- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння лекційного матеріалу з дисципліни «Біохімія молока і мяса» Біохімія молока і молочних продуктів
- •Хімічний склад молока.
- •2. Фізико-хімічні та технологічні властивості молока.
- •3. Біохімія лактації.
- •4. Фактори, які впливають на склад і властивості молока.
- •5. Фізико-хімічні та біохімічні зміни молока під час зберігання, транспортування і обробки.
- •2.1. Біохімічні процеси у м’язах після забою тварин.
- •2.2. Фактори, що впливають на якість м'яса
- •1. Біохімія м’язової, жирової, сполучної, кісткової та хрящової тканин, метаболізм у м’язовій тканині.
- •1.1. Хімічний склад м’яса. Біохімія м’язової тканини. Білки м’язової тканини.
- •2. Зміни біохімічних властивостей м’яса під впливом біологічних, фізико-хімічних та екопатогенних факторів.
- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять з дисципліни «Біохімія молока і мяса»
- •Тема 1. Хімічний склад молока
- •1. Хімічний склад молока, % (за о.І. Івашурою)
- •2. Хімічний склад молозива, %
- •3. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Тема 2. Відбір середніх проб молока
- •Техніка відбору:
- •Тема 3. Консервування проб молока і підготовка їх до аналізу Техніка визначення:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Визначення фізико-хімічних та біологічних властивостей молока
- •4.1. Органолептична оцінка молока
- •4. Вади молока і причини, що їх викликають
- •4.2. Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення.
- •5. Густина молока, приведена до 20°с,°а
- •Тема 5. Аналіз молока
- •5.1. Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці
- •5.2. Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •5.3. Визначення масової частки жиру турбодиметричним методом
- •5.4. Визначення вмісту загального білка і казеїну у молоці формольним методом
- •Хід визначення.
- •5.5. Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф-464
- •5.6. Визначення титрованої кислотності титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Xiд визначення.
- •5.7. Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло
- •Xiд визначення.
- •5.8. Визначення вмісту молочного цукру в молоці йодометричним методом
- •Хід визначення.
- •Тема 6. Молоко як полідисперсна система
- •6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
- •6.2. Визначення кількості жирових кульок
- •Методика визначення.
- •6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
- •7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
- •7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (гост 3623-73)
- •7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном
- •7.2.2. Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто-калієвим крохмалем
- •7.2.3. Реакція на фосфотазу із застосуванням фенолфталеїнфосфату натрію
- •7.3. Бактеріологічні дослідження молока та молочних продуктів
- •7.3.1. Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
- •8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
- •7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
- •9. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з резазурином
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Визначення сиропридатності молока за сичужно- бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Хід визначення.
- •10. Оцінка молока за тривалістю зсідання згустку
- •8.1. Визначення домішок анормального молока в збірному (гост 23453-90)
- •8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
- •11. Характеристика консистенції молока залежно від кількості соматичних клітин у 1 мл
- •8.1.2. Визначеним кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром вмлк
- •12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
- •8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
- •8.2. Контроль натуральності молока
- •8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
- •8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
- •Xiд визначення.
- •8.2.3. Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •8.2.4. Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Виготовлення процентних розчинів
- •Характеристика органолептичних показників м'яса різної свіжості
- •2. Значення коефіцієнта поправки при різному вмісті жиру у хлороформному розчині
- •3. Характеристика якості м'яса за пероксидним числом жиру
- •5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
- •6. Якість м'яса за пероксидним числом жиру
- •7. Шкала амінокислот
- •АКпр х 100/аКст
- •(АКпр/Спр) / (аКст/Сст) х 100
5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
М'ясо |
Вміст ЛЖК у м'ясі, мг КОН |
|
Свіжому |
Сумнівної свіжості |
|
Птиці Кролів: охолоджене заморожене |
До 4,5
До 2,25 До 4,5 |
4,5-9
2,25-9 4,5-13,5 |
Реакція на пероксидазу з бензидином.
Метод грунтується на окисленні бензидину перекисом водню у присутності пероксидази з утворенням продуктів, забарвлених спочатку в голубувато-зелений колір, який переходить у буро-коричневий.
Методика визначення. Наважку фаршу (5 г), зважену з точністю до 0,001 г, переносять у колбу з 20 мл прокип'яченої дистильованої води і настоюють протягом 15 хв при триразовому збовтуванні. Одержану витяжку фільтрують через паперовий фільтр.
У пробірку наливають 2 мл витяжки, додають 2 краплі бензидину, суміш збовтують, потім додають 2 краплі 1%-ного розчину перекису водню. Появлення голубувато-зеленого забарвлення розчину, яке протягом 1-2 хв переходить у буро-коричневе, свідчить, що м'ясо свіже, а при відсутності забарвлення або появленні буро-коричневого кольору витяжки після 3 хв. - м'ясо несвіже.
Визначення пероксидного числа.
Метод грунтується на обробці жиру сумішшю оцтової кислоти і хлороформу, розчином йодистого калію та титруванні вільного йоду розчином тіосульфату натрію.
Матеріали та реактиви: витоплений жир (2-5 г), суміш льодяної оцтової кислоти і хлорформу (1:1); свіжоприготовлений насичений розчин йодистого калію; дистильована вода; тіосульфат натрію 0,002 моль/л; крохмаль; лабораторний посуд (колби, стаканчики, бюретки).
Методика визначення. Наважку витопленого жиру (0,5 г), зваженого з точністю до 0,001 г, розчиняють у 10 мл суміші льодяної оцтової кислоти і хлороформу (співвідношення 1:1). До розчину додають 1 мл свіжоприготовленого насиченого розчину йодистого калію. Суміш витримують у темному місці протягом 5 хв. Потім до неї додають 30 мл дистильованої води. Виділений йод відтитровують 0,002 моль/л розчином тіосульфату натрію у присутності крохмалю до зникнення синього забарвлення. Паралельно проводять контрольне дослідження з реактивами, але без жиру. Якщо в контрольній пробі на титрування витрачають понад 0,05 мл тіосульфату натрію, то готують свіжі реактиви.
Пероксидне число розраховують за формулою:
Х = 0,000254(V1-V2) · К ·100
m
де X - пероксидне число, % йоду;
0,000254 - кількість йоду, еквівалентна 1 мл 0,01 моль/л розчину тіосульфату натрію, г;
V1, V2 - об'єм 0,002 моль/л розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування відповідного дослідного та контрольного зразка, мл;
К - коефіцієнт перерахунку на точно 0,002 моль/л розчин тіосульфату натрію;
m - маса наважки жиру, г.
Розбіжність між результатами паралельних визначень не повинна перевищувати 0,1% від середньої величини. Якість м'яса встановлюють за даними табл. 6.
