- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння лекційного матеріалу з дисципліни «Біохімія молока і мяса» Біохімія молока і молочних продуктів
- •Хімічний склад молока.
- •2. Фізико-хімічні та технологічні властивості молока.
- •3. Біохімія лактації.
- •4. Фактори, які впливають на склад і властивості молока.
- •5. Фізико-хімічні та біохімічні зміни молока під час зберігання, транспортування і обробки.
- •2.1. Біохімічні процеси у м’язах після забою тварин.
- •2.2. Фактори, що впливають на якість м'яса
- •1. Біохімія м’язової, жирової, сполучної, кісткової та хрящової тканин, метаболізм у м’язовій тканині.
- •1.1. Хімічний склад м’яса. Біохімія м’язової тканини. Білки м’язової тканини.
- •2. Зміни біохімічних властивостей м’яса під впливом біологічних, фізико-хімічних та екопатогенних факторів.
- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять з дисципліни «Біохімія молока і мяса»
- •Тема 1. Хімічний склад молока
- •1. Хімічний склад молока, % (за о.І. Івашурою)
- •2. Хімічний склад молозива, %
- •3. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Тема 2. Відбір середніх проб молока
- •Техніка відбору:
- •Тема 3. Консервування проб молока і підготовка їх до аналізу Техніка визначення:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Визначення фізико-хімічних та біологічних властивостей молока
- •4.1. Органолептична оцінка молока
- •4. Вади молока і причини, що їх викликають
- •4.2. Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення.
- •5. Густина молока, приведена до 20°с,°а
- •Тема 5. Аналіз молока
- •5.1. Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці
- •5.2. Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •5.3. Визначення масової частки жиру турбодиметричним методом
- •5.4. Визначення вмісту загального білка і казеїну у молоці формольним методом
- •Хід визначення.
- •5.5. Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф-464
- •5.6. Визначення титрованої кислотності титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Xiд визначення.
- •5.7. Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло
- •Xiд визначення.
- •5.8. Визначення вмісту молочного цукру в молоці йодометричним методом
- •Хід визначення.
- •Тема 6. Молоко як полідисперсна система
- •6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
- •6.2. Визначення кількості жирових кульок
- •Методика визначення.
- •6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
- •7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
- •7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (гост 3623-73)
- •7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном
- •7.2.2. Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто-калієвим крохмалем
- •7.2.3. Реакція на фосфотазу із застосуванням фенолфталеїнфосфату натрію
- •7.3. Бактеріологічні дослідження молока та молочних продуктів
- •7.3.1. Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
- •8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
- •7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
- •9. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з резазурином
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Визначення сиропридатності молока за сичужно- бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Хід визначення.
- •10. Оцінка молока за тривалістю зсідання згустку
- •8.1. Визначення домішок анормального молока в збірному (гост 23453-90)
- •8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
- •11. Характеристика консистенції молока залежно від кількості соматичних клітин у 1 мл
- •8.1.2. Визначеним кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром вмлк
- •12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
- •8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
- •8.2. Контроль натуральності молока
- •8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
- •8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
- •Xiд визначення.
- •8.2.3. Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •8.2.4. Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Виготовлення процентних розчинів
- •Характеристика органолептичних показників м'яса різної свіжості
- •2. Значення коефіцієнта поправки при різному вмісті жиру у хлороформному розчині
- •3. Характеристика якості м'яса за пероксидним числом жиру
- •5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
- •6. Якість м'яса за пероксидним числом жиру
- •7. Шкала амінокислот
- •АКпр х 100/аКст
- •(АКпр/Спр) / (аКст/Сст) х 100
Тема 6. Молоко як полідисперсна система
Обладнання: мікроскоп (об'єктив 8 і 40, окуляр 15), мікрометрична лінійка, предметні та накривні скельця, камера Горяєва, мірні колби на 250 мл, піпетки на 1 мл.
6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
Мікроскоп з окуляром-мікрометром слід установити на збільшення 300-500 разів.
У стаканчику змішати 5 мл молока з 25 мл води.
Скляною паличкою перенести краплю розбавленого молока на предметне скло і накрити накривним скельцем. Препарат помістити на столик мікроскопа.
Проглянути під мікроскопом краплю розбавленого молока. Порівняти розміри жирових кульок, видимих у полі зору.
Замалювати поле зору мікроскопа у робочому зошиті.
6.2. Визначення кількості жирових кульок
Кількість жирових кульок визначають за допомогою лічильної камери Горяєва. Площа квадратика дорівнює 1,25 мм2. Сітка розділена на 16 квадратиків. Підрахунки ведуться при збільшенні у 120 разів (об'єктив 8, окуляр 15).
Методика визначення.
Лічильні камери і покривні скельця промити теплою водою з милом, сполоснути декілька разів чистою водою і протерти чистою м'якою тканиною. Установити мікроскоп.
Молоко ретельно перемішати, переливаючи його із ємкості у ємкість, уникаючи піноутворення. У мірну колбу ємкістю 250 мл налити до половини дистильованої води, а потім 1 мл молока. Вміст колби перемішати, довести водою до мітки і знову перемішати. Із кожного зразка молока готують три розведення. А із кожного розведення - два препарати. Із кожної проби молока повинні отримати шість препаратів.
Приготувати препарат для підрахунку жирових кульок - краплю розбавленого молока нанести на сітку камери Горяєва, обережно накрити її покривним скельцем і залишити у спокої на 20 хв.
Препарат помістити під об'єктив мікроскопа і підрахувати кількість жирових кульок, які знаходяться у 5 квадратиках, розміщених по діагоналі (4 - по кутах і один - у центрі сітки).
Із 5 відрахунків визначити середню кількість кульок, які знаходяться в одному квадратику (а), і помножити цю величину на кількість усіх квадратиків (16а). Об'єм усіх квадратиків камери Горяєва складає 0,004 мм \ Звідси в 1 мл (1000 мм3) буде міститись 16а 1000/0,004 жирових кульок.
Якщо молоко розбавлене у 250 разів, то формула для розрахунку кількості жирових кульок (М) в 1 мл молока має такий вигляд: N = 16 а 1000 250/0,004 = а 1000 000 000 = а 109.
6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
Діаметр жирових кульок визначають у тих же препаратах, у яких підраховували їх кількість.
Методика визначення.
Установити мікроскоп на збільшення у 600 разів (об'єктив 40, окуляр 15 з мікрометричною лінійкою). Ціна поділки лінійки повинна бути попередньо точно установлена за об'єктивом-мікрометром. Із кожного зразка молока проглянути 6 препаратів і вибрати по одному, найбільш характерному полю зору.
У полі зору мікроскопа виміряти діаметр і підрахувати кількість кульок з однаковим діаметром.
Розрахувати середній діаметр жирових кульок для кожної проби за формулою:
Д
=
,
де
Д- середній діаметр жирових кульок (мкм);
Д1, Д2, Дn - фактичний діаметр жирових кульок (мкм);
С1,С2, Сn - кількість жирових кульок з однаковим діаметром;
А - загальна сума виміряних жирових кульок.
Розрахувати середній об'єм жирових кульок за формулою:
V=
,
де
V - об'єм жирових кульок (мкм3);
Д - середній діаметр жирових кульок (мкм),
π = 3,14.
Приклад.
Номер проби |
Розподіл жирових кульок за величиною діаметра, коли ціна поділки мікрометричної лінійки - 2,5 мкм |
|||||
1,25 |
2,5 |
5,0 |
7,5 |
10,0 |
12,0 |
|
1 |
5 |
12 |
8 |
2 |
|
|
2 |
8 |
19 |
8 |
4 |
- |
|
3 |
4 |
6 |
7 |
12 |
|
|
4 |
8 |
16 |
ІЗ |
2 |
1 |
|
5 |
5 |
17 |
21 |
5 |
3 |
|
6 |
4 |
13 |
17 |
16 |
2 |
|
Всього |
34 |
83 |
74 |
31 |
6 |
|
Середній діаметр жирових кульок:
Д = 1,25 • 34 + 2,5 • 83 + 5,0 • 74 + 7,5 • 31 +10 • 6 34 + 83 + 74 + 31 + 6 = 912,5 = 4,0 мкм
34 + 83 + 74 + 31 + 6 228
Середній об'єм
кульок:
V
=
