Основи міжнародної політики незалежної України

• Основи міжнародної політики незалежної України визначені в Декларації про державний суверенітет України, у розділі «Міжнародні відносини»:

• Багатовекторність.

• Прогнозованість.

• Стабільність.

• Збереження позаблокового статусу.

• Зміцнення міжнародного миру і стабільності.

• Активне сприяння процесу зміцнення миру та міжнародної безпеки.

• Дотримання норм міжнародного права.

• Закріплення та розвиток України як незалежної демократичної держави.

• Забезпечення стабільності міжнародного становища України.

• Збереження територіальної цілісності держави та недоторканості її кордонів.

• Входження національного господарства у світову економічну систему для повноцінного економічного розвитку та підвищення добробуту народу.

• Захист прав та інтересів громадян України, її юридичних осіб за кордоном.

• Створення умов для підтримки контактів з українцями та вихідцями з України за кордоном.

• Закріплення у світі іміджу України як надійного й передбачуваного партнера.

• Розвиток співробітництва й добросусідства із країнами світу, уникаючи залежності від окремих держав або груп держав.

• Республіка не висуває ніяких територіальних претензій до своїх сусідів і не визнає ніяких територіальних претензій до себе.

• Участь у різних формах загальноєвропейського процесу.

• Україна проголосила себе нейтральною державою, яка не бере участі у воєнних блоках і дотримується трьох неядерних принципів:

• Не застосовувати;

• Не виробляти;

• Не розташовувати ядерну зброю.

• Україна будує міжнародні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями, виходячи з національних інтересів.

• В 1993 р. Верховна Рада ухвалила «Основні напрямки зовнішньої політики України», в яких були закріплені основи міжнародної політики країни, що проголошені в Декларації про державний суверенітет України.

Основні пріоритети зовнішньої політики

• Економізація зовнішньої політики – підкріплення зовнішньополітичних зв’язків економічним співробітництвом - орієнтація зовнішньої політики України на пошук нових ринків для українських товарів.

• Розвиток зв’язків із стратегічними партнерами.

• Продовження руху в бік європейської та євроатлантичної інтеграції.

• Створення позитивного іміджу України.

• Забезпечення диверсифікації постачання енергоносіїв.

• Реалізація свого геополітичного положення як мосту між Сходом і Заходом.

• Подальше співробітництво з ЄС.

• Здобуття статусу асоційованого члена ЄС.

• Адаптація українського законодавства до стандартів ЄС, забезпечення прав людини.

• Активний розвиток економічного співробітництва.

• Адаптація соціальної політики до стандартів ЄС.

• Зміцнення стратегічного партнерства із Росією з одночасним зменшенням незалежності від російських енергоносіїв.

• Прагнення вступити до НАТО (2002 р.).

• Наша держава:

• Є членом 47 міжнародних і міжурядових організацій;

• Бере участь у роботі понад 100 постійних або тимчасових органів;

• Українські підприємства здійснюють зовнішньоторговельні операції зі 162 країнами світу;

• Активно співпрацює з провідними міжнародними організаціями.

• До цього Україна йшла шляхом розвитку співробітництва в загальноєвропейському процесі.

• Проголошення Україною курсу на побудову демократичного суспільства потребує врахування світового досвіду в цій справі.