Норвегія

Норвегія – нація мореплавців і рибалок. Саме тому норвезька кухня відома усьому світу завдяки стравам з морепродуктів. Берегова лінія Норвегії простирається на 1700 миль, і не дивно, що на столах місцевих жителів майже цілий рік можна зустріти свіжого лосося, макрель, креветок, оселедець, тріску, форель...

Основу норвезької кухні складають риба й інші продукти моря. Рибу їдять у смаженому, копченому і в’яленому вигляді. Найбільш популярні тріска, оселедець, камбала, палтус. Улюблене національна страва – «клипфикс» (висушена на скелях і обезголовлена тріска).

Національна кухня цієї країни піддається сезонності лише в незначному ступені. Так, навесні та влітку однією з найбільш популярних страв є жирний лосось, посипаний свіжим кропом і поданий з гарніром зі свіжих овочів, фруктів і ягід. Узимку ж гостям ресторанів пропонується інша традиційна страва – стейк з оленини, яка доставляється у свіжому вигляді з арктичних регіонів країни. Звичайно, у повсякденному житті норвежці їдять те ж, що і всі європейці, – відбивні, стейки, бургери, сандвічі і піцу, але у вихідні і святкові дні вони віддають перевагу національній кухні.

Норвежці приділяють кухні мало уваги. Городяни ранком з'їдають невеликий, але насичений сніданок, на роботі задовольняються двома чи трьома тартинками, що запивають молоком або чаєм. Обідають вони близько 16 годин, і це єдиний у день прийом гарячої їжі.

До найбільш відомих страв можна віднести гороховий суп, м'ясні фрикадельки, маринований сир, салат із лобстера, капустяний рулет, мариновану форель, млинці по-норвезькі, вафлі з кардамоном, крем з морошки, галушки із сирої картоплі.

Крім морепродуктів славиться Норвегія і своїми традиціями хлібопечення. Плоский норвезький хліб споживається практично з усіма стравами. Він випікається без дріжджів і чим тонше при випічці, тим краще. Завдяки сухому клімату такий хліб може зберігається кілька років, не втрачаючи смакових властивостей. Інгредієнти для випічки і технологія готування змінюються в залежності від регіону, однак найчастіше для тіста використовується ячмінне, пшеничне і вівсяне борошно, змішане в різних пропорціях. Іншим популярним норвезьким хлібом є картопляні хлібці лефсе.

У Норвегії дуже популярно готувати страви на живому вогні - на печі або на плиті, що розпалена дровами. А господарки дотепер використовують великі чавунні сковороди, якими користалися ще їхні прабабки. На таких сковородах готують багато національних страв, починаючи від хліба і закінчуючи свелле – млинцями по-норвезькі, що подають на десерт або до кави.

Перед норвезькими гурманами стоїть складна дилема – «яловичина або риба?». Століттями вони намагаються прийняти остаточне рішення по цьому питанню, але це їм не вдається. Періодично вони пробували страви то з одного, то з іншого продукту. Згодом вони усе більше і більше удосконалювали свою майстерність у готуванні, отже вибір ставав дуже складним. Отже норвежці додумалися до того, що навіть клопс – типову національну страву – стали готувати як з яловичини, так і з риби.

Що собою представляє клопс? Це галушки або маленькі котлетки з рибного або яловичого фаршу в молочно-крохмальному соусі. Фарш для них готується на зразок котлетного, з тією лише різницею, що цибуля кладеться вже пасерованою. У Норвегії є приказка, що «риба любить плавати й у шлунку». Тому до рибного клопсу звичайно подають у великій кількості пиво.

Оселедець віддавна є, безперечно, найбільш улюбленим видом риби для норвежців. Його вважають одним з основних продуктів харчування. Є велика частка правди в жарті: «Щирий норвежець їсть оселедець двадцять один раз у тиждень». Яких тільки страв не готують з оселедця! Це і холодні закуски, і паштети, і салати, і супи, гарячі страви і навіть пироги. Є специфічна норвезька страва – оселедець у тісті. Для її готування віддають перевагу невеликому й обов'язково свіжому оселедцю. Половинки оселедця вмочають у рідке млинцеве тісто й обсмажують у фритюрі до золотавої скоринки.

Сьогодні увесь світ знає норвезький оселедець під білим соусом. Самі ж норвежці називають його оселедець «Осло». Це невеликі відварні рулети (рольмопсы) з філе оселедця під вершковим соусом зі спеціями. Варто відзначити, що всі ці страви вживають як у гарячому, так і в холодному вигляді.

Якщо ми говоримо «салат з оселедця», то маємо на увазі подрібнений солоний оселедець з овочами. Однак норвезький салат з оселедця – це щось зовсім особливе.

Гарячі страви в основному готують з м'яса, а точніше з яловичини, але в них є присутньою «морська тематика».

Візьмемо, до приклада сьемансбифф. Це означає м'ясо по-флотські. А представляє вона собою гуляш по-норвезькі. Ця угорська страва настільки широко розповсюджена, що тепер кожна національна кухня має свої особливі специфічні доповнення до класичного рецепта. У Норвегії, наприклад, перед жаркою м'ясо обмазують гірчицею, а червоний перець не кладуть взагалі.

Набагато рідше, ніж сьемансбифф, на норвезькому столі з'являється баранина з капустою і перцем. Її готують звичайно на свята або до недільної зустрічі гостей. Ця страва складається з обсмажених шматків баранини і тушкованої капусти, що разом запікаються під коричневим борошняним соусом.

Куди частіше тут їдять улюблені всіма смажені ковбаски. Цю дивну їжу по праву можна назвати зразком норвезького смаку. Такого ви точно більше ніде у світі не зустрінете! Ця страва відбиває майже цілком усю самобутність норвезької кулінарії. Уявіть собі: дві ковбаски (на зразок наших сардельок) обсмажені до золотавої скоринки... раптом кидають в окріп, але при цьому не кип'ятять (потрібно щоб пропала скоринка). Потім ці ковбаски укладають на порізані часточками яблука. Усе це гарненько приправляють олією, а зверху кладуть ще і шматки вершкового масла. Після цього приправляють страву цукровим піском і кладуть у духовку на півгодини!

Повсякденна їжа жителів сільської місцевості складається з копченого оселедця й відварної картоплі, а влітку -– з житньої молочної каші. Її готують відразу на тиждень, а потім поділяють на частини і подають холодною з кислим молоком.

В усіх приморських містах щонайменше чотири рази на тиждень обід складається з риби і картоплі, приготовленої по-англійському, іноді супу, іноді десерту і рідко того й іншого разом.

Як і всі скандинави, норвежці люблять пудинги і паштети.

Влітку вони споживають салат зі свіжих огірків із сьомгою. Славиться норвезький національний сир, виготовлений з козячого молока, що не бродило. Їдять його, нарізавши скибочками, із хлібом і маслом.

М'ясо заготовлюють восени. Спочатку його солять, потім коптять або в'ялять. Баранячі окороки, приготовлені таким чином, можуть зберігатися кілька років. На багатьох фермах вважається гарним тоном щороку мати один старий окорок.

Свіжу або злегка кислувату сметану подають у великих мисках і їдять ложкою з вафлями і домашніми тістечками.

А страва, що їдять по великих святах, може не сподобатися багатьом іноземцям. Це каша, приготовлена з кислої сметани і пшеничного борошна, полита невеликою кількістю вершкового масла. Для весіль її готують у казанах ємністю 70 - 80 л.

У Норвегії всюди й у будь-який час продаються бутерброди з вершковим маслом і різним гарніром. Навіть у невеликих ресторанах іноді обід складається винятково з набору бутербродів.

Туристам з Норвегії можна запропонувати:

на сніданок: холодне молоко або кефір, вершкове масло, каву з гарячим молоком (подається окремо), свіжу булочку;

з холодних закусок: ікру кетову з лимоном, ікру зернисту з лимоном, лососину, балик, сьомгу, тешу, горбушу з лимоном, шпроти, сардини; салат з крабів або креветок; осетрину під майонезом; асорті м'ясне або рибне, курку смажену, салат з овочів;

з супів: український борщ, суп зі свіжої капусти, юшку з фрикадельками, щі, солянку м'ясну і рибну, розсольник, картопляні супи, бульйони. Порції – невеликі (300 см³);

з других страв: млинці зі сметаною, зернистою ікрою і лососиною; розсипчасту гречану кашу; пельмені; усі рибні делікатеси, оселедець натуральний з гарячою картоплею;

з десерту: свіжі фрукти і ягоди, дині, кавуни, виноград, компоти з консервованих фруктів, збиті вершки, яблука в сиропі, запечені в слойці; торти, тістечка, морозиво; сир, чорну каву.