- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння лекційного матеріалу з дисципліни «Біохімія молока і мяса» Біохімія молока і молочних продуктів
- •Хімічний склад молока.
- •2. Фізико-хімічні та технологічні властивості молока.
- •3. Біохімія лактації.
- •4. Фактори, які впливають на склад і властивості молока.
- •5. Фізико-хімічні та біохімічні зміни молока під час зберігання, транспортування і обробки.
- •2.1. Біохімічні процеси у м’язах після забою тварин.
- •2.2. Фактори, що впливають на якість м'яса
- •1. Біохімія м’язової, жирової, сполучної, кісткової та хрящової тканин, метаболізм у м’язовій тканині.
- •1.1. Хімічний склад м’яса. Біохімія м’язової тканини. Білки м’язової тканини.
- •2. Зміни біохімічних властивостей м’яса під впливом біологічних, фізико-хімічних та екопатогенних факторів.
- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять з дисципліни «Біохімія молока і мяса»
- •Тема 1. Хімічний склад молока
- •1. Хімічний склад молока, % (за о.І. Івашурою)
- •2. Хімічний склад молозива, %
- •3. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Тема 2. Відбір середніх проб молока
- •Техніка відбору:
- •Тема 3. Консервування проб молока і підготовка їх до аналізу Техніка визначення:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Визначення фізико-хімічних та біологічних властивостей молока
- •4.1. Органолептична оцінка молока
- •4. Вади молока і причини, що їх викликають
- •4.2. Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення.
- •5. Густина молока, приведена до 20°с,°а
- •Тема 5. Аналіз молока
- •5.1. Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці
- •5.2. Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •5.3. Визначення масової частки жиру турбодиметричним методом
- •5.4. Визначення вмісту загального білка і казеїну у молоці формольним методом
- •Хід визначення.
- •5.5. Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф-464
- •5.6. Визначення титрованої кислотності титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Xiд визначення.
- •5.7. Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло
- •Xiд визначення.
- •5.8. Визначення вмісту молочного цукру в молоці йодометричним методом
- •Хід визначення.
- •Тема 6. Молоко як полідисперсна система
- •6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
- •6.2. Визначення кількості жирових кульок
- •Методика визначення.
- •6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
- •7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
- •7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (гост 3623-73)
- •7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном
- •7.2.2. Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто-калієвим крохмалем
- •7.2.3. Реакція на фосфотазу із застосуванням фенолфталеїнфосфату натрію
- •7.3. Бактеріологічні дослідження молока та молочних продуктів
- •7.3.1. Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
- •8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
- •7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
- •9. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з резазурином
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Визначення сиропридатності молока за сичужно- бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Хід визначення.
- •10. Оцінка молока за тривалістю зсідання згустку
- •8.1. Визначення домішок анормального молока в збірному (гост 23453-90)
- •8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
- •11. Характеристика консистенції молока залежно від кількості соматичних клітин у 1 мл
- •8.1.2. Визначеним кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром вмлк
- •12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
- •8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
- •8.2. Контроль натуральності молока
- •8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
- •8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
- •Xiд визначення.
- •8.2.3. Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •8.2.4. Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Виготовлення процентних розчинів
- •Характеристика органолептичних показників м'яса різної свіжості
- •2. Значення коефіцієнта поправки при різному вмісті жиру у хлороформному розчині
- •3. Характеристика якості м'яса за пероксидним числом жиру
- •5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
- •6. Якість м'яса за пероксидним числом жиру
- •7. Шкала амінокислот
- •АКпр х 100/аКст
- •(АКпр/Спр) / (аКст/Сст) х 100
12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
Час витікання суміші, с. |
Кількість соматичних клітин в 1 мл молока, тис. |
|
12,0-18,0 |
0-18,0 |
До 300 |
18,1-25,0 |
1-25,0 |
301-500 |
25,1-31,0 |
1-31,0 |
501-750 |
31,1-37,0 |
1-37,0 |
751-1000 |
37,1-46,0 |
1-46,0 |
1001-1250 |
46,0-58,0 |
1-58,0 |
1251-1500 |
8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
Мастит - це запалення молочної залози, що виникає при дії хвороботворних факторів і характеризується патологічними змінами в тканинах і секреті молочної залози.
Захворювання корів маститами завдає значних економічних збитків. У корови після хвороби зменшується молочна продуктивність на 10-15% від річного надою. У наступну лактацію надій не відновлюється майже у половини корів через структурні і функціональні зміни тканин молочної залози. До 30% корів вибраковують внаслідок атрофії чверті вим'я. Передчасне вибракування корів значно скорочує строк їх продуктивного використання і призводить до недоотримання великої кількості молока і телят. На лікування маститів витрачаються значні кошти.
Дослідження молока з 10%-ним розчином мастидину і 50%-ним розчином універсалу.
Метод полягає в руйнуванні ядер клітин лейкоцитів поверхнево активними речовинами, що входять до складу діагностичних препаратів, внаслідок чого змінюється консистенція молока.
Для аналізу використовують молоко з надою кожної корови, одержаного під час контрольного доїння. Реактив 10%-ний мастидин випускають у готовому вигляді, а 50%-ний універсал одержують шляхом двократного розбавлення готового препарату дистильованою водою або звичайною прокип'яченою водою (до 100 мл універсалу додають 100 мл дистильованої води).
Хід визначення.
В заглиблення молочно-контрольної пластинки (МКП-1) вносять 1 мл молока та 1 мл мастидину або 1 мл універсалу. Суміш перемішують скляною, пластмасовою чи дерев'яною паличкою протягом 15-ти с. Якщо реакцію проводять на пластинці МКГІ-2,то молоко з реактивом змішують горизонтальним обертанням пластинки.
Реакцію враховують за ступенем утворення желеподібного згустку.
На пластинці МКП-1: негативна реакція - однорідна рідина (-), сумнівна реакція - сліди утворення желе (±), позитивна реакція - ясно виражений згусток, який частково або повністю викидається з луночки пластинки паличкою при перемішуванні (+).
На пластинці МКП-2: негативна реакція - утворюється однорідна суміш (-), сумнівна реакція - під час обертання пластинки на дні луночки помітні тонкі пластівці без тенденції утворення згустку (+), позитивна реакція - поява слабкого або тугого згустку, що швидко утворюється, збирається при обертанні у центрі луночки (+).
Використання 5%-ного розчину димастину, 2%-ного розчину мастидину і 12,5%-ного розчину універсалу при дослідженні молока, одержаного з кожної чверті вим'я окремо.
Робочий розчин димастину готують розчиненням 5 г порошкоподібного димастину у 100 мл дистильованої або прокип'яченої води. Розчин 2%-ного мастидину одержують розведенням 10%-ного мастидину у 5 разів (до 100 мл 10%-ного мастидину додають 400 мл води). Розчин 12,5%-ного універсалу готують розведенням універсалу, який випускає промисловість, у 8 разів водою (до 100 мл універсалу додають 700 мл води).
Хід визначення.
В кожне заглиблення молочно-контрольної пластинки з відповідної чверті вим'я надоюють по 1 мл молока і додають 1 мл 5%-ного розчину димастину, або 2%-ного розчину мастидину, або 12,5%-ного універсалу. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою протягом 30 с при реакції з димастином і 15-20 с при використанні мастидину і універсалу. Реакцію враховують за густиною желе в такому ж порядку, як і при використанні 10%-ного мастидину.
Проба відстоювання. Використовують молоко, яке дало позитивну реакцію з димастином або мастидином.
Техніка проведення. В пробірки наливають по 10-15 мл молока, одержаного з кожної чверті молочної залози, і переносять його на 16-18 год. у холодильник при температурі 4-10°С. Після закінчення цього часу враховують результати. Молоко здорових корів має білий або злегка синюватий колір, без осаду. В молоці корів, хворих на мастит, на дні пробірки утворюється осад. У деяких випадках молоко стає водянистим з невеликим шаром вершків, які можуть бути тягучими. Висота осаду у відстояному молоці 0,1 см і більше або наявність пластівцеподібних, тягучих вершків вказує на позитивний результат проби.
