Питання для самоперевірки

1. Перелічіть асортимент холодних страв і закусок, які користуються попитом в країнах Південної Америки .

2. Які види теплової обробки найчастіше використовують для приготування страв із риби та м’яса в країнах Південної Америки?

3. Назвіть асортимент страв і гарнірів із овочів, круп та бобових.

4. Назвіть особливості технології приготування страв країн Аргентини, Парагваю і Уругваю.

5. Який національний напій характерний для Аргентинської кухні?

6. Дайте характеристику Болівійській кухні.

7. Як готують мазако?

8. Назвіть особливості технології приготування страв колумбійської кухні.

9. Перелічіть асортимент страв характерний для перуанської кухні.

10. Які страви можна рекомендувати для туристів із країн Південної Америки?

5.3. Особливості технології приготування їжі в країнах Центральної Америки – Мексиці та країнах Карибського регіону (Мексика, Панама, Гватемала, Нікарагуа, Гондурас, Коста-Ріка, Сальвадор, Антильські острови, Бермудські острови, Карибські острови, Гавайські острови, острів Ямайка, Гаїті, Домініканська Республіка, Пуерто-Ріко)

Законодавцем кулінарних звичаїв майже у всіх країнах Центральної Америки є мексиканська кухня. Це той фундамент, на якому у кожній країні створені свої, неповторні по оригінальності смаку і технології приготування, національні страви.

В кулінарії країн Центральної Америки є багато спільних рис. Одна з них – це використання як основного харчового продукту кукурудзи. Особливо вона поширена в Мексиці. Статистики стверджують, що в цій країні споживається в рік близько 100 кг кукурудзи на душу населення. Форми використання цього продукту такі ж різні, як і назви страв, але основа залишається скрізь однаковою.

Хліб житній і пшеничний, булки, хали, бублики, здоба, калачі – все це для мексиканця представлено в одному вигляді – в вигляді тортільяс. Слово “тортільяс” – зменшувальне від іспанського “торті”, що означає “ватрушка”. Тортільяс являє собою круглі коржі, котрі випікаються в незчисленних тортільєрнях і в кожному будинку. Шматки тіста з кукурудзяного борошна під руками пекарів моментально перетворюються на круглі тонкі диски, швидко перевертаються, злітають в повітря і невловимо для ока спостерігача виявляються на розпеченій плиті. Покупці поспішають принести їх додому ще гарячими та покласти на стіл раніше, ніж вони встигнуть охолонути.

Тортільяс заміняє виделку, ложку та ніж: нею набирають соус та притримують шматки м’яса, а найзручніше те, що після трапези можна з’їсти і сам “столовий прибор”. Якщо в тортільяс загортають м’ясний фарш з овочами, сиром м’яким та цибулею, то ця страва вже носить назву “енчиладас”. Тортільяс загорнута і начинена квасолею та овочами називається “тачос”; тортільяс з м’ясом, ковбасою, сиром чи квітками гарбуза, запечена в сильно розігрітому жиру, - “квесадільяс”. Дуже часто кукурудзяне тісто загортають в лист кукурудзи і варять на парі – це “томалес”; улюблена страва – маленькі коржі із кукурудзяного борошна, піджарені на салі і покриті шматочками ковбаси, курятини, сиру та вареною квасолею – “гуакомос”. Кукурудза може служити основою і перших страв. “Посоле” – суп з кукурудзи та червоного гострого перцю (до речі, перець обов’язковий і для всіх інших страв з кукурудзи) в поєднанні з лимоном, майораном, цибулею і свинячою головизною. Дуже смачні приготовлені з використанням кукурудзяного борошна і тортільяс супи “Атоле”, “Солі де себолья”, “Сопа де такітас” та ін. Відомі два види супів – рідкі та сухі. Перші їдять ложкою, а другі виделкою. Справа в тому, що сухий суп варять до того часу, доки не википить вся рідина і в горщику не залишаться тільки продукти, що не википають і не розварюються : м’ясо, макарони або рис.

В Мексиці та інших країнах Центральної Америки з м’ясних продуктів має перевагу свинина. Багато споживають і птиці (кури, індички), а також яловичини, телятини, чого не можна сказати про баранину.

Значну роль в кухні Центральної Америки займають різні овочі, бобові, рис. В їжу закладається значна кількість гострих сортів перцю та різноманітних спецій.

Найбільш розповсюдженим є шіль  сорт дуже гострого перцю. Він зустрічається декількох видів  від ярко-червоного до темно-коричневого. Частіше всього шіль розтирають у порошок і змішують із томатами. Ним приправляють практично всі страви.

В мексиканській кухні багато страв із картоплі, проте серед них ви не знайдете смаженої картоплі.

Клімат і ґрунт сприяють росту усіх видів кактусів, із яких готують різноманітні національні страви.

Велика увага приділяється приготуванню соусів, як правило, дуже гострих. Достатньо сказати, що в соус “сальса моле” входить 15 видів “пімьєнто” (перцю), а мексиканський “пімьєнто” – один з самих пекучих сортів перцю в світі.

Майже всі страви мексиканці готують на свинячому жирі. Вершкове масло вони їдять тільки з тартинками. З недавніх пір почало широко застосовуватися оливкове масло.

Сири виробляють в основному із козячого молока. Вони мають гарний колір і специфічний смак.

Банани та усілякі фрукти для країн Центральної Америки – теж саме, що для Європи картопля. Їх подають до столу в будь який час дня і їдять свіжими, смаженими, вареними, в салатах і т.д. Значне місце серед мексиканських солодких страв займають фруктові желе і виноград, які споживають у великій кількості і на протязі цілого року.

Своєрідна і технологія приготування багатьох страв.

Салат мексиканський. Натерта на тертушці селера, нарізане локшиною філе вареного курчати, тонкі колечка червоного солодкого перцю і ріпчаста цибуля, січені круті яйця і нарізаний соломкою салат перемішують, солять і поливають салатною заправкою з оцту і оливкового масла.

Закуска по-мексиканські. Дрібно нарізане відварене м’ясо та варену шинку змішують з маринованим солодким перцем і цибулею, нарізаними кільцями, і посипають зеленню петрушки. Олію змішують з оцтом, заправляють перцем та сіллю, виливають в салат і перемішують.

Суп-пюре із кукурудзи. Зерна кукурудзи молочної зрілості відварюють у воді до м’якості. Потім вливають молоко і варять ще 30 хвилин, після чого протирають через сито. Отриманий суп заправляють вершками, яєчними жовтками і вершковим маслом.

При подачі у суп кладуть варені кукурудзяні пластівці.

Цибулевий суп по-селянськи. Цибулю нарізають і тушкують в маслі на слабкому вогні, не даючи підрум’янитися. Додають борошно, перемішують, розбавляють бульйоном (найкраще – курячим чи з яловичини) і дають прокипіти. Заправляють перцем, сіллю, молоком і вершками. Сумішшю тертого сиру з сирим жовтком намазують підсушені в жарильній шафі шматочки булки, кладуть їх в супову миску, заливають гарячим супом, дають постояти 3-4 хвилини і подають.

Біфштекс по-мексиканські. Біфштекс натирають часником, солять, перчать і обсмажують в олії так, щоб всередині він залишився рожевим. Викладають на блюдо і ставлять на водяну баню. На тій же сковорідці тушкують 10 хвилин нарізані цибулю і солодкий стручковий перець, потім кладуть четвертинки помідорів, тушкують ще 5 хвилин, викладають овочі на біфштекси і відразу ж подають із свіжою булкою і картопляним пюре.

Курча “Тореро”. Філе і ніжки курчати обжарюють на оливковому маслі до утворення скоринки. Заливають білим вином і м’ясним соком, додають томат-пюре і тушкують, доки м’ясо не стане м’яким. На гарнір подають смажені на решітці свіжі гриби, очищені від шкірочки, насіння і нарізані маленькими шматочками смажені помідори, підсолений, запанірований в кукурудзяному борошні і підсмажений на оливковому маслі солодкий стручковий перець.

М’ясо викладають на підсмажені крутони, поливають м’ясним соком, а гарніри розкладають букетиками навколо.

Тортільяс по-ацтекски. Змішують кукурудзяне борошно з сіллю, маргарином, водою і добре вимішують тісто. Розкатують кульки величиною як маленьке куряче яйце, дають їм полежати 15 хвилин і потім розкатують з них коржі діаметром 15 см. Тортільяс печуть на сухій сковорідці на середньому вогні 2 хвилини з одного боку і 3 хвилини – з іншого.

Подають тортільяс по-ацтекски до супів чи як самостійну страву – з салатом чи з начинкою (закатують гарячими в трубочку і обжарюють в маслі).

Ентшиладос. У підсолену воду повільно всипають кукурудзяне борошно, додають масло, ретельно розмішують і кип’ятять декілька хвилин. Знімають з вогню, накривають і охолоджують. Потім додають яйце, розводять молоком так, щоб тісто вийшло такої ж консистенції, як для млинців. Печуть млинці діаметром 6-8 см. Відварену курятину і свинину пропускають крізь м’ясорубку, додають яйце, протерті стручки перцю і готують фарш. На кожний млинчик кладуть фарш і завертають. Викладують ентшиладос на лист, поливають сметаною і ставлять на слабий вогонь.

Рис по-мексиканські. Рис промивають, обсушують, кладуть у каструлю, додають родзинки, олію і тушкують, доки рис не зарум'яниться. Цибулю і часник дрібно січуть і обсмажують у маслі. Потім додають м’ясо, дрібно посічений перець і тушкують усе 10 хв. Незадовго до готовності додають очищенні від шкірочки томати і вливають невелику кількість води. М’ясо солять, змішують із рисом, викладають у вогнетривку форму, зверху розподіляють нарізаний дрібними смужками шпик і ставлять форму у духовку на маленький вогонь. Тушкують до готовності рису.

Ось як, наприклад, варять рис. На дуже розпеченій сковороді розтоплюють смалець і обсмажують в ньому сухі зерна рису до коричневого кольору. Потім дуже повільно, майже по краплях, добавляють воду, накривають кришкою та варять до готовності. По особливому варять і каву: наповнюють водою високу бляшану посудину, додають жменю меленої кави і великий шматок коричневого очеретяного цукру-сирцю; цю суміш варять так само як суп, причому каву зазвичай не проціджують.

Омлет “Мехіко”. Нарізані шматочками і пасеровані на вершковому маслі свіжі гриби з’єднують зі спеченим, очищеним, нарізаним соломкою і пасерованим на маслі перцем та очищеним від шкірки і насіння, мілко нарізаними і підсмаженими в маслі помідорами. Весь гарнір завертають в підсмажений омлет і поливають томатним соусом, розбавленим м’ясним соком.

Шоколад, батьківщиною якого є Мексика, готують трьома способами: по-французьки, тобто з молоком, по-іспанські  дуже густим і по-мексиканські менш густим.

Напій “Монтесума”. Шоколад розтоплюють в каструльці, вливають молоко і дають тричі закипіти (всякий раз знімаючи з вогню). Збивають вінчиком і подають гарячим.

Із безалкогольних напоїв поширений “те де опсас” заварка листового чаю. Найбільш популярний чай із листків апельсину, кориці і вертена. П’ють у Мексиці і пиво.

Сніданок мексиканця звичайно складається із шматочка папайї – довгастої і дуже солодкої дині, поживною і корисної для шлунка, кави з молоком і булочки з маслом. Іноді каву заміняють свіжим молоком.

На Антильських островах їдять щільно. Популярні прохолодні напої і гострі холодні страви. Основними продуктами є риба, молюски, рис, місцеві овочі і фрукти. Із м’ясних продуктів розповсюджені м’ясо свинини, курей, голубів, садова вівсянка, золотиста рисанка, бекасів.

Із овочів і бобових остров'яни використовують карибську капусту, мадеру (клубні якої дуже ціняться), кукурудзу, плоди хлібного дерева, рис, перець, часник, цибулю і горох.

Антильські острови буяють різноманітнішими фруктами. Це насамперед авокадо  червоно-коричневий, з золотистим відливом плід з великою кісточкою, що по формі і розміру нагадує грушу. Із нього варять варення і сироп, готують закуску, салати. Дуже популярні ананаси, кокосові горіхи, лимони, плоди ліани, абрикоси.

Населення споживає багато кави і какао. Характерно, що каву тут підсмажують перед тим, як заварити.

Пюре з баклажанів. Баклажани очищують, відварюють в невеликій кількості води до м’якості, виймають шумівкою, дають воді стекти і розтирають в пюре. Додають до пюре лимонний сік, сіль, чорний та червоний мелений перець, оливкове масло, перемішують, викладають в змазаний оливковим маслом сотейник і ставлять тушкувати в жарильну шафу (пюре не повинно бути запеченим).

Курча відварене з кокосовими горіхами. Курча рублять на куски, кладуть на сковорідку і піджарюють на вершковому маслі разом з мілко нарізаною ріпчастою цибулею. Додають лютеницю, цукор, шафран, мілко нарізаний зелений перець, трішки води, сік кокосового горіха, сіль і тушкують на слабкому вогні. Коли м’ясо стане м’яким кладуть мілко натерту м’якоть кокосового горіха і доводять страву до готовності.

Пудинг із антильських бананів. Банани мілко нарізають, додають яйця, цукрову пудру, хлібний м’якуш, корицю, ванільний цукор, лимонний сік, молоко, натерту лимонну цедру, розм’якшене масло. Все ретельно вимішують до утворення однорідної маси, викладають її в змащену маслом і посипану сухарями форму і ставлять у духовку на водяну баню. Через 1,5 години виймають і поливають сумішшю бананового варення і рому.

Особливості кухні Гаїті  використання для приготування страв дуже гострого перцю. Високо цінується риба. Її варять, смажать, тушкують у печі, маринують у лимонному соку, а потім смажать на гілках лавра і кропу.

На Гаїті у великій пошані індичка, особливо у святкові дні. Велику частину страв їдять з бананами, котрі заміняють хліб. Банани також часто варять із птицею або м’ясом.

Гаїтяни дуже полюбляють молоду кукурудзу, відварну у рибному наварі. Із маніоки (борошна) вони печуть “кассаве” – хліб, який має вигляд тонких хрустких галет.

Популярна закуска з копченого оселедця з авокой. На десерт куштують банани, смажені в олії з великою кількістю цукру, манго і інші тропічні фрукти.

Під час споживання їжі п’ють воду.

Пунш з тропічними фруктами. В глибокому посуді змішують біле вино з ромом, додають сік помаранчу, лимону, ананасу, нарізаного кубиками і посипають порошком кориці і мускатного горіху ананас і банан. Приготовлений пунш витримують декілька годин і подають з шматочками харчового льоду.

Напій з бананів. Молоко кип’ятять з цукром, охолоджують і додають сік помаранча. Рідину вливають в бананове пюре, розмішують, охолоджують. Напій подають, надів на край стакану ломик помаранчу. П’ють його через соломинку.

Гватемальська кухня надзвичайно різноманітна. Вона включає майже тисячу рецептів, добра половина з яких – сугубо місцевого походження. Найбільш оригінальними першими стравами є молочний суп із устрицями, суп із спаржі.

Із м’ясних страв популярні “козателька” – фарш із шинки, відвареної у бульйоні з томатами, “хілашас” – дрібні кусочки відварного м’яса, підсмажені з томатами, борошном і перцем. Свинячі ніжки готуючи багатьма способами. Соус готують із спинного мозку тварин.

Дуже розповсюджені “еншиладос” і “шілакілос” – млинчики з м’ясом, овочами, яйцями, сиром, “тамалє” – загорнути у листя бананів суміш із м’яса і риби (або кукурудзи).

З квіткою ізоте печуть пироги. Другу рослину – шіпідін – використовують для приготування тістечок.

У Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Ріці, Панамі готують багато “тємєлєс” (своєрідних голубців), страв із квасолі та рису, популярні курка у майонезі, смажене м’ясо, страви з бекону, овочі і фрукти.

Салат “Гватемала”. Ріпчасту цибулю нарізають тонкими часточками, додають товчений часник, очищені і нарізані шматочками помідори, відварені, нарізані кубиками кабачки, сардини, шматочки гострого перцю і маслини. Підготовані продукти заправляють оливковою олією, соком лимона і оцетом, солять, додають чорний мелений перець і перемішують. Салат прикрашають дольками зварених вкруту яєць.

Білуга тушкована. Філе білуги солене, вимочене на протязі доби в холодній воді, нарізають на куски, панірують в борошні, посипають сіллю і меленим перцем і обсмажують в оливковій олії. У тій же олії пасерують суміш дрібно нарізаних овочів (ріпчастої цибулі, часнику, помідорів), закладають зелень петрушки і обсмажують рибу, ставлять посуд на слабкий вогонь і тушкують страву до готовності.

Імітовані яблука. Картоплю відварюють в “мундирі”, очищують і обсмажують в фритюрі до золотистого кольору. Відкидають на сито, щоб стік жир. Потім в кожну картоплину вставляють гвоздичку. Подають, посипавши червоним перцем, до смаженого м’яса.

У селах і гористих районах країни у великій пошані індіанська кухня. Особливістю її є застосування гострих сортів перцю, різноманітних спецій, гострих соусів.

У Нікарагуа готують страву, яка мало розповсюджена у сусідніх країнах, “мондонго”. Це суп із риби, овочів та м’яса. Незвичайне поєднання, проте нікарагуанці стверджують, що подібна комбінація їм до вподоби.

Свинина відварна. Свинину відварюють в невеликій кількості води, добавивши декілька зерен чорного та духмяного перцю, тмин, тертий мускатний горіх, гвоздику, сіль і дрібно нарізаний гострий перець. Приготовлене м’ясо виймають і подрібнюють. Нашинковану ріпчасту цибулю обсмажують на оливковій олії разом з дрібно нарізаними очищеними від шкірки помідорами, часником, гострим перцем і зеленню петрушки. Перекладають все це в каструлю, додають туди подрібнене м’ясо, оцет, сухе біле вино, вершкове масло і доварюють на слабкому вогні до готовності, заправивши перед тим, як знять з вогню, збитим яйцем. На гарнір подають смажені банани.

Улюбленою стравою у Панамі є “санкошо”курячий суп із великою кількістю різноманітних овочів, у тому числі, тропічних (отол, майот).

Рис фігурує у оригінальних поєднаннях  із какао і кокосовим молоком, але це на десерт. У Панамі популярна страва “ткзайо”яловиче м’ясо смажать і рясно поливають томатним соусом. Як і у сусідніх країнах, під час їжі п’ють в основному воду. Деякі фрукти, зокрема гуанавану, використовують для виготовлення смачного вина і освіжаючого напою.

У Домініканській Республіці основною стравою є “санкошо”густий суп. Його готують із м’яса декількох видів (козлятини, свинини, курятини і ін.), овочів, тропічних трав і рясно приправляють душицею. Самий смачний “санкошо” варять із м’яса семи видів. Споживають суп на сніданок, а також під час обіду.

Широко розповсюджені круглі пироги з начинкою із м’яса, маслин, яєць і т. ін. Полюбляють домініканці страви із курятини, свинини та телятини.

Солодкі страви дуже різноманітні: “піньйонат”(варення із кокосових горіхів із молоком), “мажарете” (желе), “распадура” (молочне лакомство).

Банани в сиропі з вина. Варять сироп з червоного вина по типу “Бордо” з цукром і корицею. В киплячий сироп опускають декілька зрілих, очищених бананів і відразу ж знімають посуд з вогню. Витримують банани в сиропі кілька годин.

До столу подають воду або пиво. Домініканці дуже люблять каву.

Страви сальвадорської кухні відрізняються гострим смаком завдяки застосуванню великої кількості прянощів. Улюбленими стравами є чорна квасоля і “тамаль”. Дуже розповсюджений також доволі густий суп із кукурудзи. Популярні банани: “платано”дуже великий і “кіпес”дуже маленький.

Банани запечені. На деко, змащене розтопленим вершковим маслом, викладають очищенні і розрізані по довжині банани, солять, притрушують чорним перцем та тертим сиром у сумішші з сухарями. Запікають в жарильній шафі 20 хвилин.

Біфштекс бермудський (Бермудські острови).

Шинку, селеру (корінь) і ріпчасту цибулю пропускають через м’ясорубку і змішують з рубленим м’ясом. М’ясо приправляють соком лимона і порошком “каррі”. Додають червоний мелений перець, нарізану зелень петрушки, яйце і панірувальні сухарі, щоб маса стала в’язкою. З приготовленої маси формують невеликі біфштекси і обжарюють їх в гарячому жиру. Кожен біфштекс прикрашають шматочком смаженого яблука. В тій же сковорідці тушкують кільця ріпчастої цибулі і нарізаний смужками червоний перець. Тушковані овочі розміщують на шматочках яблук невеликими горсточками.

Підготовлені таким чином біфштекси посипають червоним меленим перцем і мілко нарізаною зеленню петрушки, окремо подають відварений рис.

Човник із бананів (Гавайські острови)

М’якоть банана розтирають в пюре. Готують білий соус із борошна і вершкового масла, розбавляють його молоком, змішаним з цукровою пудрою і сіллю. Соус знімають з вогню і помішують до тих пір, доки він не охолоне. Додають жовток, пюре із м’якоті бананів і в кінці – білок, збитий в стійку піну. Човники з бананової шкірки вкладають на змазане маслом деко, наповнюють їх кремом, ставлять в сильно розігріту жарильну шафу і запікають 5-6 хвилин.

Пудинг фруктовий (Гавайські острови)

Відварюють в підсолодженому молоці рис, ароматизують його ваніліном, викладають в форму і охолоджують. В каструлю вливають 1-1,5 стакана води, добавляють цукор, доводять до кипіння, кладуть нарізаними кубиками помаранчі, мандарини, яблука, черешні із компоту або варення, проварюють їх декілька хвилин і виймають шумівкою. Потім проварюють декілька хвилин нарізанні продовгуватими шматочками банани. Форму з рисом перекидають на блюдо, викрашають фруктами і бордюром з бананів. Сироп, в якому варились фрукти, проварюють до згущення, і добавивши в нього абрикосове повидло, мішають до отримання однорідної маси. Отриманим сироп поливають пудинг перед тим, як подавати.

Салат із курчати (Карибські острови)

Підготовлену тушку курчати обсмажують на вертелі, вилучають шкірку з грудинки та ніжок, знімають філе, нарізають його однаковими шматками і складають в тарілку. Обсмажують на вершковому маслі печінку курчати і подрібнюють її виделкою. Очищують від шкірки та насіння велику запашну грушу і нарізають такими ж шматками, як м’ясо курчати. Заливають грушу соком лимона, щоб вона не потемніла, і кладуть в тарілку з м’ясом. До подрібненої печінки додають лимонний сік, гірчицю, чорний мелений перець, сіль та добре збиту сметану. Злегка перемішують, кладуть на тарілку з м’ясом та грушею, затрушують червоним та чорним меленим перцем, все старанно перемішують та прикрашають листям зеленого салату.

Печеня “Варадо де Франчо” (Коста-Ріка)

Курча розбирають на вісім частин і маринують на протязі 2 годин, змастивши сумішшю із лимонного соку, дуже дрібно нарізаної цибулі, меленого перцю і часнику розтертого сіллю. Потім обсмажують м’ясо в киплячому маслі до золотистого кольору. Знявши з помідорів шкірку, нарізають їх шматками. Зелену цибулю та зелень петрушки дрібно рубають, висипають разом з помідорами в сотейник з курча та тушкують до приготування на маленькому вогні. Додають вершкове масло, нарізаний маринований перець, бульйон, дають прокипіти і заправляють борошном. Окремо подають відварений рис і зелений салат.

Кокосові горіхи запечені (Коста-Ріка)

Картопляне борошно розводять у 100г холодного молока. Решту молока кип’ятять, додають до нього розведений крохмаль та, постійно помішуючи, доводять до кипіння. Потім обережно додають подрібнену на тертушці м’якоть кокосових горіхів, родзинки, цукор, ваніль, а також збиті з коньяком яйця. Готову суміш розкладують у формочки, посипають корицею та швидко запікають в жарильній шафі.

Перець, фарширований бринзою (Гондурас)

Солодкий зелений перець обсмажують в сильно розігрітому жирі, остуджують, знімають шкірку, вилучають насіння, кожний стручок фарширують бринзою, змочують в льєзоні і обсмажують. Готові стручки викладають на блюдо. Окремо готують соус: подрібнену та тертушці цибулю пасерують на свинячому жиру, додають очищенні та дрібно нарізані помідори, нарізане шматками сало-шпик, сіль, чорний мелений перець, цукор, дрібно нарізаний гострий перець та все разом варять, поки вода не випарується. Заливають цим соусом перець і посипають страву зеленню петрушки.

Омлет з ананасом (острів Ямайка)

Ананас очищують від шкірки, подрібнюють кубиками, посипають цукровою пудрою і заливають ромом. Яєчні жовтки розтирають до білого кольору з цукровою пудрою, додають молоко, крохмаль, порошок ваніліну і в кінці - збиті до піни білки. На сковорідці розігрівають вершкове масло, виливають підготовану яєчну суміш і підсмажують її з обох сторін. На середину підсмаженого омлету укладають просочений ромом ананас, складують омлет вдвічі, кладуть в змащене маслом деко і запікають в жарильній шафі на протязі 10 хвилин. Потім заливають омлет ромом, добавивши за смаком цукор. Під час подачі ром підпалюють.

Для туристів із країн Центральної Америки рекомендується:

з холодних закусок: помідори, огірки, редька, перець болгарський натуральний; салат із свіжих овочів з майонезом чи салатною заправкою; перець, фарширований овочами; ковбаси копчені, буженина, шинка, ковбаса українська домашня; кури, індички відварені та смажені;

з супів: суп-харчо; суп гороховий; солянка; суп з кукурудзяних зерен; супи-пюре з птиці, дичини;

з других страв: курчата табака, шашлик, бастурма, купати, люля-кебаб; ростбіф, біфштекс, ескалоп, котлети відбивні із свинини, телятина, ромштекс, битки по-київські, котлети по-київські, печеня по-київські, бефстроганов, чахохбілі, гуляш, плов; кабачки, перець фарширований, голубці; каша з кукурудзяних пластівців; оладки з кукурудзяного борошна; млинці з м’ясом;

на десерт: фрукти і ягоди свіжі; компоти із свіжих фруктів та ягід; морозиво; кава-глясе; пудинги, тістечка, кекси, желе, муси, креми.