Соціальний престиж як фактор стратифікації сучасної україни

Синичич О.О.

студент факультету соціології та управління ЗНУ

Престиж уявляє собою явище соціальне, яке характеризується усталеністю сприйняття індивідами свого місця в ієрархії суспільства. Соціальний престиж – це віддзеркалення в суспільній свідомості реального становища в системі суспільних відносин окремої людини, соціальної, професійної групи, трудового колективу, що характеризує той вплив, пошану, якою вони користуються в суспільстві. У вужчому сенсі соціальний престиж означає те місце, яке з погляду громадської думки займає той або інший соціальний статус в ієрархії інших статусів [3, 48]. Виходячи з цього виникає питання: чи не створюється соціальним престижем нова модель соціальної реальності, яка накладає свій відбиток на свідомість та світогляд індивідів? У наш час суспільство схильне оцінювати ту чи іншу людську діяльність з точки зору «соціально привабливого», «похвального», або ж навпаки.

Оскільки синонімами соціального престижу у літературі досить часто виступають такі поняття, як «авторитет», «повага», «репутація», «пошана» та ін., а це, у свою чергу, пов’язано із певним положенням людини у суспільстві, тобто соціальним статусом, то соціальний престиж досить великою кількістю дослідників був безпосередньо включений в процеси соціальної стратифікації суспільства.

Основу соціального престижу як регулятивного механізму суспільної оцінки людської діяльності утворюють процеси виробництва, розподілу та використання особливої культурної цінності – суспільного визнання соціальної значимості тих чи інших обличь, груп або інститутів. Наділяючи соціальним престижем різноманітні елементи суспільної системи, або, навпаки, лишаючи їх цього престижу, суспільство не тільки здійснює пряму оцінку соціальної значимості вказаних елементів, але й придає їм необхідну соціальну «вагу» в очах суспільної думки, формує позитивне або негативне відношення до них. За допомогою механізму престижу суспільство отримує можливість, управляючи мотивацією людської поведінки, закріпляти певні суспільні структури або готувати основу для їх змін. Такий найбільш загальний сенс функціонування у суспільстві регулятивних систем соціального престижу [2, 33].

Соціальний престиж являє собою невичерпну суму цінностей у суспільстві. Кожен окремий індивід, наділяючи іншого позицією соціального престижу, визнає його першість, кращість над собою. Але така визначність не може бути безмежною, адже тоді це буде мати безпосередній вплив на самооцінку людини. Тому сума позицій престижу в суспільстві постійна і позиції престижу індивіда можуть рости тільки за рахунок позицій інших індивідів. Таким чином, престиж кожного індивіда є сумою оцінок його діяльності іншими індивідами.

Соціальний престиж як суспільний фактор людської діяльності має досить велике значення для суспільства. Очевидно не вся діяльність індивідів в суспільстві визначається престижною, але вижити хочуть всі. І якщо престиж являється засобом для збільшення життєвих шансів, то такий засіб індивід може використовувати для збільшення цих шансів, що позбавлений престижного статусу [1, 66].

Феномен соціального престижу супроводжує людей протягом всього життя, навіть якщо людина про це мало замислюється. Оточуючі люди і офіційні особи, визначаючи своє ставлення до людини, враховують цей соціальний статус, заслуги батьків і прабатьків. Грає роль і те, де людина народилася – у столиці або в провінції, чи належить вона до титульної нації або національної меншини в своїй країні. Але в основному престиж людини формується і затверджується особистими зусиллями, проявом індивідуальних здібностей. У своїй безпосередній (психологічній) формі престиж дає своїм носіям відчуття відповідності життєвим потребам, самоповагу та відчуття переваги по відношенню до тих, хто займає більш низькі позиції в офіційній системі рангів або в неофіційній системі соціальної стратифікації [2, 37].

На сьогоднішній день соціальна роль престижу безмежна. Чинник престижу являється невід’ємною складовою соціального статусу кожної окремої особистості. Для деяких індивідів здобуття привабливого соціального престижу не визначається межами життя людини. Крім того, у суспільстві крім прижиттєвого соціального престижу, велике місце віддається й посмертному. Таких прикладів як у всесвітній історії, так і в історії України безліч. Деякі з них заслуговують престиж благодійними та хоробрими справами, другі ж – шляхом маніпулювання та насильства. Проте і ті, й інші знаходять своїх прихильників по сьогодення. Бажання або факт наявності певного соціального престижу стає основою для ототожнення того чи іншого індивіда з певними соціальними групами, стратами, класами.

Таким чином, соціальним престиж відіграє значну роль у житті сучасного українського суспільства. За допомогою нього здійснюється вплив на світогляд людей, формуються усталені оцінки людської діяльності та відбувається обмін системами цінностей у суспільстві. У найзагальнішому вигляді можна стверджувати, що соціальний престиж є сукупністю ознак та властивостей, що приписуються тій чи іншій особі або групі громадськістю. Саме таким чином соціальний престиж увійшов у наше життя, поступово змінюючи не лише відображення реальності в нашій свідомості, а й саму реальність.