- •Пленарна робота. Патріотичне виховання в україні патріотичне виховання, як фактор розвитку гуманітарної сфери регіону
- •Интеграционные вызовы стратегии патриотического воспитания в Украине
- •Литература
- •Національна ідентифікація в умовах поглиблення інтеграційних процесів (глобалізації)
- •Література
- •Особливості питань патріотичного виховання в сша
- •Патриотизм сквозь призму духовности
- •І секція збереження духовних цінностей в умовах прискорення модернізаційних та глобалізаційних процесів Релігія і політика – проблеми взаємодії
- •Особливості формування патріотизму в поліетнічних державах
- •Порівняння досвіду студентського амоврядування польщі та україни
- •Література
- •Музейна справа в закладах освіти полтавщинияк один із шляхів збереження духовних цінностей
- •Література
- •Релігійна толерантність в контексті взаємин з державою
- •Література
- •Демографический фактор воспитательного процесса
- •Політико-культурний аспект процесу модернізації
- •Религиозный патриотизм: социально-философский анализ понятия
- •Література
- •Перспективи розвитку національної свідомості в сучасному українському суспільстві
- •Література
- •Роль церкви у збереженні духовних цінностей нації
- •Література
- •Громадянський патріотизм в умовах делегітимації політичної влади в україні
- •Література
- •Формування правової культури як механізм патріотичного виховання молоді
- •Література
- •Формування ціннісно-орієнтованого смислового поля у розвитку культури патріотизму в україні
- •Література
- •Особливості розвитку суспільної свідомості в перехідний період
- •Література
- •Духовные издержкипроцесса модернизации
- •Проблеми релігійної освіти в Україні
- •Регіональний розвиток в умовах глобалізації
- •Література
- •Віртуальний виміргромадянської культуриукраїни
- •Література
- •Цінністні орієнтації молоді україни у контексті її трансформаційних процесів
- •Література
- •Революційної музики на формування суспільної свідомості
- •Трансформація політичної ідентичності українців у пострадянський період
- •Література
- •Моральність як прояв патріотизму в роботі соціального працівника
- •Література
- •Мультикультуралізм і патріотизм в сучасних концепціях політичної нації
- •Література
- •Популяризація концепції корпоративного громадянства в рамках підвищення культури взаємин української держави, бізнесу та суспільства
- •Література
- •Політична культура як фактор оптимізації процесівмодернізації політичної системи
- •Література
- •Модернізація цінностей українців в рамках євроінтеграційних процесів
- •Література
- •Громадянське суспільство як фактор формування засад патріотизму в державі
- •Література
- •Модернізація місцевих демократій в україні як одна з умов формуванняпочуття громадянськості
- •Література
- •Наслідки політики мультикультуралізму:акультурація мігрантівчи асиміляція європейців?
- •Література
- •Виховання громадянина в сучасній школі
- •Критерії патріотичного виховання студентської молоді
- •Важливість ідейно-патріотичного виховання учнів на уроках іноземної мови на прикладі військових ліцеїв
- •Виховання національної свідомості в учнів на уроках історії україни вечірньої школи
- •Література
- •Патріотичне виховання школярів як проект учнівської діяльності
- •Краєзнавча робота та дисципліна як форма патріотичного виховання
- •Громадянська освіта та патріотичне виховання молоді в умовах інтеграційних процесів
- •Література
- •Виховання патріота та громадянина України засобами скаутської навчально-виховної системи
- •Література
- •Роль вчителя у системі поширення громадянської освіти
- •Література
- •Створення умов для формування громадянської компетентності учнів у сучасному освітньому просторі досвід роботи енвк№1
- •Патріотичне виховання в україні: минуле й сьогодення
- •Література
- •Діяльнісно-практичні форми роботи з патріотичного виховання в освітньому просторі
- •Регіональний патріотизм як основа сучасного патріотичного виховання
- •Література
- •Література
- •Ігрові методи роботи та елементи козацької педагогіки в системі патріотичного виховання учнів знз
- •Ігри спортивно - пізнавальні:
- •2. Ігри мистецько-навчально-пізнавальні:
- •Програма гуртка «майбутній воїн»
- •Тема 2. Стройова підготовка
- •Тема 3. Прикладна фізична підготовка .
- •Тема 4. Вогнева підготовка.
- •Тема 5. Військові ритуали.
- •Тема 6. Статути збройних сил україни.
- •Тема 7. Елементи топографії та орієнтування на місцевості.
- •Тема 8рухліві та спортивні ігри
- •Тема 9 загальна фізична підготовка та алетизм
- •Тема 10 екскурсії та масові заходи .
- •Література
- •Платформа громадянського та військово-паріотичного виховання на основі Діяльністі військово-патріотичних клубів
- •Література
- •Специфіка військово-патріотичного виховання учнів шестирічного віку в козацьких класах (з досвіду роботи ку Сумська спеціалізована школа і-ііі ст. №25 м. Суми)
- •Из опыта работы Заводской районной организации Общества содействия обороне Украины
- •Література
- •Вплив вестернізації на образ сім’ї в сучасній україні
- •Соціальне партнерство як фактор формування патріотизму
- •Література
- •Формування патріотизму студентства шляхом включення у громадську діяльність внз
- •Література
- •Література
- •Патріотичні цінності як елемент політичної культури
- •Література
- •Тоталітарні практики сучасних демократій
- •Література
- •Механізми протидії системі усиновлення як формі торгівлі людьми
- •Література
- •Партійність - як механізм патріотичного виховання української молоді
- •Виховання патріотизму в процесі професійної підготовки студентів
- •Література
- •Идеология как основа управления поведением человека в массе
- •Література
- •Інституалізація патріотизму і державності у контексті громадянського націотворення і глобалізаційних процесів
- •Література
- •Феномен хабаря в українському суспільстві
- •Історичний досвід побудови української державності: соціологічний аналіз державної діяльності н.Махна.
- •Україна: на шляху до інтеграції
- •Мобінг в молодіжному середовищі
- •Належне врядування по-українські
- •Література
- •Суб’єктні знакові репрезентації в уявленні соціального світу
- •Література
- •Суб’єкти соціальних подій у патріотичному вихованні
- •Література
- •Виборчий процес як головний імператив формуваннямолодого громадянина та патріота в умовах розвиткусучасного демократичного суспільства україни
- •Література
- •Належне управління як фактор розвитку патріотизму
- •Література
- •Власність як основа конструктивних соціальних сподівань
- •Література
- •Глобалізаційний вимір соціальної відповідальності
- •Література
- •Виховання патріотизму в умовах суспільно-політичної кризи
- •Патріотичне виховання молоді як фактор консолідації суспільства
- •Література
- •Розвиток патріотизму при вирішенні конфліктів серед школярів підліткового віку
- •Динаміка патріотичного позиціонування студентської молоді: 2010 – 2013 рр.
- •Література
- •Спільна справа як засада патріотизму у дослідженнях українських філософів
- •Література
- •Динаміка зміни усвідомлення проблем патріотичного виховання в Україні: погляд студентської молоді (2012-2013 рр.)
- •Соціальний престиж як фактор стратифікації сучасної україни
- •Література
- •Законодавство україни в сфері захисту прав людини
- •Література
- •Життєустрій народу як основа вибору стратегії розвитку україни в умовах євроінтеграції
- •Література
- •Історична пам'ять як механізм патріотичного виховання молоді
- •Проблема раціонального використання волонтерів у профорієнтаційній роботі
- •Література
- •Формування спільної європейської гуманітарної ідеології як фактор оптимізації інтеграції України до світової спільноти інформаційної епохи
- •Література
- •Участь у патріотичних програмах як форма організації вільного часу людей похилого віку
- •Література
- •Фактори руйнування патріотизму: студентський погляд
- •Література
- •Сучасний стан та перспективи розвитку системи державного управління післядипломною педагогічною освітою в україні
- •Література
- •Флешмоб як засіб патріотичного виховання
- •Література
- •Проповідь як механізм продажу релігійних послуг в Україні
- •Патріотизмяк шляхмодернізації державногоуправління
- •Література
- •Демократія в історії політичної думки
- •V секція Роль молодіжної політики в реалізації патріотичного виховання національно-патріотичне виховання молоді в сучасних умовах
- •1. Завдання національно-патріотичного виховання:
- •2. Форми національно-патріотичного виховання молоді в Україні
- •3. Напрямки реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді
- •Сучасне козацтво у патріотичному вихованні молоді. (на прикладі «всеукраїнської федерації спас»)
- •Література
- •8. Газета “миг” від 7 серпня 2008 року// http://spas.Zp.Ua
- •9. Спортивні школи // http://spas.Zp.Ua
- •10. Презентація школи Спас // http://spas.Zp.Ua роль молодіжної політики в реалізації патріотичного виховання на прикладі ліцеїв з поглибленою військово-фізичною підготовкою
- •Патріотична свідомість як продукт історико-філософського рівня знання
- •Література
- •Гуманізм як засіб формування патріотизму
- •Збереження і трансформація традиційних цінностей і життєвих пріоритетів молоді в контексті євроінтеграції.
- •Деякі аспекти патріотичного виховання
- •Література
- •Соціально-політичні та культурні засади формування громадянського суспільства
- •Література
- •Особливості патріотичного виховання студентів в запорізькому гідроенергетичному коледжі здіа
- •Література
- •Вплив молодіжних громадських організацій на навчальний та виховний процес в школах на прикладі мнк
- •Про патріотичне виховання учнівської молоді у системі виховної роботи навчальних закладів та засобами позашкільної освіти
- •Сохранение духовных ценностей в условиях информационной глобализации
- •1 Курс, 2 медицинский факультет згму, группа 8п
- •Література
- •Фридман т. Плоский мир. Краткая история XXI века // т.Фридман – м.: Хранитель, 2006. – 60с. Волонтерство, як рух молодіжної політики
- •Инвестиции в патриотизм: Или как выбрать проект достойный вложений.
- •Формування нормативно-правової бази енергозбереження України
- •Екологічні аспекти енергозбереження в Україні.
- •Вплив впроваджених енергозберігаючих технологій на стан навколишнього природного середовища.
- •Социальные ответсвенность субъектов хозяйствования в контексте устойчивого развития экономики
- •Литература
- •Проблеми та перспективи впровадження навчального курсу із сталого розвитку у вищій школі
- •Література
- •Соціокультурний простір дому в контексті патріотичного виховання молоді
- •Література
- •Фігури соціальної пам'яті у патріотичному вихованні молоді
- •Література
- •Формування правової культури як механізм патріотичного виховання молоді
- •Література
- •Література
- •Мониторингправовой культуры как фактор демократизации современного общества:региональный аспект
- •Література
- •Національно-культурний зв’язок людини і держави як основа публічної служби
- •Література
- •Региональная специфика патриотического воспитания в российской федерации в постимперский период
- •Література
- •Роль громадянина в формуванні демократичного суспільства
- •Література
- •Музей – как центр воспитания гражданственностии патриотизма
- •Література
- •Значение семейных отношений в формировании толерантной личности ребенка
- •Література
- •Соціальна активність молоді як чинник становлення молодого громадянина-патріота
- •Висновки
- •Література
- •Поиски современной системы патриотического воспитания молодежи
- •Література
- •Правові аспекти формування громадянина в системі загальної середньої освіти в умовах розвитку громадянського суспільства в україні
- •Література
- •Проблемы современной системы патриотического воспитания молодежи
- •Література
- •Цивилизационный подход в изучении гуманитарных дисциплин
- •Література
- •Патриотическое воспитание молодёжи в современных условиях
- •Література
- •Педагогічний менеджмент в умовах розвитку демократичного суспільства в україні
- •Виховання молоді, як складова формування громадянина та патріота
- •Література
- •Місце цінністних орієнтацій у патріотичному вихованні молоді
- •Література
- •Демократические ценности и антитеррористическая деятельность: конфликт интересов
- •Література
- •Зміна змісту та методів патріотичного виховання – загальне питання в сучасній системі освіти
- •Література
- •Підготовка нормативно-правових актів як механізм забезпечення реалізації конститутції україни
- •Література:
- •Особливості патріотичного виховання школярів в контексті гуманізації сучасної освіти
- •Висновок
- •Література:
- •Духовна спадщина як фактор патріотичного виховання молоді
- •Ідея впровадження інституту шкільного омбудсмена в україні
- •Література
- •Першочергові завдання органів державної влади у сфері взаємодії з громадськістю: виховання патріота та громадянина
- •Література
- •Громадяни та громадські організації – головні суб’єкти виборчого процесу в україні
- •Соціальні цінності, як фактор формування громадянина-патріота: соціологічний аналіз
- •Висновки
- •Література:
- •Професійна самосвідімстьособистості як складова патріотичного виховання
- •Література
- •Теорії дослідження громадсько-політичних рухів
- •Література:
- •Роль стабільної зайнятості у формуванні патріотичних настроїв серед населення
- •Література
- •Новели законодавства в розрізі порядку утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань
- •Література
- •Громадянськість особистості як основний критерій становлення громадянського суспільства
- •Література
- •Образование требует постоянного преобразования
Интеграционные вызовы стратегии патриотического воспитания в Украине
Лепский М.А.
д.филос.н., проф., декан факультета социологии и управления
Запорожского национального университета
Средства массовой информации набивают оскомину «повесткой дня», в которой показывается выбор между Евросоюзом и Евразийским вектором. Понятия «модернизации», «транзита», в значении попытки догнать «развитые страны», уже полностью приравняли к достаточно забытому понятию «прогресс», к которому они, естественно, не сводятся. Эти понятия закрепляют догоняющий и подражательный характер развития периферийных стран по отношению к новационному развитию стран-центров. Все реже вспоминают, что развитие – это разрешение существенных противоречий общества и основных его проблем, что означает далеко не мимесисный, подражательный характер, а дееспособный, субъектный подход к развитию.
Глобализация, как формирование мировой цивилизации, предполагает объединение народов в единое сообщество. Отсюда логика: надо сначала объединиться с региональным «компонентом» Европой или Евразией, и сними – в мировую цивилизацию. Иными словами, интеграция, с одной стороны, это сокращение суверенитета, с другой стороны – включение в глобализацию.
Еще начиная, со Г. Спенсера, Э. Дюркгейма, М. Вебера, Г. Зиммеля интеграция рассматривается в единстве со своей противоположностью – дифференциацией, при этом последней уделялось больше внимания. Это соответствует и закону самоорганизации, в которой согласование возможно при наличии общего и отличного, общее дает возможность интеграции, а дифференциация определяет дополнение (Васильев Г.Н., Келасьев В.Н.) [1].
Но современная интеграция для Украины в мотивации элиты расцениваетсяиначе, как надежда, что «кто-то» наладит жизнь в нашем доме, «как у них» в Европе, которая знакома по СМИ или туристическим поездкам украинцев.Это попытка украинской элиты жить по европейским стандартам в Европе, поскольку у нас с быстрыми политическими сменами и «местью» предшественникам создается угроза для качества жизни «элиты». При этом «незаконные» или «минимизационные схемы» получения капитала «элита» ожидает оставить в Украине. «Элите» необходима неэффективная правовая система Украины для получения сверхприбыли, при «открытости» границы для вывоза капитала в Европу. Культурные, ментальные, жизнеустройственные характеристики в расчет не берутся, как и возможность «отторжения» искусственной прививки.
К тому же, у государственного управления остался усеченным объект управления – налоги, государственные услуги, и узаконенное насилие, поскольку приватизация постепенно не оставила государственных предприятий, а цикличность пульсаций либерализации и национализации в Украине отсутствует.
Отсутствие консолидированной украинской общности народа, с навязанным культом индивидуализма и «тоталитаризацией» денег, создает возможность принятия «любых решений за инвестиции» и определяет продажно-компрадорский характер олигархического устройства. В таком положении Украина определяется элитой как периферия, и, соответственно, происходит и поиск центра влияния.Одновременно притягательным является опыт прибалтийских стран и Польши, в которых качество жизни выше, чем в Украине, и адаптация в Евросоюзе уже прошла.
Согласование отношений центр-периферия может происходить в разных форматах, кратко охарактеризуем их.
Во-первых,это конвергенция, схождение, сближение как объективный процесс приобретения сходных черт в результате приспособления к сходным условиям существования.В свое время, это понятие было введено для обозначения сближения капиталистических и социальных систем, заимствования прогрессивных черт в развитии.Эта идея разрабатывалась П. Сорокиным, У. Ростоу, Дж. К. Гэлбрейтом (США), Р. Ароном (Франция), эконометрикой Я. Тинбергеном (Нидерланды) Д. Шельским и О. Флехтхаймом (ФРГ). Предполагалось сближение объективно равносильных субъектов развития.
Во-вторых, в конгломерации, в этом виде интеграции общество сохраняет свои черты и свойства, отсутствует технологическая зависимость от центра, но перемещение политического, экономического, социального, символическогокапиталов находится под контролем управляющей подсистемы, центра.
В-третьих, видом интеграции выступает конгрегация, которая обозначает путь «правового идеала». Мы используем это понятие не в церковно-религиозном значении, но как объединение, собрание и организацию по «одному уставу», с правовой основой, доминантой международного права.
В-четвертых, интеграция в отношениях центр-периферия может проходить в формате «периферийного подключения» по аналогии с компьютером. Подключение «периферии» возможно при уникальныхвспомогательных функциях подключения к системному процессору. Функциональная дифференциация становится условием интеграции, которая осуществляется через «драйвера» согласования. В данном контексте ими выступают государство, гражданское общество, ТНК и другие масштабные субъекты.
Так, в этой метафоре «принтер», «сканер» и другие периферийные устройства можно «подключить» к любому системному блоку при наличии «драйверов», так и периферия подключается к любому системному центру.
В-пятых, сейчас представителями СМИ активно обсуждается конвергенция [2] в значении объединения различных средств массовой информации в едином процессе дигитализации, перевода их в цифровые формы, а,значит, в форматеинтеграции телевидения, радио, газет, связи и Интернета в единую систему.
В глобализационной интеграции такая «отцифровка», в широком значении, происходит еще и в формировании массовой культуры со своими смыслами, стандартами потребления, статусно-ролевыми определениями успеха.В этом случае «отцифровка» в интеграции – это борьба форматов, стандартов тиражирования и форматирования, чем занимаются международные«центральные» институты.
Соответственно центр диктует стандарты для «драйверов» и «периферии». Показательным был вопрос одного из председателей сельской рады из Ивано-Франковска: «А в Европе, по стандартам, какая высота бордюров?». Даже такой, вроде бы, незначительный вопрос при стандартизации требует значительных капиталовложений.
В-шестых, в мире глобализация осуществляется и в формате альянсов, сетей и кластеров, когда сближение осуществляется в мировом распределении труда вне зависимости от географической близости. Так, стандарты и отношения в фирмах Самсунг (имярек любой ТНК) ближе друг к другу в разных странах, например, в Южной Корее и Украине, чем близость представителей фирм «Самсунг» и «Сони» в Украине, которые могут находиться на соседних улицах.Другой пример: украинские компьютерщики ближе к заказчикам из Австралии, Германии и др. стран, чем к заказчикам из Украины из-за рисков ненадежности заказа.
Иными словами, формат интеграции характеризуется «пронизывающей связанностью», в технологической и производственной близости, даже при географической удаленности, но с обязательным условием наличия информационных средств связи и транспортной связанности.
В-седьмых, остановлюсь на форматах интеграции «разнесенной центричности» по уровням и сферам. Так, штаб-квартира Евросоюза и офис НАТО находится в Брюсселе, Международный суд и Международный трибунал в Гааге, Международный арбитражный суд – в Стокгольме, Суд Европейского Союза в Люксембурге,Европейский банк реконструкции и развития – в Лондоне, Секретариат Совета Европы – в Страсбурге.Да, и руководство Евросоюзом смещается от одного государства к другому. Обсуждение «разнесенности» центров происходило и в России – в проекте сохранения представительского центра за Москвой, финансово-административного за Санкт-Петербургом, судебного – за центральной Россией. В качестве примера можно вспомнить и более ранние проекты имперской России – треугольника связанности Москва – внутренние просторы России, Санкт-Петербург – Западная Европа, Варшава – Восточная и Южная Европа. И основные железные дороги были построены между этими центрами.
Но «разнесеннаяцентричность» в глобализации определяет формирование концентрированных преимуществ в какой-либо сфере, что предполагает усилия в определенном направлении, формирования собственного центризма. Так, «успешные кластеры вовлекают в свою деятельность большое количество связанных с ними отраслей промышленности, фирм-поставщиков и институтов, размещенных в географической близости.Норвегия – небольшая страна, в которой проживает лишь 0,06% населения планеты, но она обеспечивает около 10% мировых морских перевозок. В основном, благодаря этому ее доля в мировом ВВП составляет около 1%. Жизненный уровень и заработная плата в стране высокие, тем не менее, Норвегия остается конкурентоспособной, несмотря на жесткую конкуренцию» [3].
К сожалению, возможны и другие сценарии интеграции, с негативной окраской, насилием или кризисным упрощением.
Во-первых, упрощение дифференциации в разделении труда, как сокращение необходимой сложности сфер украинской жизни, т.е. нехватка, а то и ликвидация высококвалифицированных ученых и практиков в отдельных сферах общественного производства, что отмечается в разрушении отраслевой науки и подготовки кадров, уничтожения системы научно-исследовательских институтов.
Во-вторых, известны«другие формы объединения», такие как экспансия или колонизация, в котором диктат центра на периферию означает насилие (политическое, экономическое или культурное, или различное их сочетание).В современных технологиях более популярны теории «управления хаоса», как скрытый диктат центра над периферией. Управление хаосом, концепция Стивена Манна [4], означает переход объекта от одного неустойчивого состояния к другому, без развития, с истощением дееспособности субъектностиманипулируемой страны. Примерами могут служить события силового открытия «закрытых обществ», таких как Ирак, Ливия и т.д.
В-третьих, это редифференциация, как интеграция в целостность мирового распределения труда, без гармонизации, в кризисном разрушении структуры дифференциации целостного государства, вполной зависимости от технологических «форматов» лидеров,при этом осуществляется запаздывающая инновация, как потребление устаревших или отстающих «программ» в догоняющей модернизации.
В-четвертых, анклавная (столичная или мегаполисная) модернизация, в которой интеграция происходит лишь нескольких центральных мегаполисов. Глобализация означаетопределениеим места как периферийных центров мировой цивилизации. В Украинеэтавозможность характерна, прежде всего, для Киева, Львова, Донецка, Днепропетровска [5].
В-пятых, архаизация, как упрощение практик производства или усечения экономики страны до обмена и потребления за счет своих невосполнимых сырьевых ресурсов или выполнения функций в объединительных процессах. Когда государство рассматривается лишь как территория, резервацияили отстойник «химических отходов», беженцев военных конфликтов, депортируемых из Европы, или так называемой «серой зоны Европы» (понятие введено В.П. Горбулиным, экс-секретарем СНБО).
В этих вызовах интеграции острым является вопрос о стратегии патриотического воспитания граждан Украины. Стратегия всегда предполагает целостность организации, высший уровень руководства, действия, направленные на внешнюю среду с целью получения конкурентных преимуществ.
Стратегия патриотического воспитания исходит не просто из любви к территории, ак украинскому народу, как сохранение украинской целостности в сохранении своей идентичности, в развитии субъектности украинского общества.
Любовь рассматривается, пользуясь концепцией моего учителя Воловика В.И., в стремлении возвысить и развивать объект любви–Родину, добавлю, в своей деятельности, в своих усилиях.Интеграционный выбор Украины для ее патриотов – это не просто готовность к тому, чтобы кто-то под свой стандарт форматировал нашу страну, это усилия к субъектности в объединении, отстаивании своего права на лучшую жизнь. При этом интеграция в глобализационных процессах должна учитывать культурно-историческое единство, прежде всего, братских славянских народов России и Белоруссии. А это требует внимательного рассмотрениянеобходимости интеграции, ее форматов, получения в них конкурентных преимуществ, определения стратегии в единстве дивергенции и конвергенции. Формат субъектного выбора Украины как сильной страны с внутренним источником развитием, партнером Евросоюза и Таможенного союза – это патриотический проект мобилизации внутреннего единства. Только консолидированная Украина, народ, может определить европейский или евразийский выбор при внимательном исследовании формата интеграции с защитой национальных интересов и осуществлением конкурентных преимуществ как «проекта будущего».
При этом дивергенция означает такое развитие морфологической и функциональной специфики, которая может создать лидерские позиции Украины в будущем. А конвергенция требует не просто определения PathDependenceинституциональной определенности предыдущих этапов развития, но иприближения к сценариям, которые определял Петр І: «Найти умелого человека, научиться у него и превзойти».
