18.4.3. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції рослинництва

Загальна методологія обліку витрат і калькулювання собівартості продукції рос­линництва і тваринництва є тотожною. Проте рослинництво має певні особливості.

У рослинництві виробничі витрати групують окремо по рільництву, овочів­ництву, луківництву, вирощуванню трави на сіно, садівництву з виділенням ви­трат на врожай поточного року і на врожай майбутніх років.

Усі прямі витрати на рослинництво відображаються на субрахунку 231 „Ро­слинництво" у розрізі аналітичних рахунків: „Витрати на вирощування карто­плі", „Витрати на вирощування буряку кормового" тощо.

За дебетом субрахунку 231 „Рослинництво" протягом року відображають прямі витрати на рослинництво з кредиту рахунків (субрахунків) 208 „Матеріали сільсь­когосподарського призначення", 66 „Розрахунки з оплати праці", 65 „Відрахуван­ня на соціальні заходи тощо", 91 „Загальновиробничі витрати" тощо. Зібрані на цьому рахунку витрати становлять фактичну собівартість продукції рослинництва.

Значну частину основних витрат, що стосуються вирощування сільськогос­подарських культур, протягом року неможливо віднести на той чи інший об'єкт калькулювання. Тому такі витрати попередньо обліковують протягом року у складі загальновиробничих, а потім відносять на певні види сільськогосподарських куль­тур шляхом розподілу. У разі, якщо сільськогосподарське підприємство займа­ється одночасно і рослинництвом, і тваринництвом, складається один розрахунок розподілу загальновиробничих витрат.

Витрати і вихід продукції рослинництва обліковують на субрахунку рахунку 231. На дебеті цього субрахунка показують витрати на виробництво, а по кредиту — вихід продукції; дебетове сальдо відображає незавершене виробництво у рослин­ництві. Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва здійснюють від­повідно до передбачених об'єктів в Особових рахунках підрозділу (орендаря) або у „Виробничому звіті по рослинництву". При калькулюванні собівартості окремих видів продукції рослинництва діє загальний принцип: для розрахунку собівартості продукції беруться всі витрати на вирощування цієї культури за мінусом вартості побічної продукції. При цьому побічна продукція враховується лише в тому обсязі, який використовується в господарстві.

18.4.4. Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на сільськогосподарських підприємствах

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування ці­нової політики підприємства.

Точність та обґрунтованість калькуляційних розрахунків є важливою перед­умовою об'єктивності цілого ряду важливих економічних показників.

Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначається виходячи з витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур) чи вид (гру­пу) тварин.

Фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) до­поміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Об'єктами калькуляції у сільському господарстві є конкретні види продукції, робіт та послуг.

У рослинництві, крім сільськогосподарської продукції, об'єктами обліку ви­трат можуть бути роботи, виконані в поточному році під урожай майбутнього року.

Розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг) на сільськогосподарських підприємствах повинен здійснюватись в такій послідовності:

а) розподіляються між окремими об'єктами планування та обліку витрати з утримання необоротних активів;

б) визначається собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв;

в) розподіляються загальні витрати: на зрошення та осушення земель, вклю­чаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування ґрунтів та на утримання полезахисних смуг;

г) списується частина витрат бджільництва на сільськогосподарські культу­ри, що запилюються;

д) списуються з витрат основного виробництва суми надзвичайних втрат; є) розподіляються бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати; є) визначається загальна сума виробничих витрат по об'єктах обліку;

ж) визначається собівартість продукції рослинництва;

з) визначається собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції;

і) розподіляються витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політику підприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);

ї) визначається собівартість продукції тваринництва;

й) визначається собівартість продукції інших промислових виробництв;

к) визначається собівартість товарної продукції рослинництва, тваринницт­ва та підсобних промислових виробництв.