- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння лекційного матеріалу з дисципліни «Біохімія молока і мяса» Біохімія молока і молочних продуктів
- •Хімічний склад молока.
- •2. Фізико-хімічні та технологічні властивості молока.
- •3. Біохімія лактації.
- •4. Фактори, які впливають на склад і властивості молока.
- •5. Фізико-хімічні та біохімічні зміни молока під час зберігання, транспортування і обробки.
- •2.1. Біохімічні процеси у м’язах після забою тварин.
- •2.2. Фактори, що впливають на якість м'яса
- •1. Біохімія м’язової, жирової, сполучної, кісткової та хрящової тканин, метаболізм у м’язовій тканині.
- •1.1. Хімічний склад м’яса. Біохімія м’язової тканини. Білки м’язової тканини.
- •2. Зміни біохімічних властивостей м’яса під впливом біологічних, фізико-хімічних та екопатогенних факторів.
- •Перелік питань, які необхідно опрацювати самостійно для засвоєння матеріалу лабораторно-практичних занять з дисципліни «Біохімія молока і мяса»
- •Тема 1. Хімічний склад молока
- •1. Хімічний склад молока, % (за о.І. Івашурою)
- •2. Хімічний склад молозива, %
- •3. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Тема 2. Відбір середніх проб молока
- •Техніка відбору:
- •Тема 3. Консервування проб молока і підготовка їх до аналізу Техніка визначення:
- •Контрольні питання:
- •Тема 4. Визначення фізико-хімічних та біологічних властивостей молока
- •4.1. Органолептична оцінка молока
- •4. Вади молока і причини, що їх викликають
- •4.2. Визначення густини молока ареометром (гост 3625-84)
- •Хід визначення.
- •5. Густина молока, приведена до 20°с,°а
- •Тема 5. Аналіз молока
- •5.1. Визначення сухої речовини із сухого знежиреного молочного залишку в молоці
- •5.2. Визначення вмісту жиру кислотним методом
- •5.3. Визначення масової частки жиру турбодиметричним методом
- •5.4. Визначення вмісту загального білка і казеїну у молоці формольним методом
- •Хід визначення.
- •5.5. Визначення вмісту білка на рефрактометрі ірф-464
- •5.6. Визначення титрованої кислотності титрометричним методом (гост 3624-92)
- •Xiд визначення.
- •5.7. Визначення вмісту казеїну у молоці за методом Матіопуло
- •Xiд визначення.
- •5.8. Визначення вмісту молочного цукру в молоці йодометричним методом
- •Хід визначення.
- •Тема 6. Молоко як полідисперсна система
- •6.1. Перегляд жирових кульок під мікроскопом
- •6.2. Визначення кількості жирових кульок
- •Методика визначення.
- •6.3. Визначення діаметра і об'єму жирових кульок
- •Контрольні питання:
- •Тема 7. Дослідження технологічних властивостей молока
- •7.1. Визначення термостійкості за алкогольною пробою (гост 25228-82)
- •6. Об'єм етилового спирту і води при температурі 20°с
- •7.2. Визначення ефективності термічної обробки молока (гост 3623-73)
- •7.2.1.Виявлення пероксидази за реакцією з солянокислим парафенілендіаміном
- •7.2.2. Виявлення пероксидази за реакцією з йодисто-калієвим крохмалем
- •7.2.3. Реакція на фосфотазу із застосуванням фенолфталеїнфосфату натрію
- •7.3. Бактеріологічні дослідження молока та молочних продуктів
- •7.3.1. Визначення бактеріальної забрудненості молока за редуктазною пробою (гост 9225-84)
- •Редуктазна проба з метиленовим блакитним.
- •8. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з метиленовим блакитним
- •7.3.2. Редуктазна проба з резазурином
- •9. Кількість бактерій у молоці і його клас за редуктазною пробою з резазурином
- •Контрольні питання:
- •Тема 8. Визначення сиропридатності молока за сичужно- бродильною пробою (гост 9225-84)
- •Хід визначення.
- •10. Оцінка молока за тривалістю зсідання згустку
- •8.1. Визначення домішок анормального молока в збірному (гост 23453-90)
- •8.1.1. Визначення кількості соматичних клітин у молоці візуальним способом
- •11. Характеристика консистенції молока залежно від кількості соматичних клітин у 1 мл
- •8.1.2. Визначеним кількості соматичних клітин у молоці віскозиметром вмлк
- •12. Час витікання суміші залежно від кількості соматичних клітин
- •8.1.3. Дослідження молока корів, хворих на мастит
- •8.2. Контроль натуральності молока
- •8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
- •8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
- •Xiд визначення.
- •8.2.3. Визначення в молоці соди (гост 24065-80)
- •8.2.4. Визначення в молоці аміаку (гост 24066-80)
- •8.2.5. Визначення в молоці пероксиду водню (гост 24067-80)
- •Виготовлення процентних розчинів
- •Характеристика органолептичних показників м'яса різної свіжості
- •2. Значення коефіцієнта поправки при різному вмісті жиру у хлороформному розчині
- •3. Характеристика якості м'яса за пероксидним числом жиру
- •5. Вміст лжк в м'ясі кролів та птиці різної свіжості
- •6. Якість м'яса за пероксидним числом жиру
- •7. Шкала амінокислот
- •АКпр х 100/аКст
- •(АКпр/Спр) / (аКст/Сст) х 100
8.2. Контроль натуральності молока
Молоко вважається фальсифікованим, якщо з нього частково знятий жир або додані сторонні речовини (вода, збиране молоко, сода, мийні речовини, формалін, антибіотики та ін.).
8.2.1. Визначення розведення молока водою і збираним молоком
Для визначення натуральності молока необхідно знати густину, вміст жиру і сухого знежиреного молочного залишку в дослідній і стійловій пробах. Стійлову пробу відбирають на фермі протягом 2 діб після аналізу дослідної проби.
Ступінь розведення молока водою визначають за формулами:
В
=
|
В
=
|
Ступінь розведення молока збираним молоком визначають за формулами:
ЗМ
=
Ступінь розведення молока водою і збираним молоком (подвійна фальсифікація) визначають за формулаи:
Д
= 100 − |
В
= 100 −
|
В - кількість води, доданої до молока, %;
СЗМЗ-СЗМЗ1 - вміст знежиреного молочного залишку відповідно у стійловий i дослідній пробах, %;
Р, Р1 - густина молока відповідно у стійловий i дослідній пробах, °А;
ЗМ - кількість доданого збираного молока, %;
Ж, Ж1 - вміст жиру в молоці відповідно стійловий i дослідній пробах,
%;
Д - загальна кількість води i збираного молока, доданих до молока, %.
8.2.2. Визначення інгібуючих речовин з індикаторами резазурином I метиленовим блакитним (гост 23454-79)
Стандарт поширюється на молоко i включає методи визначення інгібуючих речовин, до яких відносять антибіотики, формалін, пероксид водню та інші мийні, дезінфікуючі та консервуючі речовини.
Для проведення аналізу відбирають 50 мл молока середньої проби, яку можна зберігати у холодильнику при температурі 6-8°С не більше доби.
Методи ґрунтуються на відновленні резазурину i метиленового блакитного при розмноженні в молоці чутливих до інгібуючих речовин термофільних стрептококів.
Визначення інгібуючих речовин з резазурином
Припади i реактиви. Автоклав вертикальний або горизонтальний; редуктазник або водяна баня, що забезпечують регулювання температури від 30 до 50°С; ваги лабораторні другого класу з ціною поділки не більше 0,001 г; термометри скляні рідинні від 0 до 100°С; пробірки скляні (висота 150 i діаметр 16 мм); колби мipні на 200 мл; штатив для пробірок, тара скляна на 200 мл; пробки гумові конусі; резазурин за нормативно-технічною документацією, молоко збиране стерильне; тест-культура колекційна; препарат сухий для контролю визначення інгібуючих речовин у молоці за нормативно технічною документацією; вода дистильована; термостат, що забезпечує температуру в межах 30-50°С з допустимими відхиленнями ±1°С від заданої; холодильник побутовий.
Xiд визначення.
У чисті пробірки наливають по 10 мл молока i закривають стерильними гумовими пробками. Решту проби зберігають до кінця аналізу у холодильнику при температурі 6-8°С. Одночасно проводять контрольний апаліз. Для цього у пробірку наливають 10 мл відновленого препарату (CKIP), одержаного розчиненням сухого препарату у флаконі з 10 мл дистильованої води при температурі 50°С.
Пробірки з дослідним молоком i контрольною пробою нагрівають на водяній бані до 85-90°С. Потім охолоджують до 43-45°С i стерильною піпеткою у пробірки вносять 0,3 мл робочої тест-культури. Вміст пробірки перемішують триразовим перевертанням i витримують протягом 2 год у редуктазнику або на водяній бані при температурі 42-43°С. У пробірки з молоком i контрольною пробою вносять по 1 мл 0,05%-ного розчину резазурину при температурі 18-20°С. Вміст пробірок перемішують дворазовим перевертанням. Пробірки витримують у редуктазнику або на водяній бані протягом 15 хв при температурі 42-43°С. При відсутності інгібуючих речовин досліджуване молоко буде рожевим або білим. При наявності інгібуючих речовин молоко буде мати синьо-стальне, синьо-фіолетове або фіолетове забарвлення.
Метод дає змогу виявити в молодці вміст пеніциліну більше 0,01 МО/мл; формаліну - близько 0,005%, перекису водню - більше 0,01%.
Визначення інгібуючих речовин з метиленовим блакитним
Припади i реактиви. Апаратура аналогічна визначенню інгібуючих речовин з резазурином; пептон за нормативно-технічною документацією; пеніцилін (бензилпеніциліну калієва або натрієва сіль) за ДФ України - X; молоко збиране стерильне; тест-культура колекційна штам стрептококус термофілюс.
Xiд визначення.
У чиста пробірки наливають по 10 мл досліджуваного молока i закривають гумовими пробками. Решту проби зберігають у холодильнику при температурі 6-7°С протягом доби.
Пробірки з досліджуваним молоком нагрівають на водяній бані до 85- 90°С з витримуванням до 10 хв. i охолоджують до 42-45°С. Після цього у пробірки стерильною піпеткою вносять по 2 мл приготовленої суміші. перемішують триразовим перевертанням i витримують на водяній бані від 1 год. 40 хв. до 2 год. 20 хв. при температурі 41-42°С.
При відсутності у молоці інгібуючих речовин вміст пробірок буде мати синій колір. Сине кільце, що утворюється в пробірці на поверхні молока висотою 1 см, до уваги не беруть.
