- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння лекційного матеріалу з дисципліни «Біохімія молока і мяса» Біохімія молока і молочних продуктів
- •Хімічний склад молока.
- •2. Фізико-хімічні та технологічні властивості молока.
- •3. Біохімія лактації.
- •4. Фактори, які впливають на склад і властивості молока.
- •5. Фізико-хімічні та біохімічні зміни молока під час зберігання, транспортування і обробки.
- •2.1. Біохімічні процеси у м’язах після забою тварин.
- •2.2. Фактори, що впливають на якість м'яса
- •1. Біохімія м’язової, жирової, сполучної, кісткової та хрящової тканин, метаболізм у м’язовій тканині.
- •1.1. Хімічний склад м’яса. Біохімія м’язової тканини. Білки м’язової тканини.
- •2. Зміни біохімічних властивостей м’яса під впливом біологічних, фізико-хімічних та екопатогенних факторів.
- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять з дисципліни «Біохімія молока і мяса»
- •Тема 1. Хімічний склад молока
- •1. Хімічний склад молока, % (за о.І. Івашурою)
- •2. Хімічний склад молозива, %
- •3. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Тема 2. Відбір середніх проб молока
- •Техніка відбору:
- •Тема 3. Консервування проб молока і підготовка їх до аналізу Техніка визначення:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Визначення фізико-хімічних та біологічних властивостей молока
- •4.1. Органолептична оцінка молока
- •4. Вади молока і причини, що їх викликають
- •4.2. Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення.
- •5. Густина молока, приведена до 20°с,°а
- •Тема 5. Аналіз молока
- •5.1. Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці
- •5.2. Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •5.3. Визначення масової частки жиру турбодиметричним методом
- •5.4. Визначення вмісту загального білка і казеїну у молоці формольним методом
- •Хід визначення.
- •5.5. Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф-464
- •5.6. Визначення титрованої кислотності титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Xiд визначення.
- •5.7. Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло
- •Xiд визначення.
- •5.8. Визначення вмісту молочного цукру в молоці йодометричним методом
- •Хід визначення.
- •Тема 6. Молоко як полідисперсна система
- •6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
- •6.2. Визначення кількості жирових кульок
- •Методика визначення.
- •6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
- •7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
- •7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (гост 3623-73)
- •7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном
- •7.2.2. Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто-калієвим крохмалем
- •7.2.3. Реакція на фосфотазу із застосуванням фенолфталеїнфосфату натрію
- •7.3. Бактеріологічні дослідження молока та молочних продуктів
- •7.3.1. Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
- •8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
- •7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
- •9. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з резазурином
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Визначення сиропридатності молока за сичужно- бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Хід визначення.
- •10. Оцінка молока за тривалістю зсідання згустку
- •8.1. Визначення домішок анормального молока в збірному (гост 23453-90)
- •8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
- •11. Характеристика консистенції молока залежно від кількості соматичних клітин у 1 мл
- •8.1.2. Визначеним кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром вмлк
- •12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
- •8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
- •8.2. Контроль натуральності молока
- •8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
- •8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
- •Xiд визначення.
- •8.2.3. Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •8.2.4. Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Виготовлення процентних розчинів
- •Характеристика органолептичних показників м'яса різної свіжості
- •2. Значення коефіцієнта поправки при різному вмісті жиру у хлороформному розчині
- •3. Характеристика якості м'яса за пероксидним числом жиру
- •5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
- •6. Якість м'яса за пероксидним числом жиру
- •7. Шкала амінокислот
- •АКпр х 100/аКст
- •(АКпр/Спр) / (аКст/Сст) х 100
Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
Прилади і реактиви: ваги лабораторні 4 класу точності з ціною поділки не більше 0,05 г; термостат рідинний, що підтримує температуру в межах 15-55±1°С; редуктазник, який дає змогу підтримувати температуру 25-55°С; водяна баня; термометри скляні рідинні від 0 до 100°С з ціною поділки 1°С; пробки гумові конусні; піпетки 1 і 2 класів точності місткістю на 1 мл, 5, 10 і 20 мл; пробірки типу П1 П2 (діаметр 16 і 21 мм, висота 150 і 200 мм); мірні циліндри на 100 і 200 мл; метиленовий блакитний; спирт етиловий ректифікований 96%-ний розчин; вода дистильована.
Хід визначення.
У стерильні пробірки наливають по 1 мл робочого розчину метиленового блакитного і по 20 мл досліджуваного молока, відібраного в стерильний посуд, і за допомогою стерильних пристосувань закривають гумовими пробками і змішують повільним триразовим перевертанням пробірок. Пробірки переносять у редуктазник з температурою води 37°С або водяну баню, яку розміщують у термостаті при такій же температурі. Вода у редуктазнику або у водяній бані повинна бути на рівні або трохи вище рівня рідини в пробірках. Пробірки з молоком захищають від дії світла. Початком аналізу вважається момент занурення пробірок у редуктазник. Зміну забарвлення спостерігають через 40 хв., 2,5 і 3,5 год. Закінченням аналізу буде знебарвлення розчину. При цьому невелика кільцеподібна кулька зверху і знизу пробірки (завширшки не більше 1 см), яка залишилася забарвленою, в розрахунок не приймається. Поява забарвлення в цих пробірках при струшуванні не враховується. Залежно від часу знебарвлення молоко відносять до одного із класів (таблиця 8).
8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
Клас молока |
Час знебарвлення метиленового блакитного, год. |
Орієнтовна кількість бактерій у 1 мл молока |
Вищий |
Більше 3,5 |
До 300 тис. |
Перший |
3,5 |
Від 300 тис. до 500 тис. |
Другий |
2,5 |
Від 500 тис. до 4 млн. |
Третій |
40 хв. |
Від 4 млн. до 20 млн. |
7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
Прилади і реактиви. Прилади, аналогічні визначенню редуктазної проби з метиленовим блакитним; ваги лабораторні 2 класу з ціною поділки не більше 0,001 г; резазурину натрієва сіль або резазурин в таблетках.
Хід визначення.
Пробу з резазурином слід проводити не раніше як через 2 год. після доїння. У пробірки наливають по 1 мл робочого розчину резазурину і по 10 мл досліджуваного молока, закривають гумовими пробками і змішують повільним триразовим перевертанням пробірок. Останні переносять у редуктазник з температурою води 37°С або водяну баню, яку розміщують у термостаті при такій же температурі. Вода в редуктазнику або водяній бані після занурення пробірок з молоком повинна бути на рівні або трохи вище рівня рідини в пробірках. Пробірки з молоком захищають від дії прямих сонячних променів. Початком аналізу вважають час занурення пробірок у редуктазник.
Показники враховують через 1 і 1,5 год. Пробірки з молоком, які чере годину мають забарвлення від сіро-бузкового до бузкового з сіри» відтінком, залишають у редуктазнику ще на ЗО хв.
Залежно від тривалості знебарвлення або зміни кольору визначают рН молока згідно з вимогами, наведеними в таблиці 9.
