- •Місце і роль кредитних операцій у банківській діяльності
- •Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником.
- •Зміст кредитної заявки та її аналіз.
- •Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника.
- •Форми забезпечення повернення банківських кредитів.
- •Зміст договору про заставу.
- •Заставне право банку і спосіб його реалізації.
- •???Оцінка доцільності і прибутковості позичкової операції.
- •10. Участь власних коштів та фінансування об'єкта, що кредитується.
- •Бізнес-план на здійснення заходу, під який запитується кредит.
- •11. Оцінка можливості повернення позички за рахунок цільових джерел.
- •12. Зміст кредитного договору.
- •13. Банківські ризики та їх характеристика.
- •14. Захист від ризиків і елементи управління ними.
- •15. Оцінка і управління кредитним ризиком.
- •16. Критерії оцінювання кредитного ризику: репутація, можливість, капітал, умови, застава.
- •17. Визначення рейтингу кредиту за допомогою системи балів та фінансових коефіцієнтів.
- •18. Система рейтингу банків «самеl».
- •19. Кредитна політика банку її зміст і параметри.
- •20. Способи захисту від кредитного ризику.
- •21. Лімітування як засіб управління кредитним ризиком.
- •22. Страхування ризику непогашення позички.
- •23. Оцінка кредитоспроможності позичальника.
- •24. Показники, що характеризують платоспроможність позичальника.
- •25. Показники, що характеризують фінансову стійкість позичальника.
- •26. Показник, що характеризує достатність поточних грошових надходжень для погашення позички.
- •27. Показники, що характеризують ефективність використання оборотного капіталу.
- •28. Показники, що характеризують ефективність використання основного капіталу позичальника.
- •29. Показники рентабельності роботи позичальника.
- •30. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінювання і прогнозування.
- •31.Зміст і аналіз дебіторсько--кредиторської заборгованості
- •32. Класифікація активів позичальника за ступенем ліквідності.
- •34. Оцінювання ліквідності балансу позичальника.
- •35. Оцінювання ризику кредитної угоди.
- •36. Оцінювання вартості кредитної послуги.
- •37. Класифікація кредитів комерційних банків.
- •38. Методи надання і способи повернення кредиту.
- •39. Форми позичкових рахунків і режим їх дії.
- •40. Характер і спосіб стягнення відсотків.
- •41. Диференціація позичкового відсотку.
- •42. Етапи процесу банківського кредитування.
- •43. Структурування позички.
- •44. Зміст висновку на кредит.
- •45. Порядок документального оформлення кредиту в комерційному банку.
- •46. Кредитний портфель комерційного банку, його структура і аналіз.
- •47. Критерії класифікації кредитних операцій.
- •48. Класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.
- •49. Оцінка якості обслуговування кредитного боргу.
- •50. Класифікація кредитного портфеля комерційного банку за ступенем ризику.
- •51. Класифікація кредитних операцій за врахованими векселями.
- •52. Класифікація кредитних операцій за факторингом, авалем, гарантіями та поруками.
- •53. Причини виникнення проблемних позичок.
- •54. Робота банку, що пов'язана з погашенням проблемних позичок.
- •55. Банківський контроль за своєчасним і повним погашенням кредиту клієнтом.
- •56. Аналіз складу кредитного портфеля банку і оцінка його якості.
- •57. Чистий кредитний ризик.
- •58. Врахування забезпечення при визначенні чистого кредитного ризику.
- •59. Порядок формування резерву для покриття можливих втрат від кредитних операцій.
- •60. Джерела формування резерву під кредитні ризики.
- •61.Особливості кругообігу оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств.
- •62.?Кредити на сезонні витрати в рослинництві, що надаються підприємствам апк.
- •63. ?Кредитування тваринницьких господарств.
- •64.Кредити що надаються в готівковій формі сільгосппідприємствам
- •65. Особливості кредитування торгівельних підприємств та організацій.
- •66. Консорціумі та паралельні кредити.
- •67. Кредити під заставу цінних паперів.
- •68. Контокорентний кредит.
- •69 Лізинговий кредит.
- •70 .Факторинг .
- •71. Іпотечний кредит.
- •72. Кредитні операції банків у сфері вексельного обігу.
- •73. Врахування та перерахування векселів.
- •74. Кредити під заставу векселів.
- •75. Авалювання та акцептування векселів банку.
- •76.Споживчий кредит.
- •77. Кредитна картка як одна із форм споживчого кредиту.
- •78.Чекоий кредит на споживчі цілі.
- •78. Чековий кредит на споживчі цілі.
- •79. Особливості надання та погашення споживчих кредитів на поточні потреби.
- •80. Особливості надання та погашення споживчих кредитів на витрати капітального характеру.
- •Місце і роль кредитних операцій у банківській діяльності.
19. Кредитна політика банку її зміст і параметри.
Одним із найважливіших інструментів запобігання ризикам є кредитна політика банку. Кредитна політика розробляється правлінням банку (або кредитним комітетом) і затверджується, як правило, радою акціонерів банку. Кредитна політика призначена встановити ключові принципи, яких мусять дотримуватися менеджери та керівники банку при плануванні кредитної діяльності і видачі кредитів.
Кредитна політика є фундаментом надійності та прибутковості кредитного портфеля, тому також впливає на стабільність банку Інтереси стабільності банку мають визначати зміст і структуру кредитної політики.
Кредитна політика може бути:
— слабкою;— помірною;— агресивною.
Визначення найбільш придатної кредитної політики для банку на даний час означає помірковане завантаження ресурсів у позички.
Якщо частка кредитів у загальному обсязі робочих активів банку складає до 30%, то це означає, що банк провадить вкрай обережну кредитну політику і забезпечує свою прибутковість за рахунок менш ризикованих активних операцій. Але в цьому разі банк втрачає значний сегмент фінансового ринку. Така кредитна політика більш бажана для новостворених банків, які не мають досвіду кредитної роботи.
При помірній кредитній політиці частка кредитів у робочих активах складає від 30 до 50%. Така політика притаманна стабільним і надійним банкам, які мають досвід кредитної роботи.
Частка кредитів, що перевищує 50% робочих активів, свідчить про агресивну кредитну політику. Вона може бути обґрунтована тільки надприбутками і не повинна бути досить тривалою. Слід пам'ятати, що агресивну кредитну політику не можна довго провадити, бо вона пов'язана зі значним ризиком і при застосуванні такої політики впродовж тривалого часу можуть виникнути не прогнозовані збитки від кредитних операцій.
20. Способи захисту від кредитного ризику.
Банківською практикою напрацьовані певні заходи, спрямовані на мінімізацію втрат від кредитного ризику. Серед них виділяються:
лімітування;дотримання нормативів кредитного ризику; диверсифікація, концентрація; вивчення й оцінка якості сукупних активів банку;оцінка кредитоспроможності позичальника; отримання від клієнта достатнього і якісного забезпечення; оперативність при стягненні боргу; страхування кредитних операцій; визначення кредитної політики; підтримка оптимальної структури кредитного портфеля; формування резервів; застосування технології STOP LOSS;
визначення рівня непокритого кредитного ризику; проведення ефективної цінової політики; інтенсивна робота з проблемними кредитами.
Кредитний ризик - це ризик несплати позичальником основного боргу і процентів по ньому, належних кредитору. Під кредитним ризиком прийнято розуміти ймовірність, а точніше загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недотримання прибутків або збільшення витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.
Управління кредитним ризиком (його мінімізація) здійснюється за допомогою:
1 спосіб - встановлення позичальникам лімітів кредитування. Як правило, банки встановлюють ліміт, який регламентує розмір обороту по видачах кредиту за певний період (ліміт видачі). У деяких випадках встановлюється ліміт заборгованості, який регламентує заборгованість за кредитом на певну дату.
ІІ спосіб - диверсифікація кредитних вкладень. Це означає розподіл кредитів між різними суб'єктами правовідносин, клієнтами різних форм власності і галузей економіки, між різними регіонами країни тощо. Чим більшій кількості позичальників надається кредит, тим менше буде ризик неповернення кредитів за інших рівних умов, оскільки вірогідність банкрутства багатьох позичальників значно менша, ніж кількох.
ІІІ спосіб - оперативність при стягненні боргу - передбачає необхідність підтримувати з позичальником тісні контакти протягом усього строку користування кредитом. Банк повинен слідкувати за станом справ у клієнта і у разі необхідності застосовувати упереджу вальні дії щодо захисту своїх інтересів.
ІV спосіб - страхування кредитних операцій. Він означає, що б-ки пов створ-ти страхові фонди як на макро -, так і мікро-рівнях, а також страхувати окремі кредитні угоди в спеціалізованих страхових компаніях.
V спосіб - забезпеченість кредиту. формами забезпечення зобов’язання позичальника перед банком є застава майна, гарантія (поручительство) третьої особи, стягнення пені і штрафів, переуступка на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі, страхування відповідальності позичальника перед банком за неповернення кредитів і ризику непогашення кредитів.
VI спосіб. є оцінка кредитоспроможності позичальника. Кредитоспр-сть позичальника, на відміну від його платоспроможності, не фіксує неплатежі за минулий період чи на певну дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу.