Причини низької якості життя населення в срср

• Радянське суспільство не було демократичним.

• Рівень внутрішньополітичної стабільності постійно знижувався, цьому сприяли:

• Боротьба за владу в керівництві країни;

• Протиріччя з капіталістичними країнами в різних сферах;

• Помилки й прорахунки, що допускаються керівництвом країни у внутрішній і зовнішній політиці;

• Підвищення цін;

• Зниження виробництва товарів, що призвело до численних дефіцитів, черг.

• Ступінь соціальної захищеності (впевненість у своїх соціальних правах і достатній «набір» цих прав), незважаючи на ряд успіхів, в СРСР відставав від розвинених країн, багато соціальних прав носили декларативний характер.

• Товарний дефіцит:

• Радянська промисловість не була орієнтована на випуск товарів широкого вжитку;

• Імпорт товарів народного споживання потребував мільярдів доларів, які отримували за рахунок продажу на Захід сировини;

• Триває закупівля зерна і продуктів харчування за кордоном;

• Доходи громадян не покриваються достатньою масою товарів народного споживання (грошова маса зросла у 3,1 раз, а товарна – вдвічі);

• Прихована інфляція;

• Поява черг;

• Зниження якості продукції (не вистачало і неякісної);

• Спекуляція (ціна престижних товарів на «чорному ринку» перевищувала реальну в десятки разів).

• Нерівномірний розподіл суспільних благ:

• Закрита система постачання продовольства і промислових товарів для номенклатури;

• Рада Міністрів і ЦК Компартії мали спеціальні сільські господарства та цехи для переробки продукції;

• Відсутність дефіциту для номенклатури;

• Зарплата представників номенклатури перевищувала зарплату працюючих в 2-3 рази;

• Номенклатура за умов дефіциту та спекуляції мала можливість купувати необхідне на державними цінами;

• У 1970-1980 рр. поширилася практика закупівлі товарів за кордоном виключно для номенклатури;

• Верхівка користувалася закритими санаторіями, поліклініками, лікарнями, будинками відпочинку, пансіонатами, мисливськими господарствами;

• Для чиновників партійно-державного апарату зводилося покращене житло;

• У представників номенклатури існувала спеціальна прислуга;

• Діти номенклатурних працівників навчалися в кращих школах, мали гарантовані місця у престижних вищих навчальних закладах, а далі – на посадах у дипломатичному корпусі або в партійно-державному апараті.

• Проблеми житлового будівництва:

• Зниження темпів житлового будівництва;

• Процес забезпечення людей житлом уповільнився;

• Низька якість житла;

• Занедбане комунальне господарство;

• Розвиток кооперативної та індивідуальної забудови;

• Черга на житло не зменшувалася через постійну міграцію сільського населення до міст;

• Практика розподілу квартир в умовах відсутності демократії та справедливого громадського контролю була незадовільною.

• Відставання соціального розвитку села:

• Відсутність якісних доріг;

• Незадовільне забезпечення транспортом;

• Недостатнє газо- та енергопостачання (7%);

• Недостатнє водопостачання (водопроводом користувалися жителі тільки 14,5% сіл);

• Неякісна організація побутового обслуговування;

• Неякісна організація державної та кооперативної торгівлі;

• Неякісна організація охорони здоров’я населення;

• Подорожчання будівельних матеріалів викликало зниження темпів здачі житлових будинків і квартир колгоспами (вдвічі менше, ніж у містах);

• Скорочення індивідуальної забудови.

• Стан здоров'я населення постійно погіршувався через низькоякісну медичну допомогу та алкоголізацію, що поширюється. Це підтверджує показник смертності населення.

• Екологічні проблеми не вирішувалися. В багатьох районах СРСР та України екологічна ситуація в 80-ті рр. стала катастрофічною.

• СРСР став значно відставати від розвинених держав по кількості фахівців із вищою освітою. Вступити до ВИШу без «блата» було практично неможливо, особливо на престижні спеціальності.

• Якість середньої та фахової освіти була низькою, особливо в сільській місцевості й невеликих містах. Багато в чому це визначалося політикою держави в галузі освіти:

• Недостатнє фінансування;

• Школи не мали необхідної матеріальної бази;

• Школи працювали у дві (іноді в три) зміни;

• Класи були переповнені (до 40 і більше учнів);

• Заробітна плата вчителів була вкрай низькою.

• Керівництво Компартії, держави, яке постійно наголошувало на побудуванні справедливого безкласового суспільства, створило з вигодою для себе суспільство витонченої соціальної нерівності.

Праця

Дозвілля

Особисте життя