- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння лекційного матеріалу з дисципліни «Біохімія молока і мяса» Біохімія молока і молочних продуктів
- •Хімічний склад молока.
- •2. Фізико-хімічні та технологічні властивості молока.
- •3. Біохімія лактації.
- •4. Фактори, які впливають на склад і властивості молока.
- •5. Фізико-хімічні та біохімічні зміни молока під час зберігання, транспортування і обробки.
- •2.1. Біохімічні процеси у м’язах після забою тварин.
- •2.2. Фактори, що впливають на якість м'яса
- •1. Біохімія м’язової, жирової, сполучної, кісткової та хрящової тканин, метаболізм у м’язовій тканині.
- •1.1. Хімічний склад м’яса. Біохімія м’язової тканини. Білки м’язової тканини.
- •2. Зміни біохімічних властивостей м’яса під впливом біологічних, фізико-хімічних та екопатогенних факторів.
- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять з дисципліни «Біохімія молока і мяса»
- •Тема 1. Хімічний склад молока
- •1. Хімічний склад молока, % (за о.І. Івашурою)
- •2. Хімічний склад молозива, %
- •3. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Тема 2. Відбір середніх проб молока
- •Техніка відбору:
- •Тема 3. Консервування проб молока і підготовка їх до аналізу Техніка визначення:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Визначення фізико-хімічних та біологічних властивостей молока
- •4.1. Органолептична оцінка молока
- •4. Вади молока і причини, що їх викликають
- •4.2. Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення.
- •5. Густина молока, приведена до 20°с,°а
- •Тема 5. Аналіз молока
- •5.1. Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці
- •5.2. Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •5.3. Визначення масової частки жиру турбодиметричним методом
- •5.4. Визначення вмісту загального білка і казеїну у молоці формольним методом
- •Хід визначення.
- •5.5. Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф-464
- •5.6. Визначення титрованої кислотності титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Xiд визначення.
- •5.7. Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло
- •Xiд визначення.
- •5.8. Визначення вмісту молочного цукру в молоці йодометричним методом
- •Хід визначення.
- •Тема 6. Молоко як полідисперсна система
- •6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
- •6.2. Визначення кількості жирових кульок
- •Методика визначення.
- •6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
- •7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
- •7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (гост 3623-73)
- •7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном
- •7.2.2. Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто-калієвим крохмалем
- •7.2.3. Реакція на фосфотазу із застосуванням фенолфталеїнфосфату натрію
- •7.3. Бактеріологічні дослідження молока та молочних продуктів
- •7.3.1. Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
- •8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
- •7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
- •9. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з резазурином
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Визначення сиропридатності молока за сичужно- бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Хід визначення.
- •10. Оцінка молока за тривалістю зсідання згустку
- •8.1. Визначення домішок анормального молока в збірному (гост 23453-90)
- •8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
- •11. Характеристика консистенції молока залежно від кількості соматичних клітин у 1 мл
- •8.1.2. Визначеним кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром вмлк
- •12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
- •8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
- •8.2. Контроль натуральності молока
- •8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
- •8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
- •Xiд визначення.
- •8.2.3. Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •8.2.4. Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Виготовлення процентних розчинів
- •Характеристика органолептичних показників м'яса різної свіжості
- •2. Значення коефіцієнта поправки при різному вмісті жиру у хлороформному розчині
- •3. Характеристика якості м'яса за пероксидним числом жиру
- •5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
- •6. Якість м'яса за пероксидним числом жиру
- •7. Шкала амінокислот
- •АКпр х 100/аКст
- •(АКпр/Спр) / (аКст/Сст) х 100
Контрольні питання:
1. Які розміри жирових кульок?
Яке практичне значення має розмір жирових кульок?
Яка існує залежність між розмірами жирових кульок і їх кількістю?
Як змінюється кількість жирових кульок протягом лактації?
Здатність до відстоювання жирових кульок різних розмірів.
Завдання 1. Розглянути під мікроскопом краплю розбавленого молока. Порівняти величину жирових кульок, видимих у полі зору. Замалювати поле зору мікроскопа у робочому зошиті.
Завдання 2. Визначити кількість жирових кульок, їх діаметр і об'єм.
Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
Стандарт поширюється на молоко і вершки з масовою часткою жиру не більше 40%.
Метод грунтується на дії етилового спирту на білки молока та вершків, які повністю або частково денатуруються при змішуванні однакових об'ємів молока або вершків зі спиртом.
Припади і реактиви. Баня водяна; термометри скляні ртутні з діапазоном вимірювання від Одо 100°С з ціною поділки шкали 1 С і від 0 до 55°С з ціною поділки 0,1°С; піпетки на 2мл; бактеріологічні чашки; склянки хімічні на 50 і 100 мл; годинник пісочний на 2 хв; ареометри для спирту; спирт-ректифікат або синтетичний технічний; дистильована вода.
Молоко для визначення термостійкості за алкогольною пробою досліджують при температурі 20±2°С. Пробу вершків перед аналізом підігрівають на водяній бані до температури 40-45°С, перемішують і охолоджують до температури 20±2°С.
Водний розчин етилового спирту готують відповідно до вимог таблиці 6.
6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
для одержання 1 л водно-спиртового розчину
Об'ємна частка етилового спирту в одержуваному розчині, % |
Об'єм етилового спирту і води при різній об'ємній частці спирту у вихідному розчині, мл |
|||||||||
98 |
97 |
96 |
95 |
94 |
||||||
спирт |
вода |
спирт |
вода |
спирт |
вода |
спирт |
вода |
спирт |
вода |
|
68 |
694 |
336 |
701 |
328 |
708 |
319 |
716 |
310 |
723 |
302 |
70 |
714 |
315 |
722 |
306 |
729 |
297 |
737 |
288 |
745 |
279 |
72 |
735 |
294 |
742 |
285 |
750 |
275 |
758 |
266 |
766 |
257 |
75 |
765 |
261 |
773 |
252 |
781 |
242 |
789 |
233 |
798 |
223 |
80 |
816 |
207 |
825 |
197 |
833 |
187 |
842 |
176 |
851 |
166 |
Хід визначення.
У чисту суху бактеріологічну чашку наливають 2 мл молока або вершків, додають 2 мл етилового спирту потрібної концентрації і колоподібними рухами суміш старанно перемішують. Через 2±0,1 хв. спостерігають за зміною консистенції зразка. Якщо на дні бактеріологічної чашки не з'явилися пластівці білка, то вважають, що вони витримали алкогольну пробу. Залежно від того, якої концентрації розчин спирту не викликає осадження пластівців у пробах молока і вершків, їх поділяють на 5 груп (таблиця 7).
Показники густини спирту не повинні відхилятися більше як на половину поділки шкали ареометра.
7. Термостійкість молока за алкогольною пробою
Групи |
Водний розчин етилового спирту, % |
Густина спиртів при температурі 20 °С, кг/м3 20 °С, кг/м3 |
І |
80 |
859,3 |
II |
75 |
872,8 |
ІІІ |
72 |
880,5 |
IV |
70 |
885,5 |
V |
68 |
890,4 |
Найбільш термостійке молоко має першу групу. Білки молока нижче 5-ї групи можуть коагулювати. Таке молоко не придатне для переробки при високих температурних режимах.
