Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику

Розвиток і збагачення педагогічної практики значною мірою залежать від надбань педагогічної науки. Вона ви­значає мету і зміст, форми й методи виховання та підготов­ки підростаючого покоління до життя і праці, впливає на розвиток й удосконалення національної школи та освіти. Впровадження в практику досягнень педагогічної науки передбачає оволодіння учителями, вихователями і керів­никами шкіл результатами нових педагогічних дослі­джень, розробленими на їх основі практичними рекомен­даціями і методикою їх застосування. Втілити ідеї педаго­гічної науки в практику діяльності можуть як окремий педагог (учитель навчального предмета, класний керів­ник, вихователь, директор школи чи його заступник), так і їх група (методичне об'єднання класних керівників, вчи­телів навчального предмета), педагогічний колектив.

Етапами запровадження в практику конкретних досяг­нень є: підготовка науково-методичних рекомендацій і розроблення необхідної документації для працівників школи; проведення інструктивно-методичних нарад з ке­рівництвом школи й активом учителів, розподіл функцій між ними; надання оперативної допомоги керівництву школи у плануванні й проведенні методичного навчання і самоосвіти вчителів з досліджуваної проблеми; чітке ви­значення основних етапів впровадження і пов'язаного з ним методичного навчання, щоб воно стало доступним для вчителів; проектування заходів морально-психологічного стимулювання працівників, школи, які беруть участь у цьому процесі; оперативний контроль за впровадженням, виявлення типових труднощів і недоліків, внесення корек­тив до методичних матеріалів, змісту методичного навчан­ня, до темпу і етапів впровадження; аналіз результатів впровадження наприкінці навчального року і накреслення нових перспектив роботи над цією темою.

Як свідчить досвід, не все нове педагогічний колектив сприймає з ентузіазмом. Адже завжди знайдуться вчителі, які на будь-які новації дивляться з недовірою, скептично, не бажатимуть нічого змінювати у своїй діяльності. Тому потрібно переконати педагогічний колектив у їх доціль­ності, довівши зумовленість цих педагогічних ідей сус­пільними потребами, вимогами перед школою. Важливо, щоб педагоги зрозуміли, яких результатів у навчанні та вихованні буде досягнуто внаслідок впровадження нова­торської ідеї, як вони вплинуть на раціоналізацію праці вчителів та учнів. Цьому часто сприяє підкреслення нас­тупності нових ідей з уже наявними у шкільній практиці і передовому досвіді вчителів, що свідчитиме про можли­вість використання їх у конкретній школі. Позитивно впливають на педагогів ознайомлення з результатами дос­віду інших шкіл, які успішно втілюють цю наукову ідею, порівняльні діаграми, схеми, таблиці, що доводять ефек­тивність нових прийомів роботи.

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки особли­во актуальними є педагогічні новації, які сприяють оптимізації навчально-виховної роботи, забезпечують організацію диференційованого навчання, впровадження методики по­передження і подолання педагогічної занедбаності учнів та ін. Однією з форм упровадження є авторські школи, які, попри вирішення загальних освітніх завдань, особливу увагу зосереджують на актуальній, за їх переконаннями, проблематиці. У них, як правило, функціонує власна сис­тема опанування знань, практичних умінь і навичок дос­лідно-експериментальної діяльності, окремих видів професійної підготовки, роботи за новими технологіями. Ав­торство означає передусім глибоке вивчення особистості учня (інтелектуальних, психологічних, медичних, фізич­них даних, навчальних можливостей, здібностей, нахилів, мрій) і на цій основі вироблення, погодження та реаліза­цію індивідуальних планів його навчання, виховання, роз­витку з обґрунтованим прогнозуванням результатів усіх етапів навчально-виховного процесу. Воно передбачає ро­боту за авторськими, експериментальними та оригіналь­ними програмами на уроках, заняттях факультативів, у Гуртковій роботі тощо; використання нестандартних та оригінальних підходів до організації навчально-виховно­го процесу; орієнтацію на зв'язок з вищими закладами ос­віти, НДІ, позашкільними й іншими установами та орга­нізаціями, навчання на їх базі; системну індивідуально-групову роботу медико-соціально-психологічної служби; підвищення психолого-педагогічної культури учасників навчально-виховного процесу; індивідуальну науково-ме­тодичну роботу з педагогами, поєднання в ній контрольно-аналітичного й методичного аспектів; організацію центрів розвитку і дозвілля учнів, батьків, учителів; подолання дискомфорту в навчанні, розвитку учнів, роботі педагогів; співпрацю зі школою.

Авторські класи створюють за ініціативою вчителя, який згодом стає його класним керівником.

Основою науково-філософської концепції авторської школи є любов до дітей, які є центром педагогічної систе­ми, звернення до їх внутрішнього світу, опора на їх сили, внутрішні потенції.