Спроба державного перевороту в серпні 1991 р. Та реакція на неї в Україні Передумови спроби державного перевороту

• На початку 90-х рр. ХХ ст. ідея національного суверенітету охопила широкі суспільні верстви.

• Намагаючись запобігти розпаду СРСР, Президент СРСР М.Горбачов призначив на 20 серпня 1991 р. процедуру підписання нового Союзного договору. Він намагався зберегти СРСР у вигляді «дійсної федерації».

• Консерватори в Політбюро ЦК КПРС відверто заявляли про необхідність збереження унітарної по своїй суті держави.

• Естонія, Латвія, Литва, Грузія і Молдова категорично відмовилися від будь-яких переговорів про «відновлення Союзу».

• Верховна Рада України, на чолі з Л.Кравчуком, відхилила федеративну концепцію договору, висунувши план трансформації Союзу в конфедерацію.

Політична ситуація в Україні до серпня 1991 р.

• В 1991 р. Україна переживала кризу, пов'язану з найгострішим протистоянням між старими соціально-політичними структурами і людьми нового часу.

• Наростали вимоги:

√ Прискорення реформування суспільства;

√ Остаточної ліквідації застарілих структур;

√ Зміцнення процесів демократизації суспільства;

√ Державотворення.

• Посилилися спроби зберегти:

√ Панування КПРС, яка правила від імені народу;

√ Панування партійно-бюрократичних структур;

√ Монополію військово-промислового комплексу.

Спроба державного заколоту в срср

• О 6 годині ранку 19 серпня 1991 р. в СРСР було оголошено надзвичайний стан на 6 місяців з метою не допустити розпаду СРСР та встановити в країні «порядок».

• Заява про хворобу чинного Президента СРСР М.С.Горбачова.

• Надзвичайним органом влади оголошено ДКНС (Державний Комітет з надзвичайного стану – рос. ГКЧП) з 8 осіб:

• Віце-президент СРСР М.Янаєв очолив ДКНС;

• Прем’єр-міністр В.Павлов;

• Міністр оборони Д.Язов;

• Голова КДБ В.Крючков;

• Міністр внутрішніх справ Б.Пуго;

• О.Бакланов;

• Д.Стародубцев.

• ДКНС підтримали: КДБ, армія, центральні державні й господарські органи.

• Дії ДКНС:

• Президент М.Горбачов, що перебував на відпочинку у Форосі (Крим), був фактично відсторонений від влади;

• Жорсткий контроль над засобами масової інформації;

• Припинення виходу газет, нелояльних до ДКНС;

• Призупинення діяльності всіх партій (окрім КПРС), опозиційних громадських організацій і рухів;

• Заборона мітингів, демонстрацій, страйків;

• Введення комендантської години в Москві;

• Стягування в столицю СРСР військ і бронетехніки.

• Президент Росії Б.Єльцин визначив створення ДКНС як путч, засудив спробу покінчити з демократією і державним суверенітетом республік.

• Дії Б.Єльцина підтримала більшість урядів країн світу.

• Спроба путчистів захопити «Білий дім» (Будинок Рад) у Москві (тут перебував уряд Росії та Президент Росії Б.Єльцин) в ніч з 20 на 21 серпня була невдалою.

Події в Україні 19-21 серпня 1991 р.

• У Київ терміново з ультимативними вимогами був відряджений представник змовників - генерал В.Вареників, який, заручившись підтримкою Першого секретаря КПУ С.Гуренка, намагався схилити Л.Кравчука до визнання легітимності ДКНС.

• Україна стала каменем спотикання на шляху до збереження імперії.

• Не зовсім послідовно і рішуче, але все ж таки Голова Верховної Ради України засудив переворот і не визнав чинність розпоряджень ДКНС на території України.

• Військові частини, дислоковані в Україні, міліція та інші силові структури не підтримали путчистів.

• Союз офіцерів України (СОУ) запропонував організувати загони добровольців для захисту українського парламенту і призвав військовослужбовців - громадян України - не виконувати розпоряджень ДКНС.

• Ряд місцевих Рад, особливо в західних областях України, рішуче й недвозначно виступили проти узурпації влади та призвали населення не визнавати ДКНС.

• Фракція Народної Ради в українському парламенті призвала народ до цивільної непокори та всеукраїнського страйку проти наступу диктатури.

• У зверненні Львівської обласної Ради до населення області був заклик: «при спробі насильницького усунення демократично обраної народом влади відповісти масовими актами цивільної непокори».

• Харківська міська Рада кваліфікувала діяльність ДКНС як найтяжчий злочин.

• З усіх політичних сил тільки керівництво КПУ встало на бік путчистів. Вже 19 серпня ЦК КПУ направив низовим організаціям таємні шифротелеграми, в яких призвав «вжити заходів до участі комуністів по сприянню ДКНС в СРСР».

• В ніч з 20 на 21 серпня Президія Верховної Ради УРСР ухвалила рішення про позачергове скликання 24 серпня сесії Верховної Ради.

• Позачергова сесія Верховної Ради 24 серпня 1991 р. ухвалила «Акт проголошення незалежності України».

• КПУ було заборонено.

• Події серпня:

Продемонстрували високий рівень свідомості народу;

Визначили перемогу демократичного курсу;

Створили сприятливі умови для виходу України з СРСР;

Виявили реальні, а не декларативні позиції й наміри всіх політичних сил і державних органів в Україні.