Література

1. Івашковська В. Стратегія, методика та концептуальні засади військово-патріотичного виховання школярів / В. Івашковська // Рідна школа. – 2002. – № 11. – С. 26-30.

2. Бех І. Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І. Бех, К. Чорна // Світ виховання. – 2007. – №1 (20). – С. 23-34.

3. Оришко С. П. Структура і зміст патріотичного виховання учнівської молоді / С. П. Оришко // Науковий вісник Чернівецького університету імені Ю. Федьковича : зб. наук. праць. – Чернівці, 2006. – Вип. 308 : Педагогіка та психологія. – С. 87–94.

4. Романов А.П. Детские клубы – центры внешкольной и внеклассной воспитательной работы / А. П.Романов. – К.: Рад. шк., 1982 – 172 с.

Специфіка військово-патріотичного виховання учнів шестирічного віку в козацьких класах (з досвіду роботи ку Сумська спеціалізована школа і-ііі ст. №25 м. Суми)

Лях В.В.

ст. викладач СумДПУ ім. А.С. Макаренка

Військово-патріотичне виховання шестирічних учнів козацьких класів повинно здійснюватися на кращих зразках народної й козацької педагогіки. Воно має розпочинатися з виховання в козачат любові до рідної землі, рослини, яку вони в шестирічному віці посадили й доглянули на території школи, першої стежинки до таїн природи й першого випробування на тернистому шляху зростання справжнього патріота, здатного відстоювати й захищати інтереси Батьківщини.

Отже, метою виховного процесу козацького класу є створення для шестирічних школярів такого розвивального середовища, у якому на оптимальному рівні формуватимуться козацький характер і кращі патріотичні якості маленького громадянина України; належно гартуватимуться дух, розум і тіло; здійснюватиметься якісна мотивація козачат до пізнання й дослідження історії козацтва, традицій і звичаїв січового товариства; проводитиметься результативна робота з формування в членів дитячої козацької громади нездоланної тяги до здорового способу життя й активної життєвої позиції.

Поставлена мета досягається виконанням наступних завдань: організації належного дитячого козацького самоврядування; гартування тіла, духу, розуму, волі на кращих зразках козацької педагогіки просто неба; залучення всіх членів дитячої козацької громади до суспільно корисної й пізнавальної діяльності; ознайомлення з історією, традиціями і звичаями українського народу козацької доби в процесі туристсько-краєзнавчої та туристсько-екологічної діяльності; навчання молодших школярів збереженню здоров’я природи як свого особистого; навчання бачити в природному оточенні не тільки те, що відкривається перед їхніми очима, а й те, що приховане, що тільки-но відбулося чи ще відбудеться.

Дослідження теорії й практики виховання маленької людини та особистий досвід роботи на цьому підґрунті підводять нас до думки, що кращого розвивального середовища, ніж природа, людство не створило. Отже, саме її необхідно використовувати для розвитку й гартування підростаючого покоління.

Серед багатьох видів діяльності, спрямованих на військово-патріотичне виховання, ми осмислено обираємо туристську, туристсько-краєзнавчу й туристсько-екологічну, що здійснюється просто неба, часто за межами школи, міста чи серед дикої природи. Такі види діяльності ототожнюються із життям козаків у дикому полі, де в минулому зазвичай проводилося результативне навчання й виховання козацької молоді.

Вважаємо доречним зупинитися на специфіці військово-патріотичного виховання шестирічок у козацькому класі, який очолює ЛінаКрівшенко.

Підготовка до створення 1-В козацького класу викликала особливе зацікавлення майбутніх учнів. Багато з них прохали батьків записати їх саме до цього колективу. Скажемо відверто, не всі батьки відразу йшли назустріч дітям. Дехто з них сумнівався: чи на користь буде напружена робота з формування майбутнього патріота і чи не зашкодить дитинству вимогливість і дисципліна в колі маленьких козаків. А ще окремі батьки відчували фінансові труднощі в забезпеченні своїх дітей парадними і польовими одностроями. Та врешті бажаючих віддати дітей до козацького класу виявилося значно більше, ніж передбачалося.

Під час роботи з батьками з’ясувалося, що одні з них віддали дитину в козацький клас з метою привчити до порядку, дисципліни, залучення до туристсько-екологічної та суспільно-корисної діяльності, оздоровлення, формування кращих чоловічих і жіночих якостей. Інших приваблювала організація насиченої виховної діяльності: боротьба, танці, живопис, декор, футбол, щоденні мандрівки в природу, участь у міських і позаміських військово-патріотичних та інших заходах.

Приємною несподіванкою для батьків стала організація та проведення з майбутніми козачатами двотижневих підготовчих курсів до навчання в школі. Діти з неабияким задоволенням ходили до школи в польових козацьких одностроях. Після занять залюбки доглядали за зеленими насадженнями в козацькому міні-сквері, який розбили старші козачата.

Протягом травня-серпня з батьками учнів майбутнього козацького класу проводилися батьківські збори, консультації, зустрічі з козаками, круглі столи з перспективного планування та вирішення організаційних питань: пошиття форми, презентація дитячої козацької громади в ЗМІ, облаштування класної кімнати, підготовка до Дня знань тощо.

Отже, першою специфічною особливістю козацького виховання є вимога носити козацький однострій, догляд за ним і відповідне поводження вньому. Козачата йдуть до школи в гарній парадній формі зі стоячим комірцем, що спонукає їх до дотримання відповідної виправки під час ходи й сидіння за шкільною партою. У таких же одностроях ходять учителі та козаки-наставники. У другій половині дня всі переодягаються в польові однострої, у яких тренуються та здійснюють суспільно корисну діяльність. Парадні та польові козацькі однострої підкреслюють їх субкультуру, сприяють зближенню козачат з дорослими членами воєнізованої громади.

Другою важливою особливістю військово-патріотичного виховання шестирічних козачат є щоденні заняття стройовими вправами. Слід зазначити, що в перші дні навчання ми зіткнулися зі значними труднощами в навчанні дітей елементарним навичкам пересування в колоні парами. Дехто з учнів, які виховувалися в дошкільних навчальних закладах, не мали уявлення про те, що означає «йти парами один за одним», «стати в коло», дотримуватися правил безпечного руху в колоні: не штовхатися, не вибігати з колони, не обганяти один одного, не відставати тощо.

Ми з розумінням ставилися до прогалин у вихованні дітей, хоча й були переконані, що до порядку їх мали привчати з двох до чотирьох років, коли вони відчували в цьому природну потребу.

Надважливу роль у військово-патріотичному вихованні шестирічних учнів відіграє самоврядування в козацькому класі, що є його третьою специфічною особливістю. Його суть полягає не тільки в навчанні козачат управляти іншими дітьми (підпорядковувати їх своїй волі), спонукати до виконання наказів, указівок, вимог, що вкрай необхідно для дотримання належного порядку й дисципліни під час пересування в колоні, строго регламентованій діяльності в польових умовах, а головне – підпорядковувати свої дії загальній меті, вимогам однолітка, старшого за козацьким званням.

Щоб запобігти загостренню неминучих суперечностей між козачатами та їх батьками, ми вирішили влаштовувати перевибори командного складу щомісяця. За таких умов кожен з учнів зможе побути отаманом структурного підрозділу дитячої чоти, якою є козацький клас, відчути тягар відповідальності за дії своєї громади.

Таким чином, самоврядування на першому етапі становлення козацького класу стає школою навчання всіх членів дитячої козацької громади основам демократичних відносин у суспільстві. Нехай для багатьох учнів це буде лише діловою грою з виконання певних обов’язків, але вони повинні хоча б на короткий час відчути себе в ролі командира.

Відверто кажучи, ми хотіли уникнути такого розподілу учнів у першому класі, але обставини спонукали нас до структурування дитячої козацької чоти. Упродовж двох місяців ми так і не спромоглися добитися належної дисципліни серед 30-ти козачат під час руху: шестирічні діти мають природну потребу роздивлятися все, що їх оточує; спонукати привертати увагу до побаченого й друга, з яким ідуть в колоні; поділитися з ним та іншими дітьми своїми враженнями; вони вибігають з колони, бо бажають відчути об’єкт, що привернув їхню увагу на дотик, смак, запах; спостерігають за всім, що відбувається довкола; вони вибігають з колони й біжать до вчителя, щоб розповісти про пережите.

Виходячи з вище зазначеного, ми здійснили структурування дитячої козацької чоти: поділили її на три рої по десять учнів (п’ять хлопчиків і п’ять дівчаток). На чолі кожного рою поставили ройового – отамана структурного підрозділу, який у свою чергу поділений на три застави. У заставі – три учні, яких очолює заставний.

У козацькому рої значно легше здійснювати навчання стройовим вправам, вести спостереження в природі, а з заставою – вести розвідку, чергувати разом із дорослим біля вогнища, стояти на чатах (сторожі), робити засідки та нечутно підкрадатися до умовного ворога або дикої тварини з метою її вивчення тощо.

Після структурування дитячої козацької чоти ми за участю вчителя й козаків-наставників обрали на загальних зборах Раду дитячої козацької організації, до складу якої ввійшли такі особи: член Ради Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке»; козак-наставник; учитель козацького класу як отаман дитячої козацької чоти;козацький священик;прапороносець; три ройові та дев’ять заставних.

Дитяча козацька Рада в першому класі скликається щомісяця з метою прискореної соціалізації й навчання козачат основам демократичних відносин у суспільстві.

Повертаючись до сказаного, слід зазначити, що труднощі з дотримання порядку та правил безпеки виникали в нас і під час перевезень дітей до місць екскурсій, бібліотек, музеїв. Проста вимога з дотримання порядку була малодієвою. Діти були здатні виконувати вимоги дорослих тільки впродовж кількох хвилин. Інша справа, коли дотримання порядку вимагалося в непрямій формі, учитель творчо підходив до його організації: пропонував козачатам хором декламувати вивчені гучномовки та вірші, співати пісні, рахувати, жестикулювати, звертав увагу на цікаві об’єкти за вікном тощо. При цьому мудрий наставник хвалив їх за злагодженість дій, дисциплінованість і гарну пам’ять. Вимога до дотримання порядку за таких умов відпадала, суперечності між дорослими й дітьми непомітно зникали.

Так, ми вкотре переконалися в доцільності використання кричалок та інших гучномовок у роботі з молодшими школярами козацького класу. Тому дійшли висновку, що однією із специфічних особливостей військово-патріотичного виховання 6-річних учнів є використання в навчально-виховному процесі хорових гасел, кричалок, декламацій, інших гучномовок патріотичного й пізнавального змісту.

Створеному нами навчально-методичному посібнику «Гучномовки у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» надано в 2013 році гриф МОН України «Схвалено для використання».

Наступною специфічною особливістю навчально-виховного процесу в козацькому класі є навчання дітей ставити запитання вчителеві, що сприяє якісному засвоєнню й осмисленню здобутих знань. Постійна вимога педагогів і козаків-наставників запитувати і відповідати гучно, упевнено, чітко, розбірливо, виразно, з дотриманням середнього темпу мовлення має великий вплив на формування козацького духу, упевненості, відчуття особистої гідності, сприяє закладанню основ для зростання національно свідомого й соціально активного громадянина України.

Вихованню національно свідомого громадянина з активною громадською позицією підпорядковано багато видів суспільно корисної, особистісно-значимої для шестирічних козачат діяльності, яка в першу чергу задовольняє їх природні потреби: участь у створенні туристсько-екологічних маршрутів і подорожей по них; козацького лісу та козацького міні-скверу на території школи як постійної бази для пізнання природи рідного краю та всебічного розвитку молодших школярів; в облаштуванні спільно з батьками та дорослими козаками місць відпочинку та козацького гарту в лісових масивах і парках, на берегах річок, ставків, озер; виконання різноманітних посильних доручень, які для козачат є проявом довіри та серйозного ставлення до них дорослих.

Виховання патріотизму в козацьких класах вимагає від шестирічних учнів повного самообслуговування під час усього навчально-виховного процесу: уроків і перерв, гурткової роботи, у їдальні, мандрівок у природу, оздоровлення і козацького гарту в процесі дитячого таборування. Це також є специфікою козацького виховання. Не секрет, що переважна більшість першокласників приходить до школи тільки навчатися. Вони не вважають своїм обов’язком самостійно складати портфель, зав’язувати шнурки на взутті, зранку у класі знімати верхній одяг. За них це роблять батьки, які навіть підручники, зошити, ручки, олівці до першого уроку дістають з дитячих портфелів. Учителеві доводиться наполегливо пояснювати окремим батькам, що в козацькому класі така «ведмежа послуга» та надмірна опіка шкодить формуванню основних організаційних умінь і навичок першокласників.

У той же час ми залучаємо батьків до участі в різноманітних мандрівках у природу за межами міста. Спостерігаючи за стосунками дітей у колективі, батьки вчасно вносять корективи у поведінку своїх синів та доньок щодо ставлення до однокласників, налагодження з ними дружніх стосунків. Тут батьки оцінюють реальні можливості козачат, у них з’являються спільні інтереси з власними дітьми, налагоджуються тісні стосунки з іншими родинами козацького класу.

У процесі такої невимушеної взаємодії визрівають шляхи з поліпшення родинного виховання: іде жваве обговорення життєвих ситуацій щодо навчання й виховання дітей; обмін особистим досвідом; надання один одному окремих порад, а часто й реальної допомоги. У таких умовах і вчитель дізнається багато нового про своїх вихованців, отримує можливість вчасно змінити свою позицію чи підхід до навчання й виховання окремих козачат.

З метою виховання в козачат любові до природи шляхом залучення їх до практичної природоохоронної, природополіпшуючої, пізнавальної діяльності на території школи разом з дітьми та їх батьками було створено козацький ліс, до якого діти ходять щодня. У козацькому лісі є живий мурашник, лисяча й вовча нори… Тут козачата навчаються розпізнавати дерева, кущі, трави, доглядати за ними, приваблювати до лісу птахів дуплогніздників; оволодівають навичками спостережень за рослинами й тваринами; досліджують природні причинно-наслідкові зв’язки, способи живлення тварин плодами рослин. Учаться визначати птахів за видом, віком, статтю. У козацькому лісі шестирічні козачата вчаться орієнтуватися за місцевими ознаками, безшумно пересуватися, непомітно й нечутно підкрадатися до птаха, звіра, тривалий час стежити за тваринами, вивчати їх поведінку, сліди життєдіяльності тощо.

Однією з особливостей навчально-виховного процесу козачат шестирічного віку є формування шанобливого ставлення до осіб протилежної статі. Ми відібрали до козацького класу хлопчиків і дівчаток порівну. На всіх заняттях хлопчики сидять поруч з дівчатками, їх навчають піклуватися про маленьких берегинечок, робити їм приємні сюрпризи, де в чому поступатися їм. Для підкреслення чоловічої сили й витримки від хлопчиків козацького класу вимагається піклування про дівчаток.

Вихованню шляхетного ставлення до дівчаток підпорядковані й заняття з бальних танців. Слід зазначити, що такі танці, створені на національних традиціях, викликають у дітей і дорослих особливу зачарованість. Плавні рухи під мелодійну красиву музику викликають у маленьких козачат велику насолоду, що у свою чергу позитивно впливає на поліпшення культури міжособистісних стосунків. Практика козацького виховання переконливо свідчить про доцільність використання хореографічного мистецтва не тільки для зміцнення міжособистісних стосунків. У танці формується відчуття краси рухів, сили м’язів, грації, злагодженості дій і відповідальності за партнера. Танець дисциплінує, гуртує, здружує дитячий колектив, мотивує кожного з козачат до самовдосконалення.

У танці козачата відчувають велич своєї душі й особистої гідності. Тут невимушено, на піднесеному емоційно-забарвленому рівні відбувається зміцнення та вдосконалення фізичного, інтелектуального, соціального, особистісного, духовного та інших аспектів інтегративної цілісності здоров’я підростаючого покоління.

Турбота про здоров’я дитини є чи найголовнішою специфічною особливістю військово-патріотичного виховання шестирічних козачат. У козацькому класі урок не вважається сучасним, якщо дитина під час його проведення не поліпшує свого здоров’я. Його збереженню приділяється тут багато уваги. Для першокласників створено куточок рухливих та інтелектуальних ігор, де поліпшенню інтелектуального аспекту здоров’я сприяє також і спеціально розроблена нами «Вузликова гімнастика», яка пройшла належну апробацію й рекомендована Комісією з проблем позашкільної освіти Науково-методичної ради з питань Міністерства освіти і науки України для практичного використання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (протокол № 3 від 21.06.2004 р.). Сутність «Вузликової гімнастики» полягає в знаходженні максимальної кількості способів в’язання певного вузла. Так, наприклад, комплекс вузликової гімнастики із в’язання простого вузла складається з восьми схожих способів, а прямого – з двадцяти п’яти схожих і зовсім не схожих способів зав’язування цього досить поширеного у використанні вузла. Інші вузли мають набагато більше способів їх зав’язування.

Ми на практиці переконалися, як звичайне, здавалося б, просте в’язання вузлів можна й необхідно перетворювати на цікаві, насичені творчим пошуком заняття, що викликають непідробний інтерес, формують творче мислення козачат. Практика формування творчих і прикладних здібностей козачат за допомогою технологій створення нескладних вузликів, які часто необхідні в повсякденному житті, переконує в доцільності використання для поліпшення розумових здібностей козачат, їх інтелектуального аспекту здоров’я, зміцнення дрібних м’язів пальчиків рук, що так необхідно для оволодіння каліграфією письма.

Варто зазначити, що для нас головним є не тільки розвиток інтелектуального й особистісного аспектів здоров’я, а, насамперед, збереження й поліпшення його соціального та фізичного аспектів, які відіграють надважливу роль в ранній соціалізації маленької людини, бо спонукають кожну дитину піклуватися про своє фізичне здоров’я з дотриманням норм гігієни та дружніх стосунків поміж собою. Цьому сприяють не лише ранкова гімнастика, фізкультпаузи, уроки фізичної культури. Для поліпшення фізичного аспекту здоров’я на території школи силами депутатів обладнано дитячий тренажерний майданчик, на якому можна розвивати всі групи м’язів. Фізичному розвитку козачат сприяють щоденні походи на відстані до двох кілометрів, заняття боротьбою, рукопашним боєм, спортивними іграми та бальними танцями, які позитивно впливають на формування статури, правильної постави, поліпшення координації й чіткості рухів, спритності, витривалості, сили волі, наполегливості, зміцнення серцево-судинної системи й дихання.

Назабезпечення військово-патріотичного виховання школярів спрямований Указ Президента України від 19.10.2012 № 604 "Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років". З метою виконання даного указу планується проведення багатьох науково-просвітницьких заходів, тематичних виставок, конференцій із залученням ветеранських організацій України, учасників Великої Вітчизняної війни та бойових дій при виконанні інтернаціонального обов’язку у різних країнах світу. Багато таких фронтовиків є і серед членів Сумської паланки Міжнародної громадської організації «Козацтво Запорозьке», що значно збагачує зміст і якість військово-патріотичного виховання маленьких козачат.

Заходам з патріотичного виховання козачат були приурочені й походи шестирічокмісцями бойової слави, зустрічі з партизанами вСпадщанському лісі Путивльського району – базі їх дислокації в часи Великої Вітчизняної війни і, звичайно ж, належний козацький гарт на лоні природи.

Специфікою військово-патріотичного виховання шестирічних козачат є обов’язкове освячення козацьким священиком роботи дитячих Рад, значних загальноміських масових заходів, суспільно корисних справ, а також участь шестирічних членів козацької громади в релігійних заходах.

Нехай шестирічні козачата 2013 року поки що нижчі від дерев і кущів, висаджених і доглянутих ними у козацькому лісі, але їх думки стрімко злітають у вись майбутнього, де вони бачать себе не тільки достойними нащадками старших поколінь, а й взірцем у навчанні та громадській активності. Вони вже зараз готові до виконання будь-якого завдання, щоб зростати достойними будівниками держави, у якій їм буде радісно жити, працювати й творити на користь людям.