- •1.1. Особливості технології приготування їжі в країнах Центральної Європи – Словаччина, Чехія, Німеччина, Австрія, Угорщина. Словаччина
- •Питання для самоперевірки
- •Німеччина
- •Питання для самоперевірки
- •Австрія
- •Угорщина
- •Питання для самоперевірки
- •1.2. Особливості технології приготування їжі в країнах Західної Європи – Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії Франція
- •Бельгія
- •Питання для самоперевірки
- •Голландія (Нідерланди)
- •Великобританія
- •Питання для самоперевірки
- •Іспанія
- •Португалія
- •1.4. Приготування їжі в країнах Північної Європи – Швеції, Данії, Норвегії, Фінляндії Скандинавські Країни
- •Норвегія
- •Фінляндія
- •1.5. Приготування їжі в Балканських країнах – Румунії, Болгарії, Греції, Сербії, Словенії, Боснії, Хорватії, Чорногорії. Румунія
- •Питання для самоперевірки
- •Болгарія
- •Питання для самоперевірки
- •Сербія, Словенія, Боснія, Хорватія, Чорногорія, Македонія
- •1.6. Приготування їжі в країнах Східної Європи – Україна, Росія, Білорусія, Польща. Україна
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Білорусія
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •1.7. Приготування їжі в Прибалтійських країнах – Естонія, Латвія, Литва Естонія
- •2.1. Особливості технології приготування їжі в країнах Сходу – Туреччина, Іран, Сірія
- •Туреччина
- •2.2. Приготування їжі в країнах Південно-Східної Азії – Індонезії, Бірми, в`єтнаму, Філіппін, Таїланду Філіппіни та Індонезія
- •В’єтнам та Бірма
- •Таїланд
- •2.3. Приготування їжі в країнах Східної Азії – Японії, Китаї, Кореї а також Південної Азії – Індії, Шри-Ланці Японія
- •Питання для самоперевірки
- •Монголія
- •Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш
- •Питання для самоперевірки
- •2.4. Особливості приготування їжі в країнах Середньої Азії. Казахська кухня
- •Запитання для самоперевірки
- •Таджикська кухня
- •Узбецька кухня
- •Запитання для самоперевірки
- •Австралія та Нова Зеландія
- •5.1. Особливості технології приготування їжі в країнах Північної Америки – сша та Канади
- •Питання для самоперевірки
- •5.2. Особливості технології приготування їжі в країнах Південної Америки – Аргентині, Бразилії, Венесуелі, Колумбії, Парагваї, Перу, Уругваї, Чилі, Еквадорі
- •Питання для самоперевірки
- •Питання для самоперевірки
- •Література
Сербія, Словенія, Боснія, Хорватія, Чорногорія, Македонія
Історично так склалося, що кулінарія цих країн дуже схожа з кулінаріями інших балканських країн, проте “кулінарна біографія” їх дуже строката. Сербська кухня схожа зі слов’янською – тут дуже люблять щільну, присмачену спеціями їжу; у Дальмації навпаки, віддають перевагу легкій, необтяжливій їжі. Кухня Словенії багато в чому нагадує австрійську, у Воєводині відчувається вплив угорської і болгарської кулінарії, а кухня кроатів являє собою щось середнє між ними. У Боснії, де великий вплив тюрських традицій, визнають тільки баранину і гострі страви з неї, у Воєводині – переважно свинину, на Адріатичному узбережжі як і італьянці люблять рибу і борошняні вироби, маслини, а рибні страви – добуток кулінарів Охридського узбережжя (риба у горщиках по-охридські, форель по-охридські) славляться у всіх цих країнах. Хорватська кухня основана на слов’янських і давньоантичних традиціях. На її формування вплинула італійська, грецька, угорська, та австрійська кулінарії. Основні продукти, які використовують – це овочі, зернові, баранина, свинина, телятина, птиця, бобові. Фірмовими стравами є риба і нерибні продукти моря, які смажать на відкритому вогні на оливковому маслі з додаванням приправ. М’ясні продукти коптять або готують “салямі” та ковбаски зі спеціями. Також фірмовою стравою є ягнятко, запечене у печі з капустою, картоплею та молочними продуктами. Дуже поширені вироби з тіста (горіховий пиріг, штруклі, бучниця та ін.). Хорватія славиться своїми винами: істра, каберне, мальвазія, білий мускат, мерло та ін.
На сніданок жителі цих країн вживають гарячі закусок сосиски, яєчню із салатом, а холодними закусками є свинячий сальтисон, шинка, салати зі свіжих овочів, кефір, простокваша.
Супи варять на яловичому і баранячому бульйоні з мозком і різними овочами. Наприклад, “говедья супа” (суп з яловичини) і “чорба од спанача” (суп зі шпинатом).
У багатьох районах цих країн надзвичайно популярні національні страви з м’яса, смаженого над дерев’яним вугіллям, - чевапчичи (яловичі ковбаски), плескавиці (вид котлет) і ражничи (вид шашлику). Усі страви, приготовлені таким чином, подаються з дрібно нарізаною ріпчастою цибулею. Особливо пікантною приправою вважаються невеликі стручки гострого перцю.
Загальною і широко розповсюдженою національною стравою є “дьювег”. Це гуляш з баранини, що тушкують в олії з рисом, великою кількістю томатів, баклажанів, свіжої паприки, цибулі і гарбуза. Крім того, в меню підприємств ресторанного господарства можна зустріти і такі страви, як смажений карбонат, бараняча печінка, м’ясо на вертелі, шніцель панірований, голубці по-сербські, курка під гірчичним соусом, індичка з квашеною капустою. У виготовленні страв використовується багато приправ і спецій.
Багатий вибір борової дичини на території цих країн дозволяє готувати різноманітні делікатесні страви з м’яса кабана, оленя, лося, косулі, дикої качки.
Дуже широко представлені рибні страви і страви з продуктів моря. Це смажений сом, тунець у маринаді, макрель з грибами, короп з часником, форель, приготовлена різними способами, “п’яний короп”, плов з каракатиці, морські раки та ін. Жителі цих країн вживають багато всіляких овочів (томатів, баклажанів, перцю, цибулі, часнику), оливкового масла, баранини, яловичини, птиці, фруктів, баштанних, горіхів, різних запашних трав і пряностей. У великій пошані м’який сир – з нього починається будь-яка трапеза, а каймак – це чергова страва на кухні господарки.
Спосіб його приготування простий. Кип’ячене коров’яче або овече молоко розливають у широкі і неглибокі миски. Поки молоко остигає, на його поверхні утворюється ніжна тонка плівка, її обережно знімають і складають у дерев’яні барила шар за шаром, причому кожен шар небагато солять. Чим більше каймак бродить, тим більше його треба солити. Зрілий каймак набуває різкого пікантного смаку і жовтого кольору. Він використовується для приготування грибанниці, смаження форелі і інших страв. Популярна молочнокисла продукція.
У багатьох районах цих країн є власні особливості харчування. У Сербії, наприклад, сир подають на початку обіду, а не наприкінці, як це роблять у деяких країнах Заходу. До столу подають у порівняно великій кількості білий свіжий хліб, а також червоний і чорний перець, олію (частіше оливкову), оцет, мінеральні і фруктові води.
Улюблений напій – кава. Існує два способи її приготування: кава по-сербські та кава по-турецькі. Із вино-горілчаних виробів полюбляють: сливовицю, ракію, пиво.
Туристам можна рекомендувати:
холодні закуски: масло вершкове, кефір, кисляк, йогурт, сир; натуральні помідори, огірки, редис; ікру кабачкову, баклажанну; салати зі свіжих овочів із салатною заправкою, перець фарширований; солоні і мариновані огірки, помідори, гриби; краби, креветки; рибу копчену, осетрину заливну, рибу під маринадом, кури смажені, шинку, буженину, ковбасу домашню, українську, окорок з хроном, язик заливний, паштети;
супи: бульйон із курки, курчати, телятини, яловичини з овочами; розсольник; суп-пюре із м’ясних продуктів і овочів, солянка рибна, юшка, локшина куряча, супи із бобових;
другі страви: котлети відбивні з баранини, свинини, телятини; шашлик з баранини, бастурма, люля-кебаб, рагу з баранини, лангет, антрекот, біфштекс, ескалоп, биточки по-київські, печеня по-київські, кабачки, перець фарширований, голубці, долма;
десерт: свіжі та консервовані фрукти і ягоди, компоти зі свіжих та консервованих фруктів, салат із фруктів, тістечка, торти, морозиво, желе, муси, креми, солодкі пудинги;
напої: чорна кава або кава по-східному. Ранком до чорної кави подають гаряче молоко.
До всіх других страв варто подавати натуральні та солоні помідори, огірки, багато зелені та зеленого салату.
В обов’язковому порядку варто подавати до столу оцет, червоний та чорний мелений перець, різні гострі томатні соуси.
