- •16.2. Організація бухгалтерського обліку суб'єктами малого підприємництва
- •16.2.1. Організація документообігу суб'єктів малого підприємництва
- •16.2.2. Спрощений План рахунків бухгалтерського обліку
- •16.2.3. Характеристика форм бухгалтерського обліку та критерії їх вибору для суб'єктів малого підприємництва
- •16.3. Особливості бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва та їх вплив на показники фінансової звітності
- •16.4. Порядок нарахування, сплати та обліку суб'єктами малого підприємництва єдиного податку
- •16.5. Фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва
- •Розділ 17. Особливості обліку у будівництві
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Ціноутворення у будівництві
- •17.3. Облік основних засобів
- •17.4. Облік некапітальних робіт
- •17.5. Облік запасів
- •17.5.1. Класифікація запасів
- •17.5.2. Документування руху запасів
- •17.5.3. Облік руху запасів на складі та в бухгалтерії
- •17.5.4. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •17.6. Облік витрат
- •17.6.1. Склад і класифікація витрат
- •17.6.2. Особливості формування витрат за будівельним контрактом
- •17.6.3. Організація обліку витрат
- •17.6.4. Облік незавершеного будівельного виробництва
- •17.6.5. Облік втрат від браку
- •17.6.6. Облік витрат на експлуатацію будівельних машин і механізмів
- •17.6.7. Облік витрат підсобних і допоміжних виробництв
- •17.6.8. Облік витрат операційної діяльності
- •17.7. Облік доходів
- •17.8. Порядок визнання доходів та витрат
- •17.9. Облік розрахунків із замовниками та субпідрядниками
- •17.10. Облік фінансових результатів від реалізації будівельно-монтажних робіт
- •Розділ 18. Особливості обліку у сільськогосподарських підприємствах
- •18.1. Загальні положення
- •18.2. Облік поголів'я тварин
- •18.2.1. Завдання обліку тварин
- •18.2.2. Документування руху тварин
- •18.2.3. Облік тварин на фермах, у бригадах та цехах
- •18.2.4. Облік тварин в бухгалтерії підприємства
- •18.3. Облік кормів і контроль за їх використанням
- •18.3.1. Загальні положення
- •18.3.2. Облік кормів на складі та в бухгалтерії
- •18.4. Облік витрат, доходів і фінансових результатів
- •18.4.1. Склад і класифікація витрат сільськогосподарських підприємств
- •18.4.2. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції тваринництва
- •18.4.3. Облік витрат і калькулювання собівартості продукції рослинництва
- •18.4.4. Калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на сільськогосподарських підприємствах
- •18.4.5. Облік готової продукції, доходів і фінансових результатів
- •18.5.Облік формування власного капіталу та залучення майна колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств
- •18.5.1.Загальні положення
- •18.5.2.Облік операцій з паювання майна і реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств
- •18.5.3.Облік формування власного капіталу в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм
- •18.6. Особливості нарахування, сплати та обліку податку на додану вартість
- •18.6.1. Облік пдв на спеціальному рахунку №1
- •18.6.2. Облік пдв на спеціальному рахунку №2
- •18.7. Особливості нарахування, сплати та обліку фіксованого сільськогосподарського податку
- •18.8.Облік переробки давальницької сировини на сільськогосподарських підприємствах
- •Розділ 19. Особливості обліку у торгівлі
- •19.1. Загальні положення
- •19.2. Патентування, сертифікація та ліцензування
- •19.3. Застосування реєстраторів розрахункових операцій
- •19.4. Облік придбання товарів
- •19.5. Облік реалізації товарів
- •19.6. Облік транспортно-заготівельних витрат в торгівлі
- •19.7. Облік витрат і доходів підприємств торгівлі
- •Розділ 20. Особливості обліку в аптеках
- •20.1. Загальні положення
- •20.2. Патентування та ліцензування аптечної діяльності
- •20.3. Облік надходження товарів
- •20.4. Облік вибуття товарів
- •Розділ 21. Особливості обліку в автотранспортних підприємствах
- •21.1. Загальні положення
- •21.2. Ліцензування автомобільних перевезень
- •21.3.Облік автотранспорту на атп у структурі необоротних активів автотранспортного підприємства основну частину займають транспортні засоби.
- •21.4. Облік запасів на атп
- •21.5. Облік витрат, доходів і фінансових результатів
- •21.5.1. Облік і калькулювання собівартості автоперевезень
- •21.5.2. Облік оплати праці водіїв
- •21.5.3. Облік витрат, доходів і фінансових результатів атп
- •21.6. Документальне оформлення автоперевезень
- •22.1. Організаційно-правові засади діяльності підприємств громадського харчування
- •22.1.1. Основні вимоги до організації діяльності підприємств громадського харчування
- •22.1.2. Ліцензування діяльності у сфері громадського харчування
- •22.1.3. Патентування діяльності у сфері громадського харчування
- •22.1.4. Вимоги до якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів
- •22.2. Організація виробництва продукції
- •22.2.1. Основні вимоги до організації виробництва
- •22.2.2. Приготування фірмових страв та виробів
- •22.3. Ведення первинної документації на підприємствах громадського харчування
- •22.3.1. Документальне оформлення руху продуктів і товарів на складі
- •22.3.2. Документальне оформлення виробництва та реалізації продукції
- •22.3.3. Документальне оформлення виробництва напівфабрикатів, кондитерських виробів у відокремлених цехах підприємств громадського харчування
- •22.4. Організація обслуговування споживачів
- •22.4.1. Вимоги до обслуговування споживачів
- •22.4.2. Здійснення розрахунків з покупцями
- •22.5. Ціни і ціноутворення
- •22.6. Облік господарських операцій на підприємствах громадського харчування
- •22.6.1. Загальні засади організації бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування
- •22.6.2. Облік руху сировини та товарів на складах ( в коморі)
- •22.6.3. Облік витрат виробництва
- •22.6.5. Облік товарів в кондитерських цехах
- •22.6.6. Облік товарів і сировини у самостійних цехах з виробництва напівфабрикатів
- •22.6.4. Облік товарів у буфетах та дрібнороздрібній торговельній мережі
- •22.6.7. Інвентаризація товарів і сировини
- •22.6.8. Облік собівартості товарів і витрат на підприємствах громадського харчування
- •22.6.9. Облік реалізації продукції
- •22.6.10. Облік фінансових результатів
- •Розділ 23. Облік зовнішньоекономічної діяльності
- •23.1. Загальні положення
- •23.2. Облік валютних коштів
- •23.2.1. Загальні положення
- •23.2.2. Оцінка балансової вартості заборгованості в іноземній валюті
- •II. За авансами, отриманими та виплаченими
- •IV. За матеріалами, отриманими та відвантаженими внаслідок бартерних операцій
- •23.2.3. Оцінка балансової вартості валютних грошових коштів
- •23.2.4. Облік операцій з купівлі іноземної валюти
- •23.2.5. Облік операцій з продажу іноземної валюти
- •23.3. Облік експортно-імпортних операцій
- •23.3.1. Бухгалтерський облік експортно-імпортних операцій
- •23.3.2. Оподаткування експортно-імпортних операцій
- •23.4. Облік зовнішньоекономічних товарообмінних операцій
- •23.4.1. Загальні положення
- •1. Заборона на здійснення бартерних операцій з деякими товарами (роботами, послугами).
- •2. Терміни проведення товарообмінних (бартерних) операцій.
- •23.4. Облік зовнішньоекономічних товарообмінних операцій
- •23.4.1. Загальні положення
- •23.4.2. Оподаткування зовнішньоекономічних товарообмінних операцій
- •23.4.3. Облік товарообмінних операцій
- •23.5. Облік операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності
- •23.5.1. Загальні положення
- •23.5.2. Порядок ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України і вивезення готової продукції
- •23.5.3. Порядок вивезення сировини українського замовника для переробки за кордон та ввезення готової продукції Український замовник може вивозити з митної території України давальницьку сировину:
- •23.5.4. Облік операцій з давальницькою сировиною
22.3.2. Документальне оформлення виробництва та реалізації продукції
Сировину оприбутковують на підставі накладної на відпуск товарів з комори, товарно-транспортної накладної та інших документів. Оприбуткування здійснюють за кількістю і вартістю. Облік сировини на виробництві ведеться матеріально відповідальними особами у вартісному вираженні.
На підприємствах громадського харчування планується випуск продукції у певному асортименті та кількості. Щоденно напередодні дня приготування їжі завідувач виробництва складає план-меню, що являє собою план роботи кухні підприємства громадського харчування на день. В ньому вказуються найменування і номери страв за збірником рецептур, характеристика страв і гарнірів, а також кількість страв, намічених до випуску наступного дня. План-меню є підставою для складання меню для споживачів і вимоги до комори на одержання сировини.
Страви в плані-меню записуються в такій послідовності: холодні закуски, перші страви, другі страви, треті страви, комплексні обіди. При розробці плану-меню враховують наявність сировини, попит покупців, виробничі можливості підприємства громадського харчування. На підставі затвердженого плану-меню відповідальна особа (шеф-кухар, бригадир, начальник) виписує вимогу або накладну на отримання сировини з комори.
План-меню виписується в одному примірнику і підписується завідувачем виробництва або директором. Оскільки план-меню діє один день, то наступного дня його передають до бухгалтерії.
У меню на відпуск харчування за безготівковим розрахунком вказується вартість реалізованої продукції в цінах реалізації. У накладних, забірних листах відпуск готової продукції підрозділам підприємства відображають за цінами продажу і в облікових цінах виробництва, з якого відпущено продукцію.
Приготовлена на кухні продукція власного виробництва відпускається на реалізацію на підставі денних забірних листів. Документи на відпуск виписуються в двох примірниках, перший з яких залишається у завідувача виробництва, а другий — у працівника (покупця), який отримав продукцію.
Денні забірні картки підприємство громадського харчування оформляє щодня, напередодні дня торгівлі, окремо на кожну матеріально відповідальну особу у двох примірниках. Бланки денних забірних карток нумеруються бухгалтерією підприємства і видаються кожній матеріально відповідальній особі під розписку в спеціальному журналі. У кожному примірнику забірної картки бухгалтерія зазначає суму ліміту денного відпуску продуктів цій матеріально відповідальній особі.
Після закінчення роботи перший примірник забірної картки матеріально відповідальні особи (бармени, буфетники, продавці) здають з товарним звітом до бухгалтерії підприємства. Другі примірники цих документів надходять до бухгалтерії від завідувача виробництва при звіті про рух продуктів і тари на кухні. Повернення нереалізованої продукції з буфетів, дрібнороздрібної мережі на виробництво (кухню) відображається в окремій графі забірної картки.
Після закінчення робочого дня (зміни) визначаються підсумки натуральних показників і вартість відпущеної продукції за забірною карткою, які взаємно звіряються.
Своєю чергою, відпуск страв і кулінарних виробів у буфети, філіали і дрібнороздрібну мережу може оформлятися не лише денними забірними картками, а й накладними на відпуск кулінарних виробів.
Акт про реалізацію і відпуск виробу кухні застосовується у всіх ресторанах, кафе, інших підприємствах громадського харчування, де діє така форма розрахунку зі споживачами, яка дозволяє отримати дані про реалізацію виробів кухні за найменуваннями, кількістю і їх вартістю. Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні складає щодня завідувач виробництва на підставі касових чеків, абонементів, талонів та інших документів.
Реалізовані й відпущені вироби групуються в акті за видами готової продукції. Порційні страви виділяються в окрему групу. Акт є додатком до звіту завідувача виробництва про рух продуктів на кухні.
Якщо форма розрахунків зі споживачами не дозволяє отримати дані про реалізацію виробів кухні за їх найменуванням, кількістю і вартістю, то на підприємстві може застосовуватися акт про продаж і відпуск виробів кухні. Він складається комісією на підставі касових чеків, контрольних листів, вимог-накладних, денних забірних карток та інших документів на реалізацію і відпуск виробів кухні і додається до звіту кухні.
Матеріально відповідальні особи дрібнороздрібної торговельної мережі після реалізації першої партії готових виробів повинні здати виручку до каси підприємства за прибутковим касовим ордером, в якому зазначається номер денного забірного листа. Акт про реалізацію і відпуск виробів кухні за готівку містить інформацію щодо обсягів реалізації за готівку за видами. Загальна сума реалізованої продукції у звіті повинна збігатися з показниками реалізації в касовому апараті.
У разі коли обслуговують ювілейні свята, банкети та інші спеціальні замовлення, відпуск готових виробів оформлюють випискою замовлення-рахунка за окремим меню. Відпуск страв працівникам підприємств громадського харчування здійснюється відповідно до меню на відпуск продуктів працівника
підприємства із зазначенням загальної кількості страв і згідно з кількістю працюючих у цей день. Цю форму використовують і для відображення реалізації страв за абонементами.
Роздрібну ціну на кухонну продукцію розраховують окремо на кожен виріб у калькуляційній картці. У калькуляційній картці зазначають найменування страви, її номер за збірником рецептур, вихід у грамах. Для точнішого визначення роздрібної ціни однієї страви калькуляцію складають з розрахунку вартості сировинного набору на 100 порцій. Крім того, в калькуляційну картку, відповідно до Збірника рецептур страв, записують найменування продуктів, передбачених Збірником, і їх кількість на 100 порцій. Потім проставляють роздрібні ціни сировини за одиницю маси або штуку.
Особливість обліку у виробництві (кухні) на підприємствах громадського харчування полягає в тому, що продукти і товари оприбутковуються за вагою необробленої сировини (брутто), а списуються за обліковими даними відпуску і реалізації готових страв, виробів, напівфабрикатів. Оскільки страви складаються з компонентів (продуктів), то для обліку руху продуктів, з яких вони були приготовлені, на підставі калькуляційних карток вартість страв, реалізованих покупцям, розкладається на вартості продуктів, з яких ці страви були приготовлені. Таким чином визначається, яка кількість продуктів і на яку суму підлягає списанню з виробництва (кухні).
Калькуляційна картка призначається для встановлення ціни окремо на кожну страву (виріб) кухні. Калькуляційні картки реєструються в спеціальному реєстрі.
Встановлена ціна страви зберігається до зміни сировинного набору страви або вартості сировини. При зміні сировинного набору (вартості сировини) нова ціна обчислюється в наступній вільній графі калькуляційної картки. Правильність обчислення ціни страви (виробу) підтверджується підписами завідувача виробництва і особи, що складає калькуляцію, і затверджується директором підприємства.
Щодня завідувач виробництва звітує перед бухгалтерією за реалізовану продукцію і відпущені товари та витрачання сировини на виробництві. Звіт про рух продуктів і тари по кухні складається у двох примірниках. Перший примірник з прибутковими і видатковими документами, що додаються до нього, подається до бухгалтерії. На другому примірнику, що залишається у матеріально відповідальної особи, бухгалтер, який прийняв звіт, ставить підпис. До звіту також додається план-меню і один примірник меню.
Прибуткова частина звіту заповнюється згідно з даними прибуткових документів на одержання товарів і сировини з комори, а також від постачальників за обліковими цінами виробництва. Видаткова частина звіту заповнюється згідно з даними документів про відпуск і реалізацію готових виробів: актами про реалізацію за готівку, денними забірними листами, меню на відпуск харчування за безготівковим розрахунком, актами на псування, накладними на повернення товарів до комори та іншими первинними документами.
Крім того, для контролю за рухом продуктів і товарів на кухні та руху купованих товарів у барі по кожному з цих підрозділів матеріально відповідальними
особами в терміни, встановлені підприємством, можуть складатися накопичувальні реєстри і відомості довільної форми (наприклад, реєстри товарообороту, реалізованих страв, обліку продуктів на кухні, обліку купованих товарів у барі; відомості обліку продуктів на кухні та в барі), а також товарні звіти.
Акт про зняття залишків продуктів, напівфабрикатів і готових виробів кухні призначений для обліку на кухні залишків продуктів, напівфабрикатів і нереалізованих готових виробів. Залишки напівфабрикатів і готових виробів перераховуються в сировину за нормами рецептур, які були передбачені при складанні калькуляцій на ці напівфабрикати або готові вироби. Акт складає комісія під час інвентаризації і під час зміни бригади, якщо робота кухні відбувається у дві і більше зміни.
Акт про передання товарів і тари під час зміни матеріально відповідальної особи застосовується для оформлення передання товарів і тари під час зміни матеріально відповідальних осіб у їдальні, буфеті. Акт складається у трьох примірниках: один залишається у матеріально відповідальної особи, що здає товар і тару, другий — в особи, що приймає товар (тару), третій — передається до бухгалтерії (обліково-контрольної групи) зі звітом.
Реалізація товарів у таких структурних підрозділах, як буфети, магазини кулінарних виробів, дрібнороздрібна торговельна мережа здійснюється за готівку з обов'язковим використанням реєстраторів розрахункових операцій. Відповідальність за збереження грошових коштів, товарів кухні несуть матеріально відповідальні особи, а саме: буфетники, продавці або бригади продавців. Надходження товарів до буфетів і дрібнороздрібної торговельної мережі оформлюють накладними, продукції кухні — денними забірними листами або накладними № М-20.
Передача товарів і продукції від однієї матеріально відповідальної особи до іншої при їх змінній роботі оформлюється актом про передачу товару і тари під час зміни матеріально відповідальної особи, який складається у трьох примірниках (перший примірник залишається в особи, що передає товари, другий — у особи, що одержує товари, а третій примірник передається до бухгалтерії разом із звітом).
Матеріально відповідальні особи буфетів, магазинів кулінарних виробів, дрібнороздрібної торговельної мережі складають товарний звіт, який разом з прибутковими і видатковими документами подають до бухгалтерії в установлений термін.
У разі використання журнальної форми обліку облік товарів і сировини у виробництві ведуть у журналі 5 і 5 А, а малі підприємства — у Відомості обліку витрат на виробництво — В-3.
Для обліку доходів від реалізації товарів і продукції використовують журнал 6 і Відомість В-6 — для малих підприємств.
