чинним законодавством.

Актами здачі робіт за формою № 2 оформляються розрахунки за виконані будівельні роботи за окремими конструктивними елементами.

Згідно з договорами підряду будівельно-монтажні підприємства, що виступа­ють в ролі генерального підрядника, мають право від свого імені і на свій розсуд укладати договори субпідряду із загально будівельними і спеціалізованими підпри­ємствами. В цьому випадку на генерального підрядника покладається виконання обов'язків замовника, а на субпідрядника — обов'язки підрядника. Субпідрядники несуть відповідальність перед генеральним підрядником за виконання всіх видів і комплексів робіт за обсягами і в строки, визначені в договорах підряду. У свою чергу, генеральний підрядник відповідає за ці роботи перед замовником. Субпід­рядні підприємства виконують окремі види спеціалізованих будівельних робіт:

• роботи нульового циклу (земляні, забивання паль, закладання фундаментів);

• бурові та вибухові роботи;

• роботи з монтажу залізобетонних та металевих конструкцій;

• роботи з монтажу технологічного, енергетичного, механічного, сантехнічного та електротехнічного обладнання;

• роботи з влаштування повітряних і кабельних ліній електропередач та інші електромонтажні роботи.

До договору субпідряду додаються календарний план здійснення робіт і гра­фік передачі субпідряднику креслень та іншої технічної документації.

Роботи, виконані за договором субпідряду, приймає генпідрядник в присут­ності представника замовника на підставі складеної субпідрядником довідки за формою № КБ-3. Наявність належно заповненої довідки за формою № КБ-3 є обов'язковою умовою для здійснення розрахунків за виконані роботи.

Особливістю виробництва будівельної продукції є довгостроковість її виготовлення порівняно з часом виготовлення інших видів продукції сфери матеріального виробництва.

Відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку під­приємств" під довгостроковим договором слід розуміти будь-який дого­вір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей які будуть входити до складу основних фондів замовника або складо­вих частин таких фондів, а також на створення матеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу „інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 міся­ців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця за довгостроковими контрактами є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового кон­тракту.

Дохід виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально-договірної ціни довгострокового контракту на оціночний коефіцієнт виконання довго­строкового контракту.

Оціночний коефіцієнт обчислюється відповідно до Закону України „Про опо­даткування прибутку підприємств" і визначається як співвідношення суми факти­чних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконав­цем при виконанні довгострокового контракту.

Отже, величина податкових зобов'язань з ПДВ і дата їх виникнення зале­жить від величини визнаного у звітному періоді (з метою обкладення податком на прибуток) валового доходу і дати виникнення цього доходу.