Культурне життя в Україні в другій половині 40-х – початку 50-х рр.

Освіта

Успіхи

Недоліки

• В 1950 р. мережа шкіл і ВИШів досягла довоєнного рівня:

• Відновлено роботу університетів:

• Київського;

• Харківського;

• Одеського.

• Відкрито університет в Ужгороді;

• Побудовано 1  300 нових шкіл.

• Введено обов'язкову освіту:

• Семирічну для дітей;

• Для дорослих - вечірня і заочна форма навчання;

• Створено фонд всеобучу, який надавав матеріальну допомогу дітям із незабезпечених сімей.

• Посилення русифікації (русифікація шкіл та освіти взагалі).

• Недостатнє фінансування сфери освіти, тому школи відбудовували власними силами.

• Розгромлено:

• Інститут Історії України в системі АН УРСР;

• Українську історичну школу, яка була створена М.Грушевським.

Наука

Успіхи

Недоліки

• В 1946 р. здійснено запуск першого в СРСР атомного реактора.

• В 1948 р. відновила свою діяльність АН УРСР під керівництвом А.Палладіна.

• Відкрито лабораторію моделювання обчислювальної техніки при Інституті електроніки.

• В 1948-1951 рр. створено першу ЕОМ.

• Випущено автомат зварки металів (Інститут електрозварювання) та електронної апаратури .

• Україна досягла значних результатів в галузях:

• Ракетно-космічної техніки;

• Технічної кібернетики;

• Фізики атомного ядра;

• Фізики кристалів;

• Танкобудування;

• Літакобудування.

• В 1948 р. на серпневій сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Т.Лисенко (прибічник антинаукової концепції спадковості й видоформування, «мічурінського вчення») при підтримці Й.Сталіна отримав перемогу над прибічниками генетики:

• Розпочалися переслідування і репресії проти генетиків та вчених-біологів.

• Ліквідовано механізм використання досягнень фундаментальної біології в сільськогосподарській та медичній практиці.

• Багатьох вчених звинуватили в «буржуазній лженауковості».

• Матеріальні й політичні умови не дали можливості науковим установам України працювати на рівні світової науки, що спричинило відставання НТР.

Література і мистецтво

Успіхи

Недоліки

• Українська література збагатіла художніми творами вже відомих авторів:

• П.Тичини «Шевченко і Чернишевський»;

• М.Рильського «Роза і виноград»;

• В.Сосюри «Батьківщина»;

• М.Стельмаха «Велика рідня», «Кров людська – не вода», «На нашій землі»;

• О.Вишні «Усмішки»;

• О.Гончара трилогія «Прапороносці»;

• Ю.Яновського «Київські оповідання».

• Високе мистецтво демонстрували майстри сцени - Б.Гмиря, Н.Ужвій, М.Романов.

• Плідно працювали кіностудії:

• Київська;

• Одеська;

• Ялтинська.

• Фільми «Сільська вчителька», «Педагогічна поема» українських авторів отримали всесоюзне визнання.

• Розвивалася творча самодіяльність – проводилися:

• Концерти;

• Виставки;

• Огляди-конкурси тощо.

• З 1946 р. посилюється контроль партапарату над культурою:

• Від діячів культури вимагається передусім дотримуватися:

• класового підходу;

• принципу партійності в творчості;

• ЦК КП(б)У відповідно до рішень ЦК ВКП(б) ухвалює критичні постанови з питань літератури, діяльності театрів, журналів, творчості окремих письменників, митців, поетів:

• О.Вишня підданий принизливій критиці, звинувачений у відступі від радянської ідеології;

• І.Сенченка (письменник) звинуватили у співробітництві із М.Хвильовим та у ворожому ставленні до радянського ладу за «Його покоління»;

• оперу Данькевича «Богдан Хмельницький» розкритикували за те, що росіянам в ній було відведено недостатньо помітне місце;

• Ю.Яновського, М.Рильського і всю редколегію журналу «Дніпро» звинувачено в націоналізмі;

• ідеологічні репресії обрушилися на журнали: «Перець», «Вітчизна»;

• В.Сосюра за вірш «Любіть Україну», М.Рильський за «Подорож в молодість», «Київські октави» були звинувачені в націоналізмі;

• обов'язковим стає переважання в театральному репертуарі спектаклів на сучасні теми;

• від театральних діячів вимагають славити успіхи соціалістичного будівництва;

• основною продукцією кінематографу стають революційно-патріотичні фільми.